Конкурс
Роде наш красний – роде наш прекрасний
Смельська Лія, м. Запоріжжя
Сьогодні, як і всі учні нашого класу, я представлятиму вашій увазі результат нашої сумісної родинної праці по дослідженню походження нашого роду, тобто наш родовід…
Я – Лія Михайлівна Смельська, народилася у Запоріжжі в 2002 році в сім’ї, можна сказати, династії медиків. Так, я маю рідкісне ім’я. Як ви зрозумієте пізніше, отримала його у спадок від мами мого тата (її звали так само).
Роде наш красний – роде наш прекрасний
Кравець Андрій, м. Запоріжжя
Я, Кравець Андрій Сергійович, народився 14 грудня 2001 р. у місті Запоріжжя в сім'ї робітника. Дитинство моє проходило на берегах Дніпра Хортицького району м. Запоріжжя, але влітку я частенько їздив на Батьківщину моєї бабусі. Коли я вступив до Запорізького січового колегіуму у 5 клас, то вирішив написати з допомогою батьків науково-пошукову роботу про свій рід: „Роде наш красний – роде наш прекрасний".
Моя родина
Максим Шумилович, м. Щецін, Польща
Мене звати Максим. Мені шістнадцять років, і я мешкаю у Щецині. Від вересня навчаюся у першому класі загальносвітового ліцею №6 – найкращій школі у Польській державі. Моїм улюбленим навчальним предметом є англійська мова. Я володію нею вільно і вмію добре писати складні тексти.
Моя родина
Ігор Зарічний, м. Щецін, Польща
Сьогодні, коли для багатьох найважливішими цінностями є гроші та час, іноді забуваємо, ким ми є, ким були наші предки, де вони жили, чим займалися, якими були їхні звичаї.
Якщо проаналізувати навіть нашу парафію, можна дізнатися, що у Польщі мешкає дуже багато родин з українським корінням. Усі вони складають потужну меншину українську, яка об’єднується історією, мовою, традиціями.
Доля трьох поколінь крізь призму трьох війн
Дідовець Ангеліна, м. Костопіль, Рівненська обл.
Добре кажуть: «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього».
І це дійсно так, бо так само, як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм родом. Той, хто не знає свого минулого, – як перекотиполе: куди вітер подме, туди воно й котиться, куди вітром приб'є – там і залишить своє насіння. Але ж людина не перекотиполе, і, як сказав у своєму безсмертному романі П.Загребельний: «На порожньому місці роду не заснуєш».