This website works best with JavaScript enabled

На сьомому небі

Андрій Медведєв, м. Рівне

Родинна повість-послання

Нам вічно треба небом жити,
по шию будучи в планеті.
Микола Вінграновський

Передмова
Кожен розділ цього оповідання розпочинатиметься не з великої літери, як зазвичай, а з великої фотографії. І всі вони дорогі моєму серцю.
РОЗДІЛ 0
Не те, щоб цей розділ нічого не значив… Навпаки, він був задовго до першого. Нульовий розділ – основа всього, з нього розпочалася ця непересічна історія про сім небесних садів, де росли квіти неземні, неймовірно пахучі, аромат яких виливався разом із дощем на всю землю, і в них дозрівали…

Детальніше...

Прабабуся Віра Панасівна

Притулюк Василь, м. Луцьк

З давніх-давен жінка є берегинею роду, сімейного вогнища. ЇЇ постать з піднятими догори руками вгадується у тризубові, який був знаком-оберегом наших предків, а нині є державним символом України.
Прабабуся Віра народилася 12 червня 1928 року в с. Бискупичах (нині Бережанка), що на Волині. Вона була третьою дочкою у сім’ї Панаса і Варвари Котюків.

Детальніше...

Лист сина до матері

Шаруділова Аліна, м. Новотроїцьке, Херсонська обл.

Авторська передмова
Як і багато моїх однолітків, я цікавлюся історичною та духовною спадщиною мого народу, бо без гідних знань про минуле країни неможливо говорити про її майбутнє.
Нині в Україні особлива доба відродження національних джерел, зміни застарілих орієнтирів та формування нової свідомості людини.

Детальніше...

З любов’ю в серці пишуться рядки…

Столярчук Ольга, м. Рівне

Я буду жити, бо в серці маю те, що не вмирає
Не смію стверджувать, що я - поет,
Не поспішаю з віршами на люди,
Пишу для себе, просто – «тет-а-тет»,
Тоді, коли є час і серце будить.
Для того, щоб нащадкам залишить
Не просто відсвіт впертості і втоми,
А щоб хоч трішки стало легше жить,
І щоби знати : звідки ми і хто ми.
М.С. Степанюк

Поліський мій краю, колиско мого дитинства! Ти оспіваний в пісні і описаний в прозі, ти уславлений в історії і вічний в душах і серцях твого народу; ти умитий вранішніми кришталевими росами і просякнутий наскрізь кров’ю твоїх звитяжців, ти втканий у незрівнянні поліські вишиті рушники і возвеличуєшся славою своїх героїв.

Детальніше...

Пристрасна дорога до життя Анжеліки Рудницької

Мельник Яна, м, Рівне

Анжеліка Рудницька з'явилася на світ 11 червня 1970 року в місті Рівному. Маленька дівчинка була бажаним первістком молодого сімейства.
Анжеліка росла хорошою і слухняною дівчинкою. Коли дівчинці виповнилося 5 років - вона стала "дорослою". У неї з'явилася маленька сестричка - Інна.

Детальніше...

Слово про полум’яну патріотку України - Олександру Петрикову

Плахта Аліна, м. Рівне

Там, де вона, зникали чорні хмари
І смуток покидав любий поріг.
Там часто-густо бринькали гітари,
Лунали пісня та веселий сміх.
Її завжди по-доброму чекали:
Чи то в негоду, будні, на свята,
З надією на вікна поглядали,
Бо з нею йшла любов і доброта…
Мов пташечка цвірінькала, літала
Туди далеко, аж за небокрай -
Піснями нашу землю прославляла,
Любила до нестями рідний край.
Анатолій Петриков

Прогулюючись вулицями свого рідного міста, я чомусь напівсвідомо зупинилася біля невеликого двоповерхового будиночку на чотири квартири. Мій погляд спинився на меморіальній дошці з написом: «В цьому будинку в 1960-2004 рр. проживала активістка Народного Руху України, «Просвіти», полум’яна патріотка України Олександра Петрикова.

Детальніше...

Створення і підтримка сайту pbb.lviv.ua

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123