Конкурс
З душею тихо розмовляла… Добірка поезій
Смирнова Ярина, 16 р., Калузька гімназія, м. Калуш, Івано-Франківська обл.
***
А я прийду, я буду Вас чекати.
Покину на узбіччі самоту.
Зустріну Вас і буду дивуватись,
Усе до випадковості зведу.
А протиріччя? З ним тепер прощатимусь,
Воно жило зі мною стільки днів.
Один день на землі
Янко Ксенія, 16 р., Полтавський міський багатопрофільний ліцей № 1 імені І. Котляревського, м. Полтава
Присвячено славному Кобзареві, а також мертвим, живим, ненародженим
Дійові особи:
Тарас Шевченко
Боб Марлі – прагнення миру, як сенсу життя
Адам Міцкевич – туга за домом
Лілія Рербик – незалежні ЗМІ, вісники правди
Пам’ятаймо… (Збірка замальовок до 28-ї річниці аварії на ЧАЕС)
Разумович Ірина, 20 р., Запорізький національний університет, м. Запоріжжя
Ніхто не жив у минулому,
нікому не доведеться жити в майбутньому,
теперішнє – єдина правда життя.
А. Шопенгауер
Страх, турбота, тривога, неспокій та відчай…
С. К’єркегор
Хто знає, що перший закон історії – боятись
будь-якої брехні, а потім не боятись будь-якої правди.
Цицерон
Від автора
Квітнева ніч – одна із тих годин,
Куди я повертаюсь проти волі.
Бринить повітря, і п’янить полин –
Зелений передвісник злої долі.
Така його доля…П’єса-притча
Доннік Єлизавета, 17 р., міський ліцей, м. Маріуполь, Донецька обл.
Діючі особи
Тарас Шевченко – український поет, художник, мислитель; Ганна – господиня, українська селянка років шітдесяти; Доля – дівчина, одягнута в бархатний кунтуш та шовкову плахту; Українські дівчата, хлопці.
Дія I
Дія відбувається в українській хаті. На вікнах фіранки. Попід вікнами чільної стіни проти печі — широка лава із кольоровим рядном. Божниці на покуті прикрашені вишиваними рушниками. Стіл застелений скатертиною. Мальована скриня.
Сива ластівка – сиве сонечко (ліричний етюд)
Янкова Анастасія, 12 р., загально-освітній навчально-виховний комплекс №108, м. Запоріжжя
Довгими зимовими вечорами, коли за вікном гуляє віхола, свище вітер, а в кімнаті тепло і затишно, я люблю, влаштовуватись самотньо на м’якому дивані, гортати сторінки нашого сімейного альбома. Це споглядання пожовклих від часу і зовсім нових фотографій навіває думки. Різні вони рояться в моїй голові: веселі, радісні, гіркі, невтішні. З цих фотографій складається не просто альбом, з них я бачу життя моєї бабусі.
Що виспівало серце і душа (Проза та поезія)
Цурканович Христина, 16 р., зош І-ІІІ ст. ім. Ю. Федьковича, м. Вижниця, Чернівецька обл.
Думки небайдужої українки
Україна… Останнім часом я багато думаю про неї. Знаєте, я пишаюся тим, що я українка, справді! Іноді люди кажуть це, щоб заслужити собі репутацію, та я зараз з вами щира. Я настільки люблю свою Україну, що готова боротися до кінця за її незалежність, за кожний колосок, який дозріває на її жовтій ниві, за кожен клаптик синього неба, яке невпинно біжить над щедрою українською землею.
Океанські акварелі
Лапта Альона, 20 р., Національний університет ім. Т.Г. Шевченка. м. Луганськ
Океан перший “Я відчуваю тебе...”
Він мав би бути її найбільшою слабкістю. Найвразливішим місцем, найчуттєвішою точкою, найерогеннішою зоною її тонкого дівочого стану... Мав би бути... Мав би... Натомість, став її найбільшою силою. Могутньою, нерушимою і руйнуючою перепони на своєму шляху, незламною, всемогутньою такою силою...Силою, яка надихала її на найнеперевершеніші речі, робила з неї ту, ким мала вона бути, але ким, навіть не могла себе уявити.