Крутяк Роман, 17 р.,сзш І-ІІІ ст. № 31, м. Львів
Одним із моїх далеких родичів по лінії батька був чільний провідник УПА і ОУН Юліан Матвіїв-«Недобитий», який оперував на теренах Гуцульщини в 1944-52 рр., хоча народився і виріс у м.Бродах Львівської області. Про це я вів мову в своєму дослідженні «Мої предки боролись і гинули за незалежність України», яке було подане на локальний конкурс ще 2012-го року.
Буцик Кирило, 13 р.,зош-НВК № 108, м. Запоріжжя
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
П. Тичина
Моєму народові вкотре доводиться захищати свою незалежність, свої права, свою правду. Знову і знову стають актуальними слова Павла Тичини. Годі і шукати в історії будь-якого народу такої кількості національно-визвольних війн, сутичок, скільки можна знайти в історії нашого народу.
Смірнов Денис, 19 р., Луганський національний університет ім. Т. Шевченка, м Лутугине, Луганська обл.
Україна – це я! – Так має сказати собі кожен з нас і усвідомити, що своїм життям і своїми вчинками кожен з нас формує життя країни.
О. Богомолець
Жінка… Як багато всього в цьому слові: і ніжність, і любов, і сила, і натхнення. Про жінок пишуть, їм вклоняються, їх боготворять. Але, що ж насправді криється в їхній загадковій та тонкій душевній матерії? Чому вони – такі, здавалось би, тендітні та ніжні, можуть робити такі вчинки, на які не здатні навіть чоловіки? Про одну з таких хочеться розказати…
Докієнко Діана, 13 р., зош,с. Веселе, Дніпропетровська обл.
Протягом останніх років відчутно розширилось і поглибилось освоєння культурної спадщини нашого народу, в науковий обіг введено багато фактів, імен, явищ, які з тих чи інших причин певний час або ж зовсім випадали з поля зору вчених, або ж діставали неповторну і необ’єктивну оцінку. Донедавна поза увагою залишалась й велика та багатогранна спадщина академіка АН УРСР Дмитра Івановича Яворницького, його багаторічна і плідна праця на ниві вітчизняної науки та культури.
Клименко Вікторія, 18 р., гімназія, смт. Новотроїцьке, Херсонська обл.
Усі усіх не люблять.
Це біда.
Це чорний дим невидимого пекла.
Ми вчаділи за декілька століть.
В цій п’єсі диригує сам диявол.
Просніться, люди!
Це погані сни.
Нове століття в шибку заглядає.
Ліна Костенко
Йдучи звивистою розбитою дорогою, оповитою сумом, сльозами, розбратом, колючими шипами та знущанням ворогів; вже, здавалося, побороли і війну, і смерть, вже сплутали день з ніччю, сонце з місяцем, пройшли темний, занедбаний ліс страху, болото сумніву і обману, подолали високі гори підступності і лицемірства, перейшли ріки злидарства та голоду…