Смирнова Ярина, 18 р., гімназія,м. Калуш, Івано-Франківська обл.
Спогади – це єдиний рай,
з якого ми не можемо бути вигнаними…
Ж. П. Ріхтер
Наш світ складається із твердих і незламних аксіом... Здається, сучасність звикла жити за холодним розрахунком. На жаль, із плином часу люди почали забувати, що душа така ж невагома, як вітер, така ж чиста, як дощ…
Теодоровська Роксолана, 14 р., НВК, с. Піддністряни, Львівська обл.
За ширмою красивих лозунгів ми загубили найсвітліше, найприродніше – людську любов до землі.
Ми хочемо привернути увагу до проблеми духовного виродження. Звідси, напевно, і наслідки найбільших катаклізмів, з якими стикаємося і перед якими безпорадно розводимо руками.
Буй Софія, 12 р., спеціалізована школа-інтернат «Січовий колеґіум», м. Запоріжжя
Рід, родина, родовід... Споконвіку ми замислюємось про наше минуле, бажаємо якомога більше дізнатися про своїх предків. Чим більше, на мою думку, людина знає про своїх предків, тим міцніша духовна воля буде в майбутньому. Бо хто не знав свого минулого, той не вартий майбутнього.
Хірний Денис, 14 р., спеціалізована школа-інтернат «Січовий колегіум», м. Запоріжжя
Мій рід походить зі східнослов’янських народів. Предки проживали у Запорізькій, Полтавській областях, а бабуся по батьковій лінії родом з Росії (Білгородської області). Завдяки дослідженням, відшукавши старі фотографії, з яких дивляться на нас ті, що відійшли з життя, розповідям про них я дізнався про долю прапрапрадідусів і прапрапрабабусь.