Меландович Олена, 17 р., зош І-ІІІ ст, с. Нижні Млини, Полтавська обл.
Полтавська земля багата на таланти, зокрема й музичні. Щедрий народними піснями край є батьківщиною цілого ряду композиторів, музикантів, співаків, як професійних, так і аматорських. Але на сьогодні не дано цілісного уявлення про розвиток композиторського мистецтва на теренах Полтавщини, потребує систематизації матеріал про професійну діяльність композиторів – наших сучасників.
Музична спільнота Полтавщини має згуртоване ядро композиторів і музикознавців, які належать до Полтавської обласної організації Національної спілки композиторів України. Організація відзначила шістнадцятиріччя. Полтавські композитори й музикознавці відіграють помітну роль на всеукраїнському музичному рівні. Необхідність дослідження витоків зародження і популяризації роботи Полтавської спілки композиторів зумовила актуальність обраної теми.
Полтавський край дав багато славетних імен для української професійної композиторської школи. Найпочесніше місце посідає її засновник – Микола Лисенко, який поклав чимало зусиль на виховання творчої молоді. Майже всі професійні композитори, уродженці Полтавщини, жили і працювали в інших містах: народні артисти СРСР Георгій і Платон Майбороди, народні артисти України О. Білаш, В. Кирейко, О. Кива, заслужені діячі мистецтв України В. Верменич, К. Мясков, А. Коломієць, Б. Яровинський, В. Дроб’язгіна.
Але Полтава не пройшла осторонь процесів професійного зростання композиторів, і в нашому місті поступово сформувалася цікава творча співдружність митців сучасної професійної музики. Першою з Полтави вступила у Спілку композиторів України Т. Оскоменко-Парулава (1996), потім композитори Т. Хмельницька (1997) та О. Чухрай (1998), музикознавець Г. Полянська (1998). Згідно з Статутом НСКУ на громадських засадах можливо створювати місцеві осередки, за умови, що на цій території проживає не менше трьох членів спілки. Це і стало підставою для оформлення 1 червня 1998 року Полтавського обласного осередку НСКУ, до якого входили перелічені вище особи.
Поступово осередок поповнювався новими членами: музикознавець Л. Івахненко (2000), фольклорист П. Бакланов (2005), композитор В. Карлаш (2006), музикознавець О. Чепіль (2007), композитор Ю. Корженко (2008). У 2008 р. осередок підбив перші підсумки 10-річчя. 10 жовтня відбувся великий концерт у залі обласної філармонії, що дістав назву «У краю Миколи Лисенка». В одному залі зібралися майже всі митці Полтави. За враженнями голови осередку Т. Парулава «В цей вечір у залі панувала атмосфера музичного свята, не офіційного, а скоріше дружнього, товариського. Кожний член організації мав можливість поспілкуватися з публікою, всім була надана можливість репрезентувати свою творчість».
У 2009 році відбулась знаменна подія – осередок повноправно вийшов на всеукраїнський рівень, започаткувавши фестиваль «Дні Миколи Лисенка у Полтаві». На запрошення завітали народний артист України співголова Спілки М. Скорик та відповідальний секретар НСКУ Т. Невінчана. Саме її стаття про цю творчу акцію вперше вийшла на офіційному сайті Спілки. Музикознавець висловила глибоку впевненість у тому, що культурний рівень країни визначається не в столиці, «а насамперед тим, що відбувається у невеликих містах і містечках».
Переглянувши відеозапис, здійснений телерадіокомпанією «Лтава», автор роботи насолоджувалась звучанням творів, відчула творчу атмосферу, змогла розділити радість спілкування авторів, виконавців та слухачів. Від урочисто-піднесеної «Оди сонцю» О. Чухрая увага зали перемістилася на неокласичний «Різдвяний концерт» для флейти і камерного оркестру В. Карлаша. Щира симфонічна сповідь (Симфонія № 2) Ю. Корженко змінилася гротесковими образами інструментального театру Т. Парулава (Симфонія «Гоголіада – ХХІ»). Вперше прозвучали твори двох композиторів зі світовим ім’ям, живих класиків української музики М. Скорика (Симфонієтта №7) та Є. Станковича («Сільські сцени» на сл. Б. Олійника).
Музикознавці здійснюють значний внесок у популяризацію музики полтавських композиторів. Стаття Т. Невінчаної започаткувала цілу низку подальших публікацій полтавських музикознавців на офіційному сайті НСКУ про важливі творчі заходи, що проводив осередок. Його діяльність постійно висвітлюється як у місцевій («Полтавський вісник», «Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава», «Край»), так і в центральній пресі («Президентський вісник», «Українська музична газета»), у передачах на ТРК «Лтава».
У цей період до організації вступили нові члени: 2009 р. – композитор з Кременчука С. Горюнович, 2011 р. – доктор мистецтвознавства, член НСКУ ще з 1972 р. О. Цалай-Якименко, диригент, композитор В. Скакун.
Великою заслугою членів Полтавської обласної спілки НСКУ є щорічне проведення ряду музичних фестивалів і конкурсів. Серед них фестиваль класичної та сучасної української музики «І струни Лисенка живії», який проводиться до дня народження композитора. Проаналізувавши програму цього фестивалю, можемо зробити висновок, що з регіонального він перетворився у всеукраїнський, з року в рік розширюючи коло учасників.
У 2013 р. Полтавський обласний осередок НСКУ святкував своє 15-річчя. Концерт-зустріч полтавських митців пройшов під назвою «У краю Миколи Лисенка», що стало не тільки особливою і масштабною мистецькою подією, але й зобов’язувало до слідування художнім традиціям класика української музики. Музикознавець О. Чепіль справедливо зазначала: «Високий рівень професійної відповідальності перед слухацькою аудиторією, щире прагнення творчого спілкування продемонстрували його учасники, які підготували до звіту яскраву і різноманітну програму із власних творів» («Дорога до храму» С. Горюновича, «Диво всепрощенної любові», «Не гетьмани, отамани» О. Чухрая, «Сирітка» і «Нащо мені женитися» – обробки Т. Парулава)..
У тексті привітання з ювілеєм від голови та правління Національної спілки композиторів України Полтавську обласну спілку було визнано організацією. Це висока оцінка, визнання успіхів полтавських митців на всеукраїнському рівні.
Голова Спілки Т. Парулава, невтомний генератор ідей і проектів, розповіла про нещодавні мистецькі заходи. 1 грудня в обласній бібліотеці відбулась постановка музично-поетичної композиції, присвяченої героям майдану та АТО. Прозвучали нові твори як самої композиторки, так і твори її студентів. В грудні відбулися два концерти симфонічної музики за участю Полтавського симфонічного оркестру, академічного хору музичного училища, відомого скрипаля А. Скакуна. Для полтавської публіки готуються творчі зустрічі з відомими українськими композиторами Є. Станковичем В. Степурком .
Отже, у Полтаві склалася досить потужна творча співдружність діячів музичного мистецтва, одна з найбільших серед малих міст України: 6 композиторів і 4 музикознавці. Організація відіграє помітну роль на всеукраїнському рівні.
Ознайомившись з творчістю членів Полтавської обласної організації НСКУ, кожний з яких має власний творчий почерк і мистецькі уподобання, автором вирішено детальніше вивчити і описати три постаті: Юлії Корженко, Олексія Чухрая та Тамари Оскоменко-Парулава. Це зумовлено тим, що вони, на нашу думку, зробили найзначніший внесок у розвиток музичної культури Полтавщини і є найцікавішими особистостями серед митців нашого регіону.
Оскоменко-Парулава Тамара Георгіївна
– композитор, музикознавець, педагог, лібретист, драматург, диригент, громадський діяч; член Спілки композиторів Абхазії (1992); член НСКУ (1996), голова Полтавського обласного осередку НСКУ (з 2004); лауреат Міжнародного музичного фестивалю (Італія, 1998, 1999); учасниця Міжнародних музичних фестивалів у Німеччині (1999), США (2003), Болгарії (2009), Україні (2001-2014).
Закінчила Полтавську ДМШ №1 (1967), Полтавське музичне училище (1972), Харківський інститут мистецтв (1977), композиторський факультет Ростовського музично-педагогічного інституту. (1990). Від 1992 р. – викладач вищої категорії Полтавського музичного училища (музична література, фольклор, клас композиції). У доробку Т. Парулава – низка методичних розробок, музикознавчих статей, рецензій, відгуків на музичні події, лібрето, сценарії більшості її театральних творів. Вона ведуча лекцій-концертів, тематичних вечорів, творчих звітів студентів; учасниця Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференцій; голова журі обласного конкурсу юних композиторів «Створюємо музику»; Всеукраїнського конкурсу молодих композиторів «І струни Лисенка живії». Тамара Георгіївна розробила проект фестивалю української класичної і сучасної академічної музики «Дні Миколи Лисенка у Полтаві»; підготувала до друку нариси «Музично-театральне життя Полтави межі ХХ-ХХІ ст.», книгу «У краю Миколи Лисенка» (2013), збірку хорових творів «Голос добра» (2007). Серед учнів – лауреати міжнародних, всеукраїнських конкурсів молодих композиторів. І зараз вона дбайливо плекає молоду зміну композиторів в класі композиції музичного училища.
Тамара Георгіївна – художній керівник ГО «Молодіжний Музичний Театр «ПарМіКо», для якого створила кілька сценаріїв і написала музику до оригінальних вистав. Композитор Парулава тяжіє до монументальних жанрів. Вона створила опери «Маруся Чурай», «Рогнеда», рок-оперу «Храм Прозріння», ораторію «Тридцять третя сльоза України», три симфонії, «Адажіо» для струнного оркестру, Кончерто-гроссо для ударних інструментів, фортепіанні мініатюри «Весна прийшла», «Весняна пісня» (2011); «Сповідь» (2012), романси та хори.
Чухрай Олексій Іванович
– композитор, педагог, виконавець-баяніст; заслужений працівник культури (1985), заслужений діяч мистецтв України (1999); лауреат премій ім. П. Мирного та ім. Дм. Луценка; володар Гран-Прі Міжнародного конкурсу композиторів (номінація фольклорна музика) «Світ музики» (Італія, 1999); лауреат Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота фортуна» (2001р.); член НСКУ (1998), голова ПООНСКУ (1998 –2004). Закінчив Полтавське музичне училище (1965), Донецький музично-педагогічний інститут (1971). З 1974 р. – викладач Полтавського музичного училища.
Основним жанром його творчості є пісня, що виросла з народного мелосу. Їх написано більше 150 на слова Л. Вернигори, А. Лихошвая, В. Назаренка, Б. Олійника, А. Пашка, Б. Чіпа. Видані збірки «Намисто росяне» (1988), «Сонечко любові» (1996), «Пісні» (2001), «Я син степів», «Оберіг кохання» (2003), «Поле, поле», «Освідчення» (2004), «Світанкова зоря», «Невгамовні солов’ї» (2006). «Не розгубіть підкови, мої коні»(2008), «Диво все прощенної любові». Більшість з них видані у вигляді аудіо-альбомів пісень у виконанні кращих співаків України. Автор музики до гімну Полтавщини та м. Полтави. А пісня «Моя Полтава» вже сорок років є позивними міського радіо. Композитор О. Чухрай і поет В. Слєпцов були творчими шефами дитячого садка «Чаєчка». Для дітей написані збірки пісень «Коник-стрибунець» (2001); «У тітоньки Сови» та «Золотий колосок» (2003), «Сонячний зайчик», «Пильна сорока». Серед інших жанрів композитора – вокально-інструментальні цикли «Ярмаркові замальовки», «Веснянки», «Нісенітниця» (1999); для хору і симфонічного оркестру «Дума-поема», «Ода сонцю» сл. В. Тарасенка (2010); музику до вистав та телефільму «Чим багата людина».
Юлія Олександрівна Корженко
– композитор, педагог, піаністка. Член НСКУ (2006). Лауреат міжрегіональних конкурсів молодих композиторів (1997, 1999). Учасниця Міжнародних музичних фестивалів: «Київ Музик Фест» (2007-2014), «Прем’єри сезону» (2007-2014), форуму «Музика молодих» (2006-2007).
Закінчила Полтавську ДМШ № 1 (1990), Полтавське музичне училище ім. М.В. Лисенка (1993–1997), композиторський факультет Київської Національної музичної академії України. З 2003 р. Юлія Корженко працювала у Київській дитячій музичній академії. У 2006 р. вступила до Київської спілки композиторів. В 2008 – 2012 р. проживала в Полтаві. Потім знову два роки – улюблений Київ, творча робота в Київській академії естрадно-циркового мистецтва. З 2014 р. мешкає в Полтаві, працює в ДМШ № 1 викладачем теоретичних предметів і композиції.
У її творчому доробку твори для симфонічного та камерного оркестру: Симфонія № 1 (2004), № 2 (2008), кантата «Я как сон пред тобой» на вірші К. Бальмонта (2006), «Драматична поема» (2006), «Українська рапсодія» (2012). У рамках фестивалю «Дні Миколи Лисенка у Полтаві» (2009) виконувалася друга симфонія Юлії Корженко «Лірика», про яку автор сказала: «Я писала цю музику душею». І справді, трепетна душа бринить у кожній ноті цієї симфонії. Внутрішній світ молодої української жінки початку ХХІ століття, роздуми про те, що відбувалося і відбувається з Україною – ось зміст другої симфонії. Дуже любить Юлія Олександрівна також хоровий жанр. Для своїх вокальних та хорових творів вона підбирає тексти дуже ретельно, пише музику тільки тоді, коли відчує і переживе сказане поетом. Твір для соліста, хору та камерного оркестру «Три мініатюри» (сл. І Лапінського 2008) має філософський напрямок, глибокий зміст. Він виконувався камерним хором «Аніма» (Київ, 2008) хором «Гілея» (2010). На слова полтавського поета Є. Ніколенка написані хор «Чорнобиля гіркий полин» (2007), дует «Єдиний мій». Хорові твори «Мені принесли крашанки» на слова Н.Матвієнко, «Херувимська» виконувалися на Державному іспиті студентським хором «Аніма» КНУК. Низку хорових мініатюр написано на власні вірші: «Чари ночі», «В танці», «Сосна», «Осінь замріяна» «Україно моя, солов’їна».
За матеріалами дослідження виявлено тенденції розвитку ПООНСКУ.
• Творча діяльність композиторів Полтавщини охоплює всі жанри, продовжуючи традиції, започатковані М. Лисенком, ще в ХІХ ст. Результат плідної роботи – вихід на всеукраїнський та міжнародний рівень, участь у престижних фестивалях та конкурсах («Київ Музик Фест», «Прем’єри сезону», «Музика молодих» (Київ);
• Просвітницька діяльність композиторів та музикознавців: мистецькі проекти, творчі звіти, фестивалі (серед них Всеукраїнський фестиваль «Дні Миколи Лисенка у Полтаві»), тематичні вечори, обласні та всеукраїнські конкурси молодих композиторів і виконавців, наукові праці, книги, фольклорні дослідження, рецензії, відгуки на мистецькі події, цикли передач на ТРК «Лтава», співпраця з творчими колективами, музеями, музичні лекторії для учнів шкіл.
• Педагогічна діяльність: досвідчені композитори й педагоги дбайливо готують молоду творчу зміну (композиторів, виконавців, музикознавців), навчаючи їх секретів професійної майстерності в музичних школах та музичному училищі.
• Громадська діяльність: керівництво ПООНСКУ (О. Чухрай, Т. Парулава); членство у правлінні обласного та Українського фонду культури; участь у журі обласних конкурсів «Створюємо музику», «Юний віртуоз Полтавщини», «Серце віддане дітям», Всеукраїнських конкурсів «І струни Лисенка живії», «Нові імена України»; художнє керівництво самодіяльними творчими колективами.