This website works best with JavaScript enabled
Joomla

Рекреаційні ресурси міста Луцька

  Мальчук Анастасія к, 15 р.,Волинський ліцей-інтернат, м Луцьк

 На сучасному етапі розвитку суспільства, при загостренні економічних, соціальних та екологічних проблем, все актуальнішим є збереження здоров’я окремої людини та соціуму конкретної території, що породжує цілий спектр потреб, реалізацію яких забезпечує рекреаційна галузь господарства.

 

Метою наукової роботи є дослідження рекреаційних ресурсів м. Луцька. Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:

  • проаналізувати теоретико-методичні аспекти дослідження рекреаційних ресурсів;
  • дослідити особливості рекреаційних ресурсів міста Луцька;
  • оцінити рекреаційні ресурси м. Луцька.
  • визначити стратегічні напрямки розвитку туризму і рекреації у м. Луцьку.

В дослідженні використовувались такі методи дослідження: історико-географічний, статистичний, бальних оцінок.

Рекреаційні ресурси – об’єкти природного та історико-культурного середовища, які можуть бути використані для організації рекреаційної діяльності.

Для уточнення сутності та структури рекреаційних ресурсів розглянемо їх класифікацію. Рекреаційні ресурси поділяються на природні, історико-культурні, соціально-економічні.

Під природнимирекреаційними ресурсами слід розуміти фактори, речовину і властивості компонентів природного середовища, які володіють сприятливими для рекреаційної діяльності якісними та кількісними параметрами і служать або можуть служити для організації відпочинку, туризму, лікування і оздоровлення людей. До них належать лікувальні та оздоровчі фактори багатоцільового призначення (ліси, лікувальні кліматичні місцевості, поверхневі води), лікувальні речовини (мінеральні води, грязі), а також рекреаційні властивості гірських і передгірських ландшафтів, заповідних територій.

Історико-культурні рекреаційні ресурси – це пам’ятки культури, створені людиною, які мають суспільно-виховне значення, пізнавальний інтерес і можуть використовуватись для задоволення духовних потреб населення.

Соціально-економічнірекреаційні ресурси включають матеріально-технічну базу рекреаційних об'єктів, частину матеріального виробництва, яка безпосередньо забезпечує потреби рекреації, використовувані рекреацією об'єкти інфраструктури, а також трудові ресурси, зайняті в рекреаційному господарстві.

Оцінці рекреаційних територій присвячено багато наукових досліджень. Серед них роботи В. Стусака, Ю. Веденіна, К. Мірошниченка, В. Мацоли та інших.

На нашу думку, доцільною є методика бальної рекреаційної оцінки Мацоли, що передбачає дослідження природних, культурно-історичних рекреаційних ресурсів. У своїй методиці В. Мацола використовує трьох-бальну систему оцінювання, тобто 3 бали – найкраще, 1– найгірше. Таким чином, оцінку головних складових рекреаційних ресурсів можна виразити у вигляді певної формули.

Узагальнена нами бальна методика оцінки рекреаційних ресурсів ґрунтується на комплексному дослідженні компонентів ландшафту, природоохоронних територій, історико-культурної спадщини, які формують їх рекреаційно-туристську цінність.

Луцьк має потенціал природних, історико-культурних ресурсів, які в контексті нашої роботи нами охарактеризовано й оцінено.

Для комфортного відпочинку в теплий період часу необхідно, щоб показник середньомісячної температури сягав не нижче 15°С. В межах м. Луцька такий показник фіксується у червні, липні, серпні (пересічно 90 днів).Отже кліматичний показник в теплу пору року оцінюється у 2 бали. Для зимового відпочинку необхідною умовою є наявність снігового покриву, що можливо при температурі нижче 0°С. На досліджуваній території середньомісячна температура повітря нижче 0°С спостерігається у січні, лютому та березні, що оцінюється у 1 бал.

В організації туризму й рекреації особлива роль належить водним об’єктам. Гідрологічна складова визначалась нами за показником, що характеризує стан водойм для здійснення рекреаційної діяльності. На території м. Луцька протікають річки Стир та Сапалаєвка. З метою рекреації можливе їх використання для плавання на човні, байдарці, катамарані, рибальство. Водні ресурси оцінено нами у 2 балами, так як у Луцьку річки є не достатньо очищені та придатні не для усіх видів відпочинку.

Коефіцієнт заповідності у межах м. Луцьк сягає 2%, тут розташовано 9 природоохоронних територій і об’єктів, з них 1 об’єкт загальнодержавного й 8 – місцевого значення, загальною площею 85 га. Відповідно до використовуваної нами методики ця рекреаційна складова оцінюється у 2 бали. До природнозаповідних територій загальнодержавного значення належить Луцький ботанічний сад площею 10 га. Ботанічний сад “Волинь” заснований у 1977 р як перший в області ботанічний сад, для облаштування якого було виділено земельну ділянку площею 10 га у заплаві річки Сапалаївки, правої притоки Стира. У 2004 р. ботанічний сад “Волинь” отримав нову територію загальною площею 10 га.

У м. Луцьку є 2 парки відпочинку, які розташовані в заплаві річок Стир та Сапалаївки. Парк культури та відпочинку імені Лесі Українки закладено в 50-ті роки минулого століття на заболоченій частині заплави правого берега річки Стир, загальною площею понад 100 га.

Парк 900-річчя міста Луцька знаходиться в межах 33-го мікрорайону міста, у долині р. Сапалаївки було закладено у 1985 році. Загалом ця рекреаційна зона благоустроєна істотно гірше, ніж парк культури й відпочинку імені Лесі Українки та є сильно забрудненою.

В м. Луцьку нараховується 90 пам’яток архітектури, з них 24 − національного значення, що оцінюється 3 балами Серед історико-культурної спадщини обласного центру чільне місце займає історико-культурний заповідник національного значення “Старий Луцьк”, який знайомить відвідувачів з величними подіями та прихованими таємницями стародавньої історії міста Луцька. Крім того, найдавнішою пам’яткою християнського культу в обласному центрі є невеличка Покровська церква, спорудження якої датується ХVст. У цій церкві знайдено відому, одну із найдавніших ікон України − Святої Богородиці, яка має назву “Волинська Богоматір”. На території міста Луцьк в архітектурному аспекті виділяється Троїцький кафедральний собор, що побудований у 1752–1755рр за проектом архітектора Павла Гіжицького. Інтер’єр храму розписували чеський майстер Ф. Параляка і талановита українська художниця Л. Спаська.

 

Таким чином оцінювання рекреаційних ресурсів в межах м. Луцька проводилось нами за такими складовими: кліматичні показники для здійснення рекреації у теплий і холодний період, загальний стан водойм для здійснення рекреації, потенціал природоохоронних територій та об’єктів, історико-культурна цінність рис.1.

 

Рис. 1. Рекреаційна цінність м. Луцька

 

Розрахована нами рекреаційна цінність м. Луцька сягає 2, 4 бали з 3 можливих. Результати рекреаційної оцінки засвідчують, що місто Луцьк має високі показники історико-культурної цінності, що дозволяє активно розвивати пізнавальні види туризму та рекреаційної діяльності.

Стратегічними напрямками, що забезпечуватимуть здійснення рекреаційної діяльності на досліджуваній території є: екологізація господарського комплексу, підвищення ефективності використання природних ресурсів, організація постійного впорядкування, догляду й оновлення зелених насаджень, проведення інвентаризації та санітарного догляду за деревостоєм, травостоями в паркових та інших рекреаційних зонах, розширення зелених територій, збереження природно-заповідного фонду та біорізноманіття, догляд за руслами малих річок, формування екологічної культури населення.

Отже, у науковій роботі проаналізовано теоретико-методичні аспекти дослідження рекреаційних ресурсів, досліджено особливості рекреаційних ресурсів міста Луцька, проведена їх оцінка, що дало можливість запропонувати стратегічні напрямки розвитку туризму і рекреації на цій території.

 

 

 

Політика конфіденційності сайту

Створення сайтів і підтримка студія PBB design

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123