This website works best with JavaScript enabled
Joomla

Талант дарувати людям красу

 Пидорич Ярослава, 13 р.,НВК «ДНЗ – ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1»,с. Лебедин, Черкаська обл.


Не краса нас врятує, що навколо,
а чуття її у власному серці

Ошибана або живопис квітами - японське мистецтво. Воно існує понад 600 років. Крім Японії, пресована флористика розвинена в багатьох країнах Європи і США. В Україні мистецтво ошибана стало популярним не так давно, але інтерес до цього виду творчості активно зростає.

Воно почало розвиватися в Україні з 70-х років ХХ століття. Але творче об’єднання його адептів на чолі з журналісткою Тетяною Бердник та науковцем Іриною Блажчук було створене лише 11 років тому. За цей період різні за освітою і фахом українські майстри відзначилися не тільки на столичних виставках, а й поверталися з призами з Японії та Південної Кореї.
Мистецтво ошибана (буквально – засушена квітка) сягає своїми витоками в середні віки. Ошибана була обов’язковою складовою у навчанні воїнів – самураїв , крім володіння зброєю і написання ієрогліфів. Їх завданням було в момент творчості навчитися перебувати в стані повної присутності (тут і зараз). Самурай створює картину з пресованих квітів неодмінно в стані тотальної присутності — «саторі». Ці емоції потім передаються іншій людині, яка споглядає створене зображення, і дозволяють йому відчути і «почути» малюнок. Картина із сухоцвітів, зроблена руками майстра, була ключем для учня, котрий обрав цей шлях.
Ошибана вже давно перестала бути тільки японською творчістю. Сьогодні живопис із сухоцвітів – захоплення багатьох людей і на Сході, і на Заході, і на американському континенті.
У Європі воно було широко поширене у Вікторіанську епоху, а в останні тридцять років ошибана переживає друге народження. Це й не дивно, бо ошибана — це безмежний спосіб вираження людських емоцій і почуттів, можливість виявити витончений художній смак, фантазію і знання властивостей рослин.
Якими тільки талантами не наділяє природа жінок! Самобутня й талановита художниця Таїсія Галата (народилася 2 вересня 1959 року в селі Лебедин, Шполянського району, Черкаської області) прийшла у цей світ, щоб зробити його яскравим, світлим.
«Світ природи незбагненний. Кожна гілочка, кожен листочок містять в собі загадкову чарівність. Але не тільки це характеризує живу природу. З матеріалу, який вона нам дарує, можна зробити чудеса своїми руками. Достатньо тільки побачити, яка ж таємниця криється в кожному листочку, кожній квіточці, і подарувати людям красу», - розмірковує художниця.
Ошибаною Таїсія Григорівна займається порівняно недавно, з 2008 року. Флористика ввійшла в життя випадково, зі звичайної допитливості онуків. Коли осінь передавала свої повноваження зимі, Назарчик побачив під грудочкою землі малесеньку ромашку, яка ще цвіла. Шкода стало квіточку. Бабуся вирішила продовжити ромашці життя в морозні заметілі. Засушила її, а потім – зробила аплікацію і подарувала онукові. Радості не було меж. Цей вид творчості дуже захоплюючий, так як картини з сухих квітів і листя , дуже колоритні і об’ємні. Вони не втрачають свої фарби і радують у будь-яку пору року. Композиції, які пахнуть літом і осінню, жінка створює з різних рослинних елементів. Для створення картин «квітами і листям» їй щоразу вдається знаходити нові «будівельні» матеріали. Так, дерево в мініатюрі чудово відтворює засушене суцвіття бузини, кущики – листочок полину, стріху – засушений листочок із кукурудзяного качана, розкішну сукню середньовічної принцеси – пелюстки звичайної кімнатної китайської троянди…Навіть не варто намагатись порахувати засоби, якими користується майстриня – уважне, спостережливе око творця завжди знаходить нові зображувальні засоби, бо можливості природи фактично необмежені.
Ескізів лебединська майстриня не робить: образи виникають спонтанно. Тож, коли сідає за роботу, ніколи наперед не знає, що ж вийде в результаті. «Працюю так, як на душу лягає. Сідаю, викладаю один, другий, третій листочки, коли дивись, щось і виходить», - ділиться досвідом Таїсія Григорівна. Образ, який народжується у процесі творчості, несе в своїй основі всю гаму відчуттів автора.
За словами Таїсії Галати, для ошибани підходять практично всі рослини, окрім м’ясистих та водянистих, які є в Україні, можна сушити під пресом як звичайний гербарій. А потім на засушені рослини потрібно подивитися очима художника.
Велику роль у творчості Т.Галати відіграли картини К.Білокур. «Я поїхала до музею Катерини Білокур, що в Києві, щоб подивитися на картини. – згадує художниця. – Та, на жаль, музей був на реставрації. Мені стало шкода що не побачила музей, що я заплакала. Працівники відвели мене в підвальне приміщення, де тимчасово зберігалися праці великої художниці. Я дивилася на них, як на щось священне. Картини наскільки запали мені в душу, що я мерщій поїхала додому і почала викладати першу свою ошибану, яку назвала «Квіти у вазі» . Так я почала свою рослинну творчість. Оволодіти цим видом мистецтва мені допомогло подружжя Іллі та Валентини Коливаїв, — каже Таїсія Григорівна. – Саме Ілля Іванович навчив мене малювати».

«Можна картини розглядати
Й душею бути, мов сліпий,
Можна годинами стояти
Й піти із виставки ні з чим.
А можна зовсім навпаки,
Стривожить серце до нестями,
Підняти дух в інші світи,
Наповнить душу кольорами.
Блакить, рожевий і індиго,
Переплелись в красі такій,
Що защемить із ліва в тебе –
Тоді в музеї ще постій.
Відчуй пульсацію картини,
Зрадій і духом підіймись,
Подякуй долі, що зустрілись,
Доземно автору вклонись.
В.П.Коливай

Картини Таїсії Григорівни дивують своєю легкістю та невагомістю. Майстриня виконує роботи не тільки з листків та пелюсток, а й із суцвіть. Навіть важко уявити собі, що білі малюнки на чорному оксамитовому папері – насправді старанно викладені суцвіття деревію та пелюсток польових квітів. Байдужими ці картини не залишають нікого.
У творчому доробку майстрині є вишукані квіткові композиції рослинної тематики («Квіти у вазі», «Букет квітів», «Осінній букет»), мініатюра та пейзажі.
Особливо вдаються Таїсії Григорівні сільські мотиви. На картині «Сільський пейзаж» зображено сільську хату-мазанку та природу навколо неї. Дорога і дах хати – із кукурудзяних листків. Біля хати – кущик із засушеного полину.
Картина вражає простотою і вишуканістю.
Не дає загасити душевний запал полотно «Літній пейзаж». Кожен елемент із особливою ретельністю розміщено на своєму місці; уява та ювелірна точність митця примушує листя перетворитися на дерева, пелюстки тигристої лілеї — на силуети гір.
Неймовірно зображені у роботах панночки, романтичні, замріяні. Дивлячись на картину «Панночка з голубами», думки линуть далеко-далеко. Серед буйноцвіття стоїть панночка, одягнена в сукню із пелюсток засушених ірисів, і приманює до себе голубів – посланців миру. Напевно, вона – берегиня мирного неба над головою.
Вражає і те, наскільки яскравими та соковитими залишилися кольори квітів навіть після засушування, мабуть, у цьому і є вся таємниця неповторності картин. Таїсія Григорівна розкрила секрет: «Хто ж не пам’ятає, як збирав і засушував листя і квіти для складання гербарію на урок біології? Зірвав рослинку і поклав у книжку. Головне – зберігати квіткові заготовки без доступу повітря і прямих сонячних променів. Я збираю тільки ті квіти, які повністю розпустилися , які набрали колір і форму. Якщо ж квіти все ж зібрані в дощову погоду або рано-вранці, коли ще не висохла роса, їх розкладаю на плоскій поверхні і просушую протягом кількох годин. Під прес квіти викладаю на газету, яка вбирає вологу. Найшвидше сохнуть польові квіти і троянди. При цьому їх колір може зберігатися досить довго».
До речі, у 2008 році на ІІІ Всеукраїнських педагогічних читаннях при Київському педагогічному університеті імені Б.Грінченка провела перший майстер-клас, який був високо поцінований не тільки молоддю, а й старшим поколінням. “Руки творять те, що підказує серце”, – стверджує художниця.
Роботи Таїси Галати зачаровують своєю феєричністю, світлою таємничістю, незбагненною тендітністю, глибиною змісту, оригінальністю, гармонійністю, відкритістю. Творчість художниці - особливий, прекрасний світ, в якому виражені свої відчуття, своє бачення навколишнього і землі, і космосу. Але це не далекий, холодний космос, а світлий прекрасний, що несе нам красу і добро.
Любов і добро - ці найсвітліші істини так і ллються з картин Таїси Григорівни, наповнюючи все навкруги теплом, радістю та небаченим магнетизмом, її полотна, здається, сповнені музики, оптимістичної, життєствердної. Володимир Козар, голова Українського Реріхівського товариства - великий шанувальник нашої землячки. Ось що він пише: «Десь в середині 90-х років я познайомився з феноменом української ідилії в творчості самобутньої художниці з Лебедина Таїсії Галати. Загалом хочу сказати, що непрофесійні художники України - окреме явище у світовій культурі, що виражає красу прагнень національного духу в особливий спосіб - шляхом глибинної сердечної творчості, являючи нам світ квітучого царства краси вищого світу, який є і вражає, але якого ми ніколи не бачили в нашому видимому світі. Тим невидимим якраз і відрізняються картини пані Таїси. Ритмічність, музикальність, феєричність і навіть фантазійність дивують і зачаровують. Це невимовне квітування української жіночої душі, яка колись виспівувалась на лоні природи. Її роботи потрібно бачити очима серця».
Картини Таїсії Григорівни Галати передають сонячний настрій, потужний заряд енергії, змушують піднятися над буденністю і доторкнутися до світу фарб і гармонії.

 

 

 

 

Створення і підтримка сайту pbb.lviv.ua

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123