Микуленко Марина, 16 р., Леус Марія, 12 років ЗОШ І-ІІІ ступенів, с. Мрин Чернігівська обл.
Утворенню сім’ї українці завжди надавали великого значення. Якщо проаналізуємо традиційний український весільний обряд – стає зрозумілим, що для наших предків він не був просто забавою – усі ритуальні дії, весільні пісні були спрямовані на закликання щастя, доброї долі, злагоди, достатку для нової родини, готували молодят до наступних труднощів сімейного життя, формували відповідальне ставлення до подружніх обов’язків.
Шейгець Марина, 14 р.,багатопрофільна гімназія, м. Шаргород, Вінницька обл.
А Жінка – скарб, а Жінка – мить і вічність,
Вона, мов міф, то є, а то нема.
Вона свята і безкінечно грішна,
Та, до смішного, щира і проста…
Маргарита Наварська
Краса! Без цього людині було б тяжко жити. "А з чого саме складається краса?" – запитуєте ви себе. Природа, яка навколо нас, яка допомагає відчути себе наодинці, є красою. Відчути смак живої природи.
Підберезня Оксана, 13 р.,ЗОСШ-інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю, с. Шевченкове, Черкаська обл.
Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеке минуле й пов’язана з ритуалом весняного відродження на землі. Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов’янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ».
Дахно Анастасія, 13 р.,ЗОСШ-інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю,с. Шевченкове, Черкаська обл.
Українські пісні-ігри є чи найяскравішим феноменом народної творчості, що протягом тисячоліть відігравала вагоме суспільне та естетичне значення в житті українців. Тож необхідно із раннього дитинства поряд із казкою залучати в сім’ї і пісню-гру, яка є одним із найпоширеніших видів дитячого фольклору. Саме вона супроводжує все свідоме життя людини. Пісня-гра й донині перебуває в стані активного побутування, а отже – і підтримання формування національної самосвідомості українців.