Дослідження впливу анімаційних фільмів на психічний стан молодших школярів

 Полончук Анастасія, 16 р., НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів, гімназія» №5,м. Славута, Хмельницька обл.

Вступ

Формування особистості людини починається в ранньому дитинстві, серед основних засобів впливу на розвиток дітей у ранньому віці є мультфільм. У структурі сучасних анімаційних фільмів переважає пропаганда агресії, вульгарності, бійок, на передній план виходить образ жінки-борця, поведінка якої є девіантною та дії якої не засуджуються.

Вони насичені віртуальними фантастичними персонажами, які приваблюють і створюють психологічну залежність, перш за все тому, що стимулюють збудження нервової системи. Також небезпечним для здоров’я дітей є підкреслення негативних аспектів реальності в анімаційних фільмах, демонстрація соціально-патологічних форм поведінки, експлуатація шокових і емоційних подробиць, які підштовхують до кримінальних дій, розвиток страхів, мож-ливі депресивні розлади, притуплення емоційних і моральних якостей особистості. Оскільки, діти є однією з найуразливіших категорій населення нашої планети, тому нас, сучасне молоде покоління, не може не турбувати дана проблема, адже від того, якими виростуть сучасні малюки залежить майбутнє. До того ми, як майбутні батьки, уже сьогодні повинні подбати про створення для наступних поколінь благоприємного середовища. В цьому ми вбачаємо актуальність проблеми.
Вплив мультфільмів на розвиток психічної та емоційно-вольової сфери досліджували А. І. Допіра, А. Дрозд, Н. Северенчук, Л. Чорна, І. І. Шульга. Фахівці О. Араптанова, В. Коротова, В. Краєвський, Б. Лихачов, І. Лернер підтвердили їх розвиваючу, пізнавальну і виховну роль.
Сучасному суспільству характерні напружені зусилля для виживання, безробіття, втрата колишніх моральних орієнтирів і відсутність нових ідеалів, що зменшують педагогічний потенціал сім’ї, її внесок у розвиток особистості дітей. Втомлені після робочого дня батьки часто використовують телевізор як няньку, і при цьому практично не контролюють те, що саме дивиться їхня дитина. Хоча тема впливу ЗМІ на здоров’я дітей молодшого шкільного віку досить вивчена в дослідженнях зарубіжних та вітчизняних психологів, але ми вважаємо, що недостатньо уваги приділяється фактору впливу сучасної мультиплікації на формування та розвиток особистості. Метою даної роботи є вивчення та аналіз впливу анімаційних фільмів на психічний стан та розвиток молодших школярів. Інтенсивний технічний та інформаційний розвиток суспільства дає можливість припустити, що значна кількість сучасних анімаційних фільмів деформує психіку молодшого школяра. Дане припущення є гіпотезою, яка покладена в основу нашого дослідження.
Відповідно до мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз досліджуваної проблеми.
2. Вивчити особливості оптимістичного впливу мультфільмів на психічний стан та особистісний розвиток молодших школярів.
3. Виявити та проаналізувати механізми негативного впливу мультфільмів на психіку молодшого школяра.
Об’єктом дослідження є вплив (дія) дитячих мультфільмів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше описано, проаналізовано та зроблено спробу комплексного дослідження змін у психологічному здоров’ї учнів НВК 5-9-річного віку під впливом мультфільмів.
Практичне значення роботи вбачається у тому, що її результати можуть бути використані учнями в процесі формування здорового способу життя, а також батьками для підвищення рівня культури здоров’я своїх родин.

Розділ 1. Особливості психічного здоров’я молодших школярів

Статут ВООЗ визначає «здоров'я» як стан благополуччя на фізичному, духовному та соціальному рівні. І окремо пояснює, що якщо у людини відсутні хвороби і фізичні дефекти, то про те, що вона здорова, говорити не варто, оскільки не враховано стан душевної рівноваги і соціальний фактор. І. У. Дубровіна термін «психологічне здоров'я» відносить до особистості вцілому, до проявів людського духу, і дозволяє відокремити психологічний аспект від медичного, соціологічного, філософського.
Саме психологічне здоров'я робить особистість самодостатньою. Проблемі психологічного здоров'я дітей присвячені роботи таких авторів: О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук, Б. З. Братусь, М. Р. Гаранян, У. У. Давидов, І. У. Дубровіна, А. Б. Холмогорова, У. Хухлаєва., До того ж варто відмітити, що дана проблема остаточно…не…вивчена. Здебільшого, всі дослідники відзначають, що психологічне здоров'я передбачає стресостійкість, гармонію і духовність. Формування особистості дітей відбувається в перші 5-7 років їх життя. За даними досліджень М. Маслової, кількість дітей із низьким рівнем психічного здоров'я щорічно у школах і дитсадках на 3-5% збільшується. За даними А. І. Захарова, найбільше неврозів спостерігається саме у молодшому шкільному віці.

Розділ 2. Мультфільми як засіб впливу на психіку молодших школярів Особливості оптимістичного (позитивного) впливу мультфільмів на психіку молодшого школяра

Перед тим, як розглядати проблему впливу сучасних анімаційних фільмів різних країн-виробників на психіку молодших школярів, ми дослідили, як створюється і які функції виконує мультиплікація. Мультфільм, мультиплікація, анімаційний фільм, мультиплікаційне кіно – вид кіномистецтва, який створюються шляхом зйомки послідовних фаз руху мальованих (графічна або мальована мультиплікація) або об’ємних (об’ємна або лялькова мультиплікація) об’єктів. Анімація тісно взаємодіє із соціальним вихованням і забезпечує соціалізацію особистості, дає можливість підготувати її до змін у суспільстві; сприяє культурному розвитку особистості; та здійснює виховну функцію.
Існують два напрями впливу мультфільмів на формування особистості дитини: оптимістичний або позитивний (мультфільм – це потужний засіб вирішення багатьох педагогічних завдань) та песимістичний або негативний (мультфільми завдають шкоди особистості дитини). З точки зору оптимістичного, анімаційні фільми формують у молодшого школяра первинні уявлення про добро і зло, еталони гарної і поганої поведінки. Порівнюючи себе з улюбленими героями, дитина має можливість навчитися позитивно сприймати себе, справлятися зі своїми страхами і труднощами, шанобливо ставитися до інших. Події, що відбуваються в мультфільмі, дозволяють виховувати дитину: підвищувати її обізнаність, розвивати мислення і уяву, формувати світогляд.
Згідно думки дитячих психологів, «правильні» мультфільми здатні: Розвивати мову. Слухаючи грамотну і красиву мову героїв мультфільмів, діти поповнюють свій лексичний запас і можуть в хорошому сенсі здивувати батьків деякими висловлюваннями і афоризмами.
Розвивати мислення і пам'ять. Дитина вчиться аналізувати зміст мультика, порівнювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Навчати. Мультфільми розповідають про навколишній світ, з їх допомогою дитина може навчитися рахувати, читати, говорити іноземною мовою, вивчати геометричні фігури, кольори і отримувати різні енциклопедичні знання.
Розвивати творчі здібності, уяву. Мультфільм живить фантазію дитини, залишає яскраві враження і може стати джерелом для дитячої художньої та словесної творчості.
Виховувати. Персонажі мультфільмів показують дітям різні можливості взаємодії зі світом, зразки поведінки (хорошого і поганого), формують у них здатність до співпереживання, уявлення про добро і зло, вчать справлятися з труднощами і страхами.
Щоб переконатися у даних твердженнях, ми провели дослідження на вибірці з 26 осіб учнів 1-Б класу (дві групи, в кожній по 13 респондентів).
Одній групі учнів ми:
1. Демонстрували мультфільм «Жив був пес». 2. Читали казку «Сірко»
Другій групі:
1. Читали казку «Сірко». 2. Обговорювали казку. 3. Читали казку вдруге.
Проведені нами дослідження з вивчення впливу попереднього перегляду мультфільмів на глибину сприймання дітьми літературних творів підтвердили, що діти першої групи краще сприймають й усвідомлюють зміст літературного твору, характери і вчинки персонажів, бо читанню твору передує перегляд мультфільму за одноіменним твором. Таким чином, відзначаючи позитивні моменти у сприйнятті телеінформації, можна стверджувати, що екран дозволяє зробити процес засвоєння різноманітної інформації більш живим, цікавим, проблемним, переконливим і емоційним, оскільки інформація за допомогою відео подається у сенсорному і субсенсорному (один із проявів несвідомого) планах. Але, оскільки дитина, з властивою їй сприйнятливістю, переносить побачене у звичайне життя, ми переконані, що до вибору мультфільмів має бути відповідальне і серйозне ставлення. Мультфільм має містити позитивний зміст, обов’язково повинен мати повчальний характер, вказувати вірні, безпечні і,обов’язково, мирні шляхи розв’язання проблем. Адже головне завдання – не зашкодити, а зберегти і зміцнити здоров’я дитини.

Досліджуючи песимістичну (негативну) сторону впливу мультфільмів, ми визначили, що сучасна інформаційна мережа демонструє стрімке проникнення західної культури та її негативний вплив на вітчизняну культуру. Виділяють такі механізми впливу сучасного телебачення на психічні процеси, стани та властивості дітей молодшого шкільного віку:
1. Увага. Після телевізійного перегляду діти протягом певного часу погано кон-центрують увагу.
2. Психомоторика. Після тривалого сидіння біля телевізора у відносно нерухо-мому стані в дитини може розвинутися стан неприродного збудження як компенсація попереднього стану гіподинамії.
3. Сприйняття. Зображення на екрані телевізора не сприяє формуванню просто-рового та кольорового зору.
4. Уявлення. Коли дитина сприймає вже сконструйовану на екрані реальність, споживає готові образи, її внутрішні образи пасивні та позбавлені індивідуальності.
5. Пам’ять. Яскраві емоційні образи витісняють із пам’яті дитини словесну інформацію, яка подавалася до цього.
6. Мова та мовлення. Постійний телевізійний перегляд навчає дітей особливого стилю розмови: діти не використовують чітких посилань на предмет обговорення, мало пояснюють, натомість використовують надмірно жести.
7. Уява, фантазія та творчі здібності. Такі характеристики телебачення як пове-рховість і спрощення інформації, однобокий підхід до проблеми, виховання у вигляді пасивності, відсутність живого діалогу з ним, нагнітання негативних емоцій, які провокують невпевненість у собі, звикання до сцен насильства є перешкодами на шляху розвитку творчої особистості.
8. Емоційна сфера. Нервові зриви трапляються з тими дітьми, які вірять у реальність насильства на екрані. Після перегляду жорстоких анімаційних фільмів у більшості дітей з нормальною здоровою психікою настає стан підвищення чутливості до несправедливості, співчуття до страждань інших. Якщо ж насильство бачити на екрані кожного дня, то розвиватиметься протилежний стан – зниження чутливості.
Негативний вплив сучасних анімаційних фільмів на розвиток, внутрішній світ та поведінку молодших школярів:
1. Сучасні мультфільми змінюють і деформують психіку дитини, впливаючи на уяву, даючи нові установки і моделі поведінки. З віртуального світу у дитячу свідомість вриваються помилкові і небезпечні цінності: «культура» сили, агресії, грубої та вульгарної поведінки, що призводить до гіперактивності дітей.
2. У мультфільмах відбувається фіксація на агресії. Багаторазове повторення сцен садизму (герой мультфільму заподіює комусь біль) викликає у дітей фіксацію на агресії і сприяє виробленню відповідних моделей поведінки.
3. Діти, ідентифікуючи себе з героєм, поведінка якого є неадекватною, який ніякими способами не карається і навіть не засуджується, повторюють, наслідують, засвоюють його дії. Альберт Бандура ще в 1970 році говорив про те, що одна телевізійна модель може стати предметом наслідування для мільйонів.

4. Транслюються форми нестандартної статеворольової поведінки: істоти чоловічої статі ведуть себе як представниці жіночої статі і навпаки, надягають невідповідний одяг, виявляють особливий інтерес до подібних собі по статі персонажів. Перегляд подібних сцен може вплинути статеву ідентифікацію дитини.
5. Поширені сцени зневажливого ставлення до людей, тварин, рослин. Показано безкарне знущання, наприклад, над старістю, немічністю, безпорадністю, слабкістю.
6. Використовуються несимпатичні, а часом навіть потворні герої.
7. Одним з найважливіших образів є жіночий образ. Дивлячись на стереотипи мультгероїнь, дівчатка вбирають особливості жіночої поведінки, а у хлопчиків підсвідомо формується ідеал жінки. Поведінка більшості героїнь анімаційних фільмів сконструйована таким чином, що при систематичному перегляді веде до згасання бажання продовжувати рід надалі.
8. Головна небезпека телебачення пов’язана з придушенням волі і свідомості, аналогічно наркотикам. Американський психолог А. Морі пише, що тривале споглядання матеріалу, стомлюючи зір, виробляє гіпнотичне заціпеніння, що супроводжується ослабленням волі та уваги.
9. Атмосфера західних анімаційних фільмів пронизана вбивцями, гвалтівниками, чаклунами та іншими персонажами, спілкування з якими ми ніколи не вибрали б у реальному житті. Підсвідомість дітей не захищена здоровим глуздом і життєвим досвідом, тому вони не можуть розмежувати реальне й умовне. Звідси зростання емоційних і психічних розладів, тривожності, депресій, невмотивованої жорстокості у дітей.
Таким чином, вплив мультфільмів на психіку молодшого школяра дуже складний і частіше спричинений дією не одного психологічного механізму. Тільки сукупна дія різних компонентів, кожен з яких виконує свою роль, забезпечує дію єдиного загального механізму формування психіки дитини.
Для того, щоб визначити особливості емоційного та психічного станів молодших школярів в момент перегляду різних мультфільмів, ми провели спостереження за їхньою поведінкою. Розділивши респондентів на три групи по 30 осіб, ми кожній групі запропонували переглянути мультфільм певної студії дитячої мультиплікації:
український (радянський) мультфільм «Капітошка», 1980 р., кінокомпанія «Київнаукфільм»;
американський мультфільм «Лего ніндзяго», 2011 р., студія «Paprikaas Animation Studios»;
японський мультфільм «Віднесені привидами», 2001 р., студія «Studio Ghibli».
Після перегляду ми провели опитування даних учнів, використовуючи ме-тод незакінчених речень. Респондентам було запропоновано такі варіанти:
1. Коли я дивився мультфільм «Капітошка», то відчував…
2. Коли я дивився мультфільм «Лего ніндзяго», то відчував…
3. Коли я дивився мультфільм «Віднесені привидами», то відчував…

 У першому варіанті були відповіді: «…веселість, …хвилювався за Капітошку, … радість, …. хотів гратися, … захотіла такого друга як Капітошка, бо він добрий і веселий, …шкода, бо Капітошка полетів на хмарку».

У другому варіанті були відповіді: «…переживав, …хотів навчитися так битися, … боялася потворних створінь, …хочу мати таких сильних і безстраш-них друзів, …було трішки весело, дуже «круто», і страшновато».
У третьому варіанті були відповіді: «…сумно, …страшно і невесело, …дуже шкода Тіхиро і її маму та тата, …аж плакати хочеться, …хочу допомогти дівчинці».
Аналіз отриманих даних свідчить, що поставлена гіпотеза про те, що значна кількість сучасних анімаційних фільмів деформує психіку молодшого школяра, підтвердилася. Хоча молодші школярі уже частково адаптовані до такого роду мультфільмів, адже переглядають їх майже щодня.

Висновки

Отже, одним із ефективних інструментів розвитку і виховання дитини є мультфільм. Сучасні мультфільми дуже барвисті, в них використовуються все нові і нові технології, а старі фільми (наприклад, лялькові) зникають.
Безумовно, мультфільми мають неоднозначний вплив на психічний стан і формування особистості дитини. Відзначаючи позитивні моменти можна стве-рджувати, що мультфільм – це потужний засіб вирішення багатьох педагогічних завдань. Адже екран дозволяє зробити процес засвоєння різноманітної інформації більш живим, цікавим, проблемним, переконливим і емоційним, оскільки інформація за допомогою відео подається у сенсорному і субсенсорному (один із проявів несвідомого) планах.
Враховуючи усе вище сказане, ми пропонуємо:
1. Починаючи з дитячих дошкільних закладів, згодом у школах проводити заняття, що вчитимуть дітей самостійно відбирати корисні для здоров’я, розвитку та удосконалення (позитивні) телепередачі та мультики.
2. Організовувати сімейні клуби, мета яких: створення благоприємного здо-ров’язберігаючого середовища для дітей. У яких батьки разом з дітьми зможуть навчатися проектувати і створювати дане середовище, виключаючи з нього усі шкідливі чинники, в тому числі і негативні (песимістичні) мультфільми.
3. На рівні Закону контролювати мультипродукцію, відбирати негативну, не допускати її до глядача. Адже основна цінність для держави – діти.
4. Суттєво збільшити трансляцію усіма ЗМІ анімаційних фільмів, які пропагують ЗСЖ і показують його реальний вплив на тривалість і якість життя.
5. Доцільно вибирати час, коли дивитися мультфільми. Небажано у вечірні го-дини та перед сном.
Отож, підсумовуючи усе вище сказане, ми переконалися, що невідповідність моральних норм і цінностей зарубіжних мультфільмів моралі і цінностям українського суспільства та привабливість негативних моделей поведінки, пропагованих зарубіжними мультфільмами завдають шкоди дитячій психіці. На жаль, педагоги і батьки не можуть радикально змінити роботу засобів масової інформації, але скоригувати їх вплив на психологічне здоров’я дитини – не лише можливо, але й необхідно.