This website works best with JavaScript enabled
Joomla

Проблеми грунтового покриву Волинської області

 Корнелюк В’ячеслав, 16 р.,ЗОШ № 15, м. Луцьк.

Вступ

Грунтовий покрив відіграє важливу роль у природі.
Він є своєрідним захисним екраном планети, захищає її від вивітрювання. Грунт-це середовище життя, він бере участь у кругообігу речовин в природі, містить значний запас енергії, виконує інформаційну функцію.

З часів діяльності відомого грунтознавця В. В. Докучаєва відомо, що грунт-це дзеркало ландшафту, накопичувач, що знаходиться під пресом великої кількості забруднюючих речовин, які разом із промисловими та сільськогосподарськими відходами, стічними водами потрапляють у нього безпосередньо, а також через атмосферне повітря та разом з опадами. Саме тому необхідно ретельно вивчати властивості грунтів, а також визначати, які види навантажень мають на них вплив. Особливо гостро постає дане питання у випадку, коли йдеться про вплив радіонуклідів на грунтовий покрив Волинської області, що характеризується переважанням піщаних різновидів, які є малородючими, легко переносяться вітром та майже не утримують забрудників.

Розділ 1. Грунтовий покрив Волинської області

1. Основні типи грунтів. Основними грунтоутворюючими породами на території Волинської області є леси та лесоподібні суглинки. Вони відносяться до найбільш цінних грунтоутворюючих порід. Негативними особливостями останніх є слабоструктурність, малогумусність, причиною чого стала пилуватість грунтоутворюючих порід. Водно-льодовикові відклади найбільш поширені у поліській та перехідній частинах Волині. Давньоалювіальні відклади характерні для терас річок поліської частини області, на них сформувалися дерново-підзолисті піски. Дані породи сприяли формуванню дернових та болотних грунтів. Взагалі, грунти Волині за родючістю поступаються грунтам багатьох лісостепових та степових областей України. Основними їх типами є дерново-підзолисті, сірі та чорноземи опідзолені, дернові та болотні грунти. Серед них найбільші площі займають дерново-підзолисті та болотні.
Грунтовий покрив характеризується мірою прояву деградацій в них. Деградація – це процес зниження родючості грунтів. Особливу роль у посиленні деградаційних процесів відіграє розораність. Всього виділено 22 види деградацій, що входять до восьми груп:
 гідрологічні – вторинне заболочення, переосушення, зміна хімізму грунтових вод;
 геохімічні – озалізнення, окарбоначення, декальцинація;
 мікробні і ферментативні – зміна напрямів та інтенсивності мікро-біологічних процесів, грунтовтома;
 енергетичні – спрацювання торфовищ, дегуміфікація;
 фізико-хімічні – підкислення, осолонцювання;
 токсикогенні – радіоактивне забруднення;
 фітопродуктивні – зниження продуктивності сільськогосподарських культур, приросту деревини;
 деградація грунту як захисного екрану – дефляція, водна ерозія.
2. Використання грунтів у господарстві. Землі Волині є основним її багатством, оскільки здавна територія розвивалась в аграрному напрямку. Загальна площа земель становить 2014 тис. га, в тому числі сільгоспугіддя займають 1063, 1 тис. га, або 52, 8 % усіх земель. У їх структурі переважають орні землі – 685, 8 тис. га. Під сіножатями зайнято 163, 5 тис. га (15, 4%), під пасовищами – 202, 0 тис. га (19, 0 %), під багаторічними насадженнями – 11, 8 тис. га (1, 1 %) земель. Найбільше орних земель припадає на лісостепові райони. Понад 80 % сіножатей і пасовищ розміщені на території поліських районів, що зумовлено їхніми грунтово-кліматичними умовами. Базовою галуззю є рослинництво, що спеціалізується на вирощувані зернових культур, буряків, картоплі, льону. У структурі посівів переважають озима пшениця, посіви якої зосереджені на півдні області. Стабільні врожаї дає ячмінь, озиме жито. Кукурудза, завдяки вибагливості до грунтово-кліматичних умов, вирощується тільки на півдні області. Посіви цукрових буряків поширені у лісостепових районах Волині. Важливою технічною культурою є льон-довгунець, що дає високі врожаї на кислих грунтах Волинського Полісся. Волинська область має сприятливі умови для вирощування картоплі в усіх, а особливо поліських районах. Урожайність картоплі дуже нестабільна і залежить від метеорологічних умов.
В економіці Волинської області чільне місце займає гірничодобувна промисловість, що спрямована на вилучення з надр різноманітних корисних копалин. Волинь багата на кам’яне вугілля (10 родовищ), торф (416 родовищ), будівельну сировину (23 родовища), природний газ (1 родовище). В області мають місце всі можливі способи добування мінеральних ресурсів, що призвело до появи порушених земель, які поширені по всій території області, загалом, на площі, що становить 11 559, 8 га.
Використання земель Волині переважно у сільському господарстві та гірничодобуванні має негативні наслідки, що виявляються у зниженні родючості, втраті грунтових різновидів та ландшафтів загалом.

Розділ 2. Вплив на грунтове середовище

Прояв ерозії. На території Волинської області налічується близько 173 тис. га еродованих грунтів.
Впливає на інтенсивність ерозійних процесів висока розораність території, що більше проявляється в зоні Лісостепу, а також значна тривалість періоду розорювання земель (більше 150 років), велика питома маса просапних культур (понад 30 % від посівних площ), незначна грунтозахисна здатність агроугідь.
Що стосується рельєфу області, то він характеризується рівнинною, слабконахиленою в напрямку з півдня на північ поверхнею. Поліська частина виражена слабкопогорбкованою Волинською акумулятивною рівниною, лісостепова – Волинською лесовою (ерозійною) височиною. Найбільше вражені поверхневим зливовим стоком розорювані схили крутизною понад три градуси, що поширені в межах Волинської височини. Інтенсивність змивання грунту в цих умовах доволі значна, сприяють цьому і певні кліматичні чинники, а саме, кількість опадів сумою 25 мм, що викликають змивання грунту до 70-80 % від усього об’єму змиву за сезон.
Природним фактором, що служить перешкодою ерозійним процесам є залісненість території. На Волині площа лісів становить 371, 3 тис. га. Причому, ліси зосереджені, в основному в поліських районах.
Такі умови стали причиною того, що на території Волині ерозія найбільш інтенсивно проявляється в лісостеповій зоні, зокрема це стосується водної ерозії.
Радіоактивне забруднення. Західний слід радіоактивної хмари від викидів четвертого реактора ЧАЕС, що пройшов по північно-західній частині України, позначився на радіаційній ситуації Волинської області, і став основним чинником незадовільного екологічного стану. Особливу небезпеку для довкілля, в тому числі і для життя людини, становлять радіоізотопи: цезій-137, стронцій-90. Період іх піврозпаду становить в середньому 27 – 30 років, а також характерна відносно висока міграційна здатність в ланцюгу “грунт-рослина-тварина-людина”.
Найбільшого впливу радіоактивних випадів зазнали північні райони області, де повністю піддалися забрудненню Камінь-Каширський, Любешівський, Маневицький, частково – Ківерцівський, Рожищенський та Ковельський райони. За останніми даними, загальна площа території області, що зазнала радіоактивного забруднення цезієм -137, щільністю від 1 до 5 КІ/кв. км становить 68 192 га. Площа сільгоспугідь із відповідним забрудненням складає 5 841, 1 га. Через 30 років після аварії на ЧАЕС основним джерелом надходження радіонуклідів в рослини, а також в організм тварин і людей є грунт.
Промислове порушення земель. Унаслідок добування корисних копалин в області утворились значні площі порушених земель. У результаті порушуються біоценотичні зв’язки, руйнується рельєф та літологічна основа, знищується грунтовий покрив та рослинність. На місці полів та лісів з’являються так звані техногенні ландшафти із різноманітними формами рельєфу. Прилеглі території зазнають непрямого впливу, що виявляється у порушенні гідрологічного режиму, погіршенні санітарно-гігієнічних умов проживання. У межах області виділено три типи порушених ландшафтів. Найбільш поширеними з них є кар’єрні виямини, що утворились в результаті промислової розробки торфу, глини та піску відкритим способом.
У районі Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну через добування ресурсу шахтним способом сформувались западинні прогини з подальшим їх заболоченням. Крім того, поблизу шахт утворились конічні відвали – терикони, висотою понад 30 м.
Останнім часом значно погіршилась екологічна ситуація в межах Локачинського району, де триває видобуток природного газу. Спостерігається різке погіршення стану здоров’я населення, зокрема, дітей. Частими стали випадки бронхітів, астми, погіршення загального самопочуття. Мешканці прилеглих населених пунктів пов’язують це із надходженням в атмосферене повітря надлишкової кількості газових викидів, доволі відчутним є специфічний запах. Слід зауважити, що моніторинг ситуації від початку добувних робіт і до нині не організовано.
Варто зазначити, що всі види порушених земель надовго вилучаються із господарського використання. Крім того, порушується гідрологічний режим території, знижується родючість грунтів на прилеглих ділянках. Вплив порушених земель на місцевих мешканців виявляється у погіршенні санітарно-гігієнічних, естетичних та рекреаційних умов життя.
Найбільш ефективним заходом щодо ліквідації негативного впливу техногенних ландшафтів на оточуюче середовище є їх планомірна, науково-обгрунтована рекультивація, що забезпечить оптимізацію екологічної ситуації, дозволить перетворити порушені землі на продуктивні угіддя і цим самим підвищити економічну ефективність землекористування.

Розділ 3. Заходи щодо оптимізації стану грунтів у межах Волині

Грунтовий покрив Волинської області характеризується низькою родючістю та доволі високим рівнем антропогенного втручання. Насамперед, слід зауважити, що у грунтах Волині мають місце негативні природні властивості та ознаки. Серед них, переважання піску у складі грунту, що перешкоджає формуванню родючості і прояву сприятливих екологічних властивостей в умовах забруднення. Незначним у грунтах області є вміст гумусу, вони здебільшого є кислими. Першочерговими завданнями у плані оптимізації грунтів на Волині є боротьба з ерозією, раціональне ведення сільського господарства у межах радіоактивно забруднених територій, ефективне використання порушених земель.
З метою зменшення прояву ерозії необхідно охороняти та примножувати площі лісів та лісозахисних смуг. У лісостепових районах із горбистим рельєфом доцільно планувати агротехнічні заходи, зокрема, поперечну оранку схилів, що є найбільш вразливими щодо водної ерозії. Кислі грунти доцільно вапнувати, що дозволить розширити перелік культур, які даватимуть на цих територіях високі врожаї. Щодо радіації, то поки що її позбутися неможливо, однак достовірно відомо, що різні рослини неоднаково поглинають радіонукліди з грунту. Отже, добре було б підбирати місцевому населенню культури з незначним коефіцієнтом поглинання радіації, і таким чином поліпшити екологічні умови їх проживання в умовах забруднення. Багато проблем на Волині пов’язано із наявністю порушених земель. Єдиним способом вирішення останніх є планування та проведення рекультивації земель як це робиться в країнах Європи, зокрема, у Польщі. Для умов нашої області пропонуємо запровадити новий рекреаційний напрямок відновлення земель, що передбачає перетворення техногенних пустищ у зони відпочинку для місцевого населення.
Тому передусім потрібно, щоб кожний клаптик землі, кожне поле мало дбайливого господаря, освіченого, розсудливого, щоб від стану поля залежала не тільки його доля, а й доля його дітей та онуків.

Висновки

У ході написання роботи отримано такі висновки і результати:
Визначено особливості грунтового покриву Волинської області у плані прояву їх родючості та підтримання екологічної рівноваги у природі.
З’ясовано, що на Волині переважають малородючі та нестійкі, здебільшого піщані грунти. Чорноземи є лише на крайньому півдні області.
Визначено, що грунтовий покрив території зазнає інтенсивного навантаження з боку людини. Землі широко використовуються у сільському господарстві та гірничодобуванні, є виснаженими, забрудненими та подекуди повністю знищеними.
Грунти Волині зазнають впливу ерозійних процесів, є радіоактивно забрудненими, зокрема, у межах зони Полісся. Значними є площі техногенних ландшафтів, що не використовуються в жодному з напрямків діяльності людини.
Грунти в області необхідно рятувати доки не пізно, а саме перешкоджати ерозії, довести до ладу порушені землі (кар’єри, терикони), поновлювати родючість, раціонально вести сільське господарство в умовах радіації.

 

 

 

 

Створення і підтримка сайту pbb.lviv.ua

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123