This website works best with JavaScript enabled
Joomla

Еколого-гідрологічні дослідження річки Серна

 Галалюк Владислава, 15 р., НВК, смт. Рокині, Волинська обл.

Вступ

З давніх-давен річки відіграють особливу роль в житті людини. Однією з їх найважливіших функцій є постачання прісної води, без якої людство не може існувати.

Зі збільшенням кількості населення та розвитком суспільства річки почали використовуватися в різних напрямках господарської діяльності: транспорт, заготівля риби, сільське господарство та промисловість, водопостачання, меліорація тощо. При цьому майже всі населені пункти намагалися будувати якомога ближче до річок. Це спричинило концентрацію господарської діяльності людини в долинах річок і як наслідок, надмірний негативний вплив на їх екологічний стан.
У ході наукового дослідження були вирішені основні завдання:
1) визначено природні умови території та акваторії річки Серна; 2) уточнено морфологічні характеристики; 3) здійснено контроль якості води річки Серна за її кольором, прозорістю, каламутністю та запахом; 4) подано оцінку розвитку процесів в басейні річки Серна на основі аналізу причин зміни водності та погіршення її екологічного стану; 5) визначено шляхи оптимізації ландшафту та перспективи його розвитку в умовах посиленого антропогенного впливу; 6) на прикладі малої річки Серна показано значення збереження водних ресурсів та їх біологічного різноманіття для майбутніх поколінь; 7) розроблено пропозиції щодо захисту малої річки Серна від виснаження та забруднення з визначенням напрямку господарської діяльності в її басейні.
Моніторингове дослідження проводилося у період з березня 2015р. по грудень 2015р. (з метою більш повного обґрунтування дослідження, бралися до уваги власні результати попередніх періодів)
Новизна одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо природоохоронних заходів по покращенню екологічного стану малої річки Серна, проведених власне автором (на локальному рівні), в доповнення до обласної програми оздоровлення річок Волинської області.
Інформаційною базою слугували фондові матеріали Волинського центру гідрометеорології, Волинського обласного управління водних ресурсів, Управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації, Головного управління статистики у Волинській області, фондові матеріали дослідного господарства „Рокині”, Волинського обласного краєзнавчого музею, музею історії сільського господарства Волині, сучасна цифрова топокарта Волинської області, старі карти, що відображають топографічну ситуацію досліджуваної території станом на 1923 р., літературні джерела, географічна періодика.
Дослідження дають змогу оптимізувати систему пропаганди серед широкої громадськості про спроби і методи збереження біорізноманіття р. Серни та спланувати заходи щодо усунення негативного впливу. Отримані результати дослідження можуть використовуватися для вирішення природоохоронних, екологічних, інженерних завдань, у навчальному процесі.
Аналіз отриманих результатів (основні результати, оцінка їх новизни)
Басейн річки Серна знаходиться в південній частині Волинської області. Річка протікає по території Локачинського, Рожищенського та Луцького районів. Річка Серна – це ліва притока Стиру – правої притоки Прип’яті басейну Дніпра. Річище завширшки 2-3м, звивисте, глибиною до 1м, на протязі 10км поглиблене і розширене. Бере початок на південній околиці с. Сирнички Локачинського району. Впадає в річку Стир на 281км від її гирла в смт. Рокині Луцького району. Має кілька приток, одна з яких витікає з озера Окорського. Серна протікає біля сіл Юнівка, Великий Окорськ Локачинського району; Смолигів, смт. Торчин, сіл Буяні, Усичі, Шепель, Буків, Сирники, Рокині Луцького району; села Іванчиці Рожищенського району. Довжина річки Серна – 34км, площа водозбору 271км²
Проаналізувавши фізичні властивості води у Серні нами виявлено, що вода у річці чиста, без сторонніх запаху та присмаку. Забарвлення води у стовпчику 20см не виявляється, вона прозора. Колір збоку відсутній, колір зверху слабкуватий, жовтуватий, у градусах – 20. За допомогою універсального індикатора ми визначили кислотність води 6, 0рН. Каламутність води визначали за допомогою фільтрування, вона становила 6мг/л (березень). Слід зазначити, що у літні та осінні місяці вона значно зростає. На поверхні води не виявлено плаваючих плівок нафтопродуктів, масел, жирів та інших домішок. Температура води в даний момент дослідження (07. 10. 2015р.) становила 9°С. Запах води переважно трав’яний, легко відчутний і дає привід віднестися до води з обережністю. Використавши дані власних польових досліджень, склали анкету досліджуваної річки.
На основі власних польових досліджень зібрано і систематизовано авторські фотоматеріали гідрологічних спостережень.
Проаналізувавши картографічний матеріал, можна констатувати, що раніше р. Серна була більш повноводною. В окремих місцях досягала ширини 4-5м і глибини більше 2м, проте з часом почала пересихати і міліти. За словами старожилів, за останні 50 років змінилася і водність річки у бік її зменшення. Унаслідок зростання рівня меліорованості у басейні зменшилася площа заболочених територій та боліт. У 1923 р. Вони займали 13, 3 % площі водозбору, сьогодні – 5, 2 %.
Пропозиції щодо покращення екологічного та естетичного стану річки Серна
1. Забезпечити виконання вимог Водного Кодексу України в частині охорони водних об’єктів та вимог санітарних правил щодо організації та використання зон масового відпочинку населення.
2. Надати статус рекреаційних зон місцям масового відпочинку населення з визначенням їх меж та правил користування.
3. Визначити та науково обґрунтувати комплекс заходів (у річці та її долині), необхідних для процесів самоочищення.
4. Започаткувати і продовжити мережу місцевих заказників (на території Локчинського району гідрологічного заказника «Серна», на території Рокинівської селищної ради налагодити роботу заказників місцевого значення «Орнітологічний», водно-болотного заказника «Краєвид»).
5. Взяти під охорону та впорядкувати усі джерела, які знаходяться у басейні річки Серна, особливо в районі витоку річки, біля села Юнівка.
6. По руслу річки встановити інформаційні стенди, відновити стенд в селі Юнівка.
7. Удосконалення існуючих очисних систем стічних вод на функціонуючих підприємствах, повторного використання стічних вод для технічного водозабезпечення, будівництва відстійників для очищення стічних вод з сільськогосподарських угідь і меліоративних систем.
8. Проводити регулярні акції з прибирання прибережних територій, з метою приведення берегової лінії та русла річки до належного санітарного рівня.
9. Інформувати громаду селища про унікальність природи та якість води у річці Серна.

Висновки (практичне значення, доцільність)

1. З’ясували, що на гідрологічний режим річки Серна мають вплив такі кліматичні чинники: висота снігового покриву, тривалість весняного сезону, інтенсивність наростання температури повітря.
2. Встановили, що в минулому Серна була повноводною річкою, яка витікала з джерел. Непродуманий, науково необґрунтований вплив людини призвів до змін всього комплексу річки.
3. Дослідили, що найбільш негативний вплив на екологічний стан досліджуваної водойми мають:
а) близьке розташування басейну р. Серна біля основних забруднювачів атмосферного повітря у Волинській області − ПАТ „Гнідавського цукрового заводу”, Локачинського газопромисла та ТзОВ „Птахокомплексу „Губин”;
б) присутність у басейні Серни селитебного навантаження;
в) низька екологічна культура мешканців селища Рокині; неорганізований відпочинок (сміття, рештки одноразового посуду, знищення зелених насаджень та розкладання багаття тощо); сміттєзвалища вздовж берегової лінії; мешканці приватного сектору розробляють городи дуже близько до води.
4. У процесі нашого дослідження ми виявили й екостабілізуючі умови та чинники геоекологічної ситуації в басейні р. Серни:
а) у басейні р. Серни наявні природно-заповідні території (2 гідрологічні заказники, 1 загальнозоологічний заказник, 2 ботанічні пам’ятки природи, 1 парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва);
б) у заплаві Серни розміщений цінний комплекс, що включає стави, ділянки боліт, луки, чагарники; трапляються червонокнижні рослини і тварини Українського Полісся, зростають екзотичні рослини (тюльпанове дерево, сосна веймутова, катальпа), що свідчить про значний екопотенціал території;
в) вода річки є чистою і придатною як для господарсько-побутового користування, так і для риборозведення.
5. Внаслідок проведеної роботи вивчили стан річки і прибережної смуги. Результати проведеної роботи використовуються в пропагандистській роботі. Періодично проводяться десанти по прибиранню і розчищенню прибережної смуги річки.
6. Підготовлені і передані в депутатську комісію селища Рокині Луцького району матеріали про стан річки Серна і порушення в межах цієї зони.
Екологічний стан Серни оцінюється як критичний: сільськогосподарські землі розорюються, прибережні насадження пошкоджені; нижня течія Серни засмічена побутовим сміттям і активно використовується для випасання худоби. Ситуація змінилася таким чином, що охороняти річку вже недостатньо, а терміново потрібно здійснювати заходи по її оздоровленню і відновленню.

 

 

 

 

Створення і підтримка сайту pbb.lviv.ua

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123