Художні засоби мови Божественної поезії Світлани Яреми

Катиринчук Вероніка, 17 р.,ЗОШ ім. Юрія Федьковича,м Вижниця, Чернівецької обл.

Світлана Ярема – відома на Буковині письменниця, українознавець і педагог.
Маленькій Світлані мати змалечку привила любов до Бога і людей, навчила жити за Божими заповідями. Дуже хвороблива з дитинства, (бо виросла у нестатках в часи комуністичної неволі), Світлана має сильну волю Лесі Українки, цілеспрямовану життєву мету – писати для дітей і про них, бо ж дарував їй Господь Божий дар – писати.

І вона робить це во славу Божу з великим натхненням.
А писати Світлана Михайлівна почала з другого класу, навчаючись у Вижницькій середній школі імені Юрія Федьковича. Краса Карпат і чарівна природа рідного краю, любов до нього надихнула її на поетичну творчість. Юна поетеса стала друкуватися у місцевій, обласній та всеукраїнській пресі: «Молодь України», «Промінь», «Дзвіночок», у колективних збірниках «Сузір’я надій», «Літературний дивосвіт Буковини», «Світ шовкової косиці» та ін. З гарними успіхами закінчивши Вижницьку школу, Світлана Ярема у 1980 році вступила до Чернівецького, тоді державного університету на філологічний факультет, де навчалась стаціонарно всі 5 років. Мала глибокі знання, любила учнів і як володарка слова уміла їм дохідливо пояснити, коли стала вчителькою у рідній школі. За це і нагороду отримала: «Відмінник освіти України» (2001р.)
Світлана Ярема видала близько двадцяти збірок поезій, де вміщувала і прозові твори на морально-естетичну тему. Але найвагоміша тема усієї поетичної творчості Світлани Яреми – Господня. Вона є найголовнішою темою кожної збірки. Одна зі збірок так і називається «Я світлим іменем живу». Поетеса власним прикладом вчить молодих йти Господньою стежиною в житті, щоб потім не жалкувати.
Нині поетеса уже не працює в школі за станом здоров’я і рідко буває на людях, але і досі про неї говорять, пишуть, її знають і поважають як берегиню християнської віри.
На уроках літератури рідного краю вивчаємо творчість Світлани Яреми кожного року та робимо зустрічі з поетесою. Інколи слухаємо поезії поетеси, тому що вони записані на диску. На вірші Світлани Яреми створено біля сто пісень.
Хвора фізично, але сильна духовно, наснажена Господньою Вірою. Світлана Михайлівна Ярема є прикладом як для нас, школярів, так і для всіх небайдужих до долі України людей.
Багато добрих справ робить Світлана Ярема. Так для дітей вона видала біля 20 книг і в кожній із них присутня Господня тематика. Прослідкуємо, яку мовну палітру епітетів, порівнянь і метафор добирає поетеса для змалювання образу Бога, для увіковічення людської вдячності за те, що він прийшов у світ людський, щоб навчити нас любити один одного. І якби ми всі дотримувались цього, не знали б ми ні війни, ні ворожнечі. Та людство нахабніє, відхилившись від віри Христової, а це шлях у нікуди. Ось над чим треба задуматись. Зі збірок Світлани Яреми я детально розглянула багато поезій, в яких змальовано Божий образ. У цих віршах використано авторкою безліч епітетів, метафор, порівнянь. Так у книзі «Чи віру на землі знайду?»
Епітети: «вічний Бог», «рамено правди і прозріння», «святі долоні».
Метафори:
«серце мудрістю лікує», «тремтять віки».
Порівняння:
«скрижалі істини, як вогонь»,
«то кров Христового вінця, як заповіт блаженства».
У цій збірці авторка за допомогою епітетів показала жахи цього світу: «світ болю і тривог» (епітети виражені іменниками), «співчувань брудні калюжі», «ядучого зела плуги диявольські», «безбожні люди», «злі примари».
У книзі «З голосу небесної арфи» вражають вдало підібрані епітети: «святий вогонь», «краплини святої віри».
Метафори: «зорі вічністю повиті», «я йшла через мости реалій», «обпікалась в мріях дивних», «ридали струни монотонно», «зорі затремтіли», «хрест обпікає руки», « думки світом перевиті».
Порівняння: «на травах роси, як волошки».
Із книги «Ви знаєте діти?» запримітила епітети:
«всесильний Боже»,
«золото сонячна струна»,
«»щастя перлина»;
метафори:
«зорі чують коляду»,
«земля здригалась від розлуки»,
«ранок промінитця».
Із книги «Я світлим іменем живу» епітети:
«слово марне»,
«хрест вогненний»,
«мук довічних»,
«духовні мости»,
«Божої правиці»,
«Хрест неземний»,
«з пекельних стріл круговерті»,
«найсвітліший дім».
Метафори:
«слів духовнії мости»,
«Світлом свічечки палаю»,
«по краплиночці згораю»,
«дух молитов не міліє»,
«завісу неба відкрила Божественна Літургія».
Порівняння:
«гордість людська, наче тінь хробака».
Із збірки «Творімо добро» епітети:
«заквітчана Вкраїна»,
«безсмертне Вічне слово»,
«зірочка свята»,
«Ісусові безсмертні очі».
Із збірки «Господньою стежиною» епітети:
«стежина Божа»,
«у небеснім сяйві»,
«вісники небесні»,
«скарби добра»,
«Божа стежина»,
«святе крило молитов».
Метафора:
«покладу до свого серця»,
«радість нам приносять на своїх крилятах».
Висновки:
Епітети підсилюють важливість Господа у нашому житті, як Царя наших сердець, любов народу до Ісуса, віру в торжество Господньої правди і заклик іти Господньою стежиною.
Метафори допомагають нам проникнутись Божим іменем, впустити його в наші серця і душі, щоб сповнились вони по вінця любов’ю до Ісуса Христа. З іменем Христа пов’язано все, що є доброго у цьому світі.
Порівняння підсилює цю думку.
Світлана Ярема влучно і доцільно вживає у своїй Божественній поезії епітети, порівняння та метафори. Ці художні засоби вагоме мовне навантаження, щоб ми сприймали краще Ісуса Христа, цінували його земну місію і наверталися до Христової віри. Тому Божественна тематика Світлани Яреми заслуговує подальшого дослідження і вивчення на рівні фахівців.
Ми любимо Вас, Світлано Михайлівно, шануємо за Вашу працю во славу Божу, молимо Бога за Вас та дякуємо, що Ви у нас є. Доки є такі люди, Україна має на кого покластися – її майбутнє – в надійних руках.
Хай легко Вам пишеться, хай видаються нові збірки, хай менше турбує дошкульний біль.