This website works best with JavaScript enabled
Joomla

Миттєвості долі (нарис життя та творчості Наталі-Марії Фарини)

 Вєтрова Анастасія, 17 р.,ЗОШ № 8, м. Рівне

Вступ

Багато талантів має співуча Україна. Красою голосу і сценічною культурою наші співвітчизники прославилися на весь світ. В історії вокального мистецтва чистим золотом викарбувані імена Соломії Крушельницької, Євгенїї Мірошниченко, Анатолія Солов’яненка, Богдана Гмирі та багатьох інших українських знаменитостей.

Їм не поступається теперішнє покоління чудових співаків, які дарують слухачам хвилини радості і душевної насолоди.
Серед них і рівненська співачка – солістка Рівненської обласної філармонії Наталія-Марія Фарина. З її іменем пов'язана яскрава сторінка концертного життя Рівного. Її артистична енергетика нині підкоряє публіку різного віку і соціального становища. Головне, співачка відчуває духовні потреби сучасного суспільства, а своїм мистецтвом намагається розважити душі вдячних слухачів.

Розділ І. Іспит вокальної зрілості.
Роки професійного зростання

Становлення творчої індивідуальності значною мірою залежить від художнього середовища, в якому розвивається природне обдарування. А для відточування таланту вкрай необхідна ґрунтовна академічна освіта. Роки навчання стали важливим етапом творчих починань і реалізації сміливих художніх ідей майбутньої співачки.
Природа наділила її гарним голосом і вродою. Її музикальність і драматичне чуття вимагали професійного вдосконалення. Навчання у Львівському культосвітньому училищі, а згодом у Рівненському інституті культури були початковими сходинками до освоєння улюбленого фаху. Але істотний вплив на формування вокальної майстерності Наталі-Марії Фарини мала художня атмосфера Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка. Опанування тонкощів сольного співу в класі доцента Маргарити Григорівни Хмельницької та камерного співу у класі професора Мирослави Олександрівни Логойди відчутно збагатили вокальні дані Фарини.
Вона старанно вивчала сопрановий репертуар української та зарубіжної музичної класики. Різноманітні жанри вокальної музики – оперної сцени, арії, романси та обробки народних пісень – Фарина пізнавала охоче, немов відчуваючи, що в майбутньому знадобляться всі здобуті у студентські роки співочі навики. Молодечий запал, працелюбність, наполегливість у вишколенні голосу сприяли формуванню виконавчої індивідуальності співачки. Це не пройшло повз увагу наставників. Успішній студентці стали пропонувати серйозні творчі завдання.
Отож, мистецький поступ Наталі-Марії Фарини розпочався із студентських вправ. Вона бере активну участь у концертах і тематичних музичних вечорах, присвячених творчості М. Лермонтова, С. Людкевича, С. Рахманінова, К. Стеценка. Із зацікавленням вивчає твори сучасних українських композиторів. Приміром у студентські роки Фарина стала першою виконавицею циклу романсів Мирослава Волинського, які пізніше увійшли до її репертуару.
Знаковою в її творчому житті стала участь у постановці оперної студії консерваторії. 1985 року, навчаючись на третьому курсі вокального факультету, Наталя-Марія Фарина дебютувала на сцені оперної студії. Її перша велика роль – партія Марії в опері Кирила Молчанова “А зорі тут тихі”.
Вирішальним моментом студентських років Наталі-Марії стала підготовка дипломної роботи – партії Оксани в опері С. Гулака-Артемовського “Запорожець за Дунаєм”. Образ української дівчини цілком відповідав темпераменту співачки. Фарина зуміла чудово показати свої сценічні здібності і вокальну вправність. У пісні Оксани “Місяцю ясний” її голос звучав лагідно і ніжно.
Іспит вокальної зрілості Н. -М. Фарина пройшла на відмінно.

Окраса Рівненської сцени

Настає серйозний момент життя, коли талант, що розквітає пишним цвітом, прагне творчої реалізації. Для самовираження та самоствердження музиканта необхідна концертна сцена. Поза сценою життя артиста немислиме.
1987 року Фарина стала солісткою-вокалісткою Зали камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії. Почалося самостійне творче життя. На допомогу прийшов старший колега, наставник Євген Юрків. Його слушні й доброзичливі поради сприяли творчому зростанню співачки.
Фарина працює над вдосконаленням вокальної техніки, вивчає новий репертуар. Її цікавить вимова й інтонація, щоб кожне слово і тон звучали філігранно. Щоб захопити публіку, необхідно відповідати високим вимогам вокального виконавства. Це повнота і сила голосу, оригінальність трактування музичних образів, сценічна зовнішність. Наталя-Марія з повною самовіддачею працює над собою й досягає хорошої виконавчої форми.
Найбільше закарбувався в памяті хвилюючий момент першого виходу на сцену. Пролунали перші звуки оркестру – і її чаруюче лірико-колоратурне сопрано легко розтікається по залу, виблискує барвистими кольорами. Гучні оплески в залі свідчать, що чудове злиття юнацької свіжості і професійної зрілості у виконавській манері Фарини підкорило серце публіки.
Тепер їй відкритий шлях до рівненської публіки. Її радо привітав директор філармонії, заслужений діяч мистецтв України (нині – народний артист України) Святослав Мельничук. Він не помилився у виборі нових кадрів. Вродлива співачка зуміла перетворити буденність у свято, а урочистості надати особливого сяяння. “Викинь сумніви – йди вперед і співай”, – таким було його побажання артистці.

Розділ ІІ. Сходження до музичного олімпу
Вихід на міжнародний рівень

Один із найвідповідальніших моментів життя артиста – вихід на міжнародний рівень. Цілком закономірно у творчому житті наступає мить, коли визнання артистичної майстерності варто випробувати на іншій сцені. Закордонні гастролі – потаємна мрія кожного музиканта. Це сміливе й амбітне завдання. Виступ перед іноземною публікою стає серйозним іспитом на доскональність володіння мистецьким ремеслом. У разі успіху він відкриває шлях до слави.
Мрія Наталі-Марії Фарини про концерти за кордоном здійснилася в жовтні 1988 року. Солістці Рівненської обласної філармонії випала честь представляти українське музичне мистецтво в Аргентині. У свій перший закордонний вояж Фарина вирушила у складі делегації Товариства культурних зв’язків із українцями.
Щоб поїхати до латиноамериканської країни, необхідно було пройти конкурсний відбір. Для цього до Рівного спеціально приїжджала комісія із Києва. Вродливу українку із чудовим голосом без перешкод ввели у склад делегації. Вперше Фарині випала нагода розкрити свій талант на чужині.
Разом із науковою та творчою інтелігенцією Наталя-Марія прибула до Буенос-Айреса з метою взяти участь у роботі “Фестивалю емігрантів”. Програма офіційних заходів для української делегації була насиченою. Рівненській співачці довелося виступати перед аргентинською публікою в Буенос-Айресі, Санта-Фе, Мендозі, Альварі, Берісові. Н. -В. Фарина виконувала українські пісні, від яких наче віяло ніжним ароматом квітів і трав, зрошених ранковою росою.
“Ти на крилах своєї пісні принесла нам подих рідної землі”, – зворушено вимовила літня жінка із української емігрантської громади, почувши спів Наталі-Марії.
В цьому ж 1988 році на співачку чекав візит до Болгарії. У рамках фестивалю “Дні української культури” у місті Відін, що в радянські часи був містом-побратимом Рівного, проходили концерти наших земляків. Національний колорит української вокальної скарбниці болгарські шанувальники музичного мистецтва сприймали захоплено.
Величезне артистичне задоволення отримала співачка від перших гастролей за кордоном. Чимало довелося пережити хвилювань перед виходом на сцену до іноземної публіки. Але їй вповні вдалося зачарувати серце слухачів.
Виступи в Аргентині та Болгарії стали важливою віхою у творчій біографії співачки: Фарина здобула міжнародне визнання, а її голос наповнився барвами фахової зрілості.

Дебют у музичних конкурсах республіканського рівня

Музичний конкурс – одна із найдавніших форм виявлення талантів, відкриття яскравих творчих індивідуальностей. Він відточує творчу волю і характер обдарованої особистості, формує якості концертної витримки і здатність долати труднощі. Конкурс дисциплінує музиканта, вчить перемагати та мужньо визнавати поразки. А якою надихаючою силою наповнені конкурсні дні! Музичне протиборство переростає у свято краси, творчого діалогу й обмін мистецькими ідеями.
У грудні 1988 року Наталі-Марії Фарині посміхнулася доля. Вона стала учасницею Республіканського конкурсу вокалістів ім. М. В. Лисенка у Києві. Найпрестижніший в Україні форум вокалістів проходив у три тури.
Успішно подолавши змагання двох турів, уперше в житті Наталя-Марія Фарина вийшла на головну академічну сцену України. Вимогливе журі конкурсу під головуванням народного артиста України Миколи Огренича рівненська співачка вразила тонким відчуттям і майстерним відтворенням темпераментів героїнь. Фахівці відзначили вокальну майстерність Фарини. Із столиці співачка повернулася із званням Дипломанта Всеукраїнського конкурсу ім. М. Лисенка.
Яскравий слід у свідомості конкурсантки залишило спілкування із метрами вокального мистецтва, членами журі – М. Огреничем, З. Христич, В. Аркановою, К. Огневим.
Молода душа прагнула нових творчих шукань і знахідок. Окрилена успіхом у Києві Наталя-Марія готувалася до найпрестижнішого музичного форуму – XII Всесоюзного конкурсу вокалістів ім. М. Глінки. У жовтні 1989 року Фарина, пройшовши відбіркові слухання українських співаків, представляла в Ризі Українську республіку.
Більш як півтори сотні молодих співаків змагалися в категорії “Оперно-концертне виконавство”. На жаль, виступити у ІІІ-му турі Наталі-Марії не довелося. За участь у ІІ-му турі журі відзначило рівненську співачку Почесною грамотою.
Та найбільшою нагородою конкурсу стала для Фарини зустріч із народною артисткою Белою Руденко. Прославлена співачка привітала конкурсантку з України після її виступу і пророкувала їй блискучу кар’єру. Схвальний відгук Бели Руденко значив для Наталі-Марії більше, ніж перемога в конкурсі. Адже це говорила примадонна оперних театрів, яка ще зі студентських років Фарини полонила її свідомість. Руденко, мабуть, відчула, як потрібна її підтримка молодій співачці, і на знак знайомства подарувала книгу про своє творче життя із пам’ятним підписом. Це дало потужний стимул для подальшого мистецького поступу Н. -М. Фарини.

Міжнародний конкурс – цінний досвід

Участь у конкурсах є гарним стимулом до творчого вдосконалення. Звісно, змагання – річ непередбачувана. Як у спорті, так і в мистецтві не можна остаточно розрахувати перемогу. Вона залежить від багатьох факторів. Зрештою, найціннішим у мистецькому протиборстві є перемога над собою, над своїми страхами і комплексами.
Восени 1996 року Наталя-Марія Фарина, пройшовши відбіркові слухання співаків, отримала почесну місію представляти Україну на 41-му Міжнародному конкурсі вокалістів у Тулузі.
Потрапити на цей представницький форум – означало бути серед числа найкращих вітчизняних виконавців. Адже це найстаріший у світі музичний конкурс, який збирає високопрофесійних вокалістів з усієї планети. Приміром, разом із Фариною у ньому взяли участь 160 учасників, які прибули до південно-західного міста Франції із більш як 30 країн світу. Конкурсантів оцінювало вимогливе журі, дотримуючись суворих правил музичного змагання.
Готувалася українська співачка до конкурсу серйозно. Оскільки за умовами конкурсу потрібно було співати мовою оригіналу, співачка виконувала твори італійською, німецькою, французькою, російською та рідною українською.
Наталі-Марії Фарині не судилося увійти в число переможців конкурсу, але досвід, здобутий за дні турніру найкращих співаків планети, глибоко закарбувався в її пам’яті. Передусім величезне враження на співачку справило спілкування із вокалістами різних національностей.

Суспільне визнання

Артистична діяльність – це шаленство емоцій, це серйозна і постійна робота над собою, це наполегливий пошук оригінальних художніх ідей і їх реалізація. Це творчі муки і хвилювання. Це радість і щастя виходу на сцену.
З першого виходу на рівненську сцену Наталя-Марія Фарина здобула любов публіки. Де б вона не виступила – в Україні чи за кордоном – її вокальний стиль захоплював слухачів і отримував схвальні рецензії критиків. Про спів артистки активно відгукувалася вітчизняна і зарубіжна преса. Отож закономірно настала щаслива мить. Указом Президента України від 22 жовтня 1997 року солістці-вокалістці Рівненської обласної філармонії Наталі-Марії Фарині за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва присвоєне почесне звання “ Заслужений артист України ”.
Поза сумнівом, у творчому житті співачки це була визначальна подія. Усього лиш десять років минуло з часу початку її динамічної артистичної діяльності, а вже підкорена мистецька висота. Звісно, суспільне визнання не прийшло саме собою. Його забезпечили талант, художня ерудиція і невтомна натхненна праця.
Висока оцінка професіоналів вселяє впевненість у правильності трактування вокальних образів. Та, мабуть, більше щастя, коли шанує громадськість, коли твоя творчість приносить людям радість. Артистці є чим пишатися. Весною 1999 року рівненською громадою її визнано “Жінкою року” в номінації “Мистецтво“. За пропозицією Рівненської облдержадміністрації ім’я Наталі-Марії Фарини вписано у “ Золоту книгу України-2000”. А 2006 року співачка стала лауреатом обласної мистецької премії ім. Германа Жуковського.
Співачці вдалося знайти ключ до сердець публіки. Артистичним єством вона відчуває, яка музика потрібна, і відбирає для виконання вокальні твори, співзвучні із особистісними переживаннями сучасника. На сцені вона майстерно перевтілюється, знаходить чудодійний зв'язок із публікою. Її голос, мов живильний бальзам, приносить душевний затишок і духовну насолоду. Чи не в цьому дивовижна сила таланту Н. -М. Фарини?

Розділ ІІІ. Різні грані таланту
Діяльність Н.-М. Фарини як керівника хору

Ще у школярському віці Наталя-Марія Фарина шукала відповідь на запитання, у якому руслі розвивати свої співочі здібності. Оскільки особливої підтримки з боку родини не було, довелося торувати шлях у мистецтво самостійно, експериментувати і випробовувати свої творчі сили. Спочатку були студії на диригентсько-хоровому відділі Львівського культосвітнього училища (1982) та кафедрі хорового диригування Рівненського інституту культури. І лише після другого курсу навчання у вищій школі студентка вирішила змінити професійне спрямування – з хормейстера на сольне вокальне виконавство. Викладачі Львівської філармонії зуміли розвинути її вокальні дані і гарно підготувати до сольної кар'єри.
Втім навички диригента, здобуті у Львові та Рівному, даремно не пропали. У 1996 році Н. -М. Фарина отримала пропозицію стати керівником аматорського хору. Запрошення надійшло від голови правління ВАТ "Рівнегаз" Івана Назарука, який подбав, щоб працівники газового господарства мали можливість займатися художньою творчістю.
1988 року хор ВАТ “Рівнегаз” став володарем першої премії І-го Всеукраїнського фестивалю-конкурсу художньої творчості працівників газового господарства України “ Блакитний вогник-98”.
За досягнення значних творчих результатів хоровому колективу ВАТ “Рівнегаз”, під орудою заслуженої артистки України Н. -М. Фарини, 1998 року присвоєне звання “Народний аматорський”. Працівники газового підприємства пишаються тим, що мають можливість творити прекрасний світ музичного мистецтва разом із високопрофесійним художнім керівником і диригентом, темпераментною співачкою, чарівною жінкою.

Мистецтво доброчинності

Ніжна, вразлива артистична натура прагне якнайширшого виявлення багатих духовних сил. Талант повинен служити суспільству. Засобами мистецтва можна змінювати світ, лікувати зневіру і відчай, вселяти надію і оптимізм. Якщо цього бажаєш, то творчий хист сприятиме максимальній реалізації в суспільстві та допомагатиме тим, хто найбільше цього потребує.
1999 рів став у житті Наталі-Марії Фарини знаковим: це початок відліку активної благодійної діяльності співачки. Звичайно, серце артистки завжди було відкрите для добрих справ. Але того року сталася подія, яка спонукала її взяти на себе ініціативу в організації та проведенні масштабних благодійних культурно-мистецьких акцій.
Усе почалося із відвідин Березнівської школи-інтернату для дітей-сиріт. Разом із народним аматорським хором ВАТ “Рівнегаз” Наталя-Марія виступила перед дітьми і вихователями спеціалізованого навчального закладу з концертною програмою.
Зустріч із дітьми-сиротами глибоко закарбувалася в серці, а в душі все сильніше назрівала ідея оповити їх своєю турботою. Реалізувати намір було нескладно. Наталя-Марія задумала провести цикл благодійних концертів з метою привернути увагу громадськості до найменших громадян країни, які потребують їхньої опіки.
Здійснити задум допомогли небайдужі до благодійних справ люди. Спочатку дружню підтримку Фарина відчула від заступника мера міста з гуманітарних питань Світлани Богатирчук-Кривко. Благодійний концерт запланували провести у приміщенні Рівненського обласного музично-драматичного театру. Для дітей-сиріт зголосилися виступати студенти і друзі Наталі-Марії.
Вечір відбувся з аншлагом. Зібрані за квитки кошти були переадресовані на школу-інтернат. Також діти отримали подарунки. Особисто від мера міста Віктора Чайки було подаровано пральну машину. Наступний благодійний концерт Наталя-Марія проводила уже із залученням спонсорів. Приємно, що до гуманітарної акції почали підключати різні за віком і соціальним станом людей. Отож, спільними зусиллям вдалося забезпечити дітей всім необхідним.
Під час Різдвяних свят 2004 року Н. -М. Фарина разом зі своїми студентами, котрі навчалися на кафедрі хорового диригування Інституту мистецтв РДГУ, організувала для дітей-сиріт Свято колядки. У приміщенні школи молодь і малеча радо співали разом і обмінювалися подарунками. Сяючі очі дітей були для співачки найвищою нагородою за її доброчинність.

Підтримка талановитої молоді або Фея дитячих мрій

Не раз у думках заслужена артистка України Наталя-Марія Фарина лине в минуле. Змалку вона мріяла співати на концертній сцені. Проте у великій родині Петра та Любові Фарин усі добре співали й не вважали, що це може стати підвалиною майбутньої професії доньки. Довелося їй самостійно торувати шлях у академічне музичне мистецтво.
Усе складалося у житті Н. -М. Фарини чудово. Її дитяча мрія здійснилася. Наталя довела своїй родині, що недаремно обрала творчу спеціальність. Вдячна своїм батькам, що дали їй можливість самій прийняти рішення у виборі професії. З вдячністю згадує своїх вчителів із Добросинської середньої школи, що створювали умови для становлення творчої особистості. А особливо, пам’ятає підтримку шкільного вчителя музики Михайла Баб‘яка, який пророчив їй щасливу мистецьку долю. Пам’ятаючи про те, як потрібна юним талантам підтримка дорослих, Наталя-Марія вирішила при кожній нагоді сприяти творчому зростанню музично обдарованих дітей.
Відмінні результати Н. -М. Фарини в педагогічній сфері. Але окрему яскраву сторінку її роботи з юними талантами займає співпраця із Всеукраїнською молодіжно-громадською організацію “Федерація сучасної хореографії та вокалу України «Прем’єр ліга».
Оцінювати дитячу творчість не просто. Юні таланти непередбачувані. Як правило, вони вільно поводяться на сцені, але бувають і такі, що через хвилювання розгублюються, і їм не вдається показати все, що готували до конкурсу. Членам журі потрібно бути не тільки справедливими арбітрами, але й добрими психологами, щоб знайти до кожної дитини підхід, допомогти їй впоратися із хвилюванням та розкрити творчу індивідуальність.
Наталя-Марія добре справляється із цим відповідальним завданням і не помиляється в тих, кому віддає перевагу в конкурсному виступі. Будучи дбайливою матір’ю, вона до всіх конкурсантів ставиться з особливою увагою та турботою. А талановитим дітям старається надати професійну підтримку.

Педагогічний етап

Зв'язок часів проявляється найчіткіше у переданні духовних цінностей від досвідчених до зовсім юних. Педагогічна діяльність Наталі-Марії Фарини розпочалася одразу після закінчення Львівської консерваторії. Концертну роботу у філармонії співачка гармонійно поєднувала із навчанням студентів. З 1988 року за сумісництвом вона працювала викладачем кафедри диригування Рівненського інституту культури.
З талановитою молоддю налагодити контакт було не важко. У класі Фарини відразу зав’язалися демократичні стосунки між викладачем і студентами. Наталія опікувалася своїми учнями із завзяттям і старанністю. У кожному вона розкривала артистичний дух, запалювала іскру закоханості у сценічне життя. Навчала молодь не тільки в інститутських аудиторіях, але й прикладом власної концертної діяльності.
Результатів педагогічної роботи довелося чекати недовго. Серед перших випускників по класу вокалу Н. -М. Фарина – солістка Рівненської обласної філармонії Світлана Жуковська, концертно-камерна співачка Алла Кучерук. Список її успішних учнів продовжують студенти і випускники кафедри естрадної музики Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету: лауреати всеукраїнських конкурсів – Юрій Яремчук і Тетяна Гай, Іванна Процюк. Про своїх учнів Наталя-Марія розповідає захоплено.
Викладацька діяльність зобов’язує займатися науково-методичною роботою. Вона випустила хрестоматію “Вокальні орієнтири співака” (2003), розробила програму з курсу постановки голосу і методики роботи над вокальним репертуаром, має методичні видання – “Вокальний репертуар для сопрано” та “Вокальні вправи для розвитку голосу”. Небезпідставний вислів: талант-багатогранний, або людина талановита – талановита в усьому.

Висновки

В даній роботі висвітлено окремі фрагменти творчого життя Наталі-Марії Фарини. Співачка від Бога, солістка Рівненської обласної філармонії, заслужена артистка України, лауреат та дипломант численних конкурсів Наталія-Марія Фарина навчилася співати раніше, ніж говорити. Її дар – впливати на душі та серця тих, хто слухає.
"Жовківська перлина", "поліський соловейко", "золотий голос України" – такі характеристики заслужила співачка за свою сумлінну відданість музичному мистецтву та непересічний талант, який вона щедро дарує людям. Її спів лунав далеко за межами України: зі сцен Болгарії, Франції, Німеччини, Югославії, Словаччини, Росії, Аргентини.
Вона співає не просто українською, російською, німецькою чи італійською, а мовою кохання. Коли у її виконанні звучить пісня "Рідна мати моя" – настає тиша і серця людей, об'єднуючись б'ються в одному ритмі.

 

 

 

Політика конфіденційності сайту

Створення сайтів і підтримка студія PBB design

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123