Унікальні території Верхньорогачицького району Херсонської області

Польська Мар'яна, 14 р., Верхньорогачицька гімназія, смт. Верхній Рогачик, Херсонська обл.

Бурхливий розвиток промисловості та сільськогосподарського виробництва, інтенсивне будівництво, розширення мережі шляхів, сполучення, осушення болотних масивів та річкових долин, розорення всіх придатних для сількогосподарського обробітку земель, зменшення лісових площ – все це веде до значних змін природних комплексів, впливає на екологічну рівновагу, видовий склад фауни та флори довкілля.

Процес видозмін природних комплексів триває, зміна екосистем набуває дедалі більших масштабів. Вже зараз необхідно вжити заходів щодо збереження унікальних ландшафтів, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, усього генофонду рослинного і тваринного світу.У природно-заповідний фонд України входять заповідники, регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, ботанічні сади, зоологічні, дендрологічні парки, пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо. Залежно від характеру, мети організації і необхідного режиму охорони заповідники поділяють на ландшафтні, лісові, ботанічні, загально зоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, палеонтологічні, геологічні. Оголошення певної території заповідником не веде до вилучення у землекористувача або у землевласника земельної ділянки чи водного об’єкта, які він займає.
Метою даної роботи є збереження у природному стані цінного природного ландшафту цілинного степу, а також всього комплексу рослинного, грибного та тваринного світу, де зустрічаються види, що включені до Червоної книги України, рослинні формації, що є в Зеленій книзі України, багато видів лікарських та декоративних рослин.
У зв̕язку із складною екологічною ситуацією в країні в наші дні, вчені запропоновали створити екомережі на рівні ключових територій та екокоридорів міжнародного за загальнодержавного значення. Сьогодні розглядається можливість створення вододільного меридіонального Дніпровсько – Молочанського екологічного коридору, до якого входитиме низка природних об̕єктів, серед них балка Янчекрак Верхньорогачицького району Херсонської області.
Матеріали даної роботи підтверджують, що на території Верхньорогачицького району Херсонської області знаходяться унікальні місця, які претендують на присвоєння їм звання «Заповідник місцевого значення». Так історично склалося, що наш населений пункт розташований на шляху, яким здавна возили з Криму сіль у верхів̕ї річки Рогачик, від якої він дістав назву.
Балка Янчекрак
Верхній Рогачик нещодавно відсвяткував своє 225-річчя. А ось однойменна річка зникла з мапи України багато десятиліть тому. Народні легенди й розповіді вказують на декілька причин штучного знищення водойми, але всі вони достеменно не доведені. Тому, у 2000 році дослідити існування річки Рогачик і знайти справжнє місце її витоку вирішили члени екологічного загону «Голос степу», який складався з учнів Верхньорогачицької ЗОШ №1 ім. П.Ю.Корбута. Начолі зі своїм керівником Давиденко Т.М. діти обстежили значні степові та прибережні території району. І пошуки дали бажані результати. За чотири кілометри на північний схід від села Вишневе, у балці Янчекрак, було виявлене джерело, яке співпадало з історичними описами витоку річки. Юні природоохоронці звернулися за допомогою та роз̕ясненнями до голови екологічного об̕єднання «Верхній Рогачик – Екоцентр » О.В.Бибика. Олександр Вікторович у свою чергу запросив до співпраці голову екологічного об̕єднання «Херсон - Екоцентр» професора М.Ф.Бойка.
Спеціалісти детально обстежили територію балки Янчекрак, її ландшафт та надзвичайно різноманітний рослинний світ. Результати дослідження та висновки вчених були приголомшливими. Виявилося, що балка Янчекрак, назва якої в перекладі з тюркського означає «джерело» або «жива здорова вода», є одним з небагатьох осередків збереженої природної рослинності Херсонської області. Тут знайдені раритетні види рослин і тварин занесені до Червоної книги України .
Серед рослинного і тваринного світу балки Янчекрак є:
-    Ковила Лессінга
-    Ковила волосиста
-    Тюльпан Шренка
-    Тюльпан скіфський
-    Зморшок степовий
-    -Гадюка степова
-    Дибка степова
-    Джміль глинистий
-    Махаон
-    Балабан
-    Орел степовий
-    Дрохва
-    Мишівка степова
-    Поліксена
У зв̕язку з доведеними фактами наявності рідкісних представників флори та враховуючи думку громади, яку зібрали шляхом опитування члени загону «Голос степу», О.В.Бибик порушив клопотання перед Верхньорогачицькою селищною радою про створення ботанічного заповідника місцевого значення «Балка Янчекрак» . А вже 18 жовтня 2000 року Виконавчий комітет прийняв рішення «Про надання згоди на створення біологічного заповідника місцевого значення «Балка Янчекрак».
Після досконалого дослідження території балки Янчекрак, учні та вчені вирішили вивчити стан ще однієї території Верхньорогачицького району – Чернечої балки на околиці села Первомаївка Верхньорогачицького району Херсонської області. У XVIII столітті в результаті секуляризації монастирських господарств, багато з них були ліквідовані, деякі перенесені на нові землі. В результаті чого на півдні України виник цілий ряд печерних мешканців. Так в печерах одного з урочищ Верхньорогачицького району оселилися ченці (монахи). Саме після цього балку почали називати Чернечою. Після створення Каховського водосховища значна територія її виявилася підтопленою.
На території Чернечої балки знайдено рідкісні види рослин і тварин, які можна зустріти у Верхньорогачицькому районі лише в цій місцевості.
Слід зазначити, що допомогу в обстеженні Чернечої балки постійно надавали юні екологи загону «Голос степу». У вільний від навчаня та дослідження час діти займалися агітаційно – просвітницькою роботою серед населення та учнів загальноосвітніх навчальних закладів району.
В свою чергу громадське екологічне об'єднання «Верхній Рогачик - Екоцентр» порушує клопотання перед Первомаївською сільською радою про надання згоди на створення ландшафтного заказника місцевого значення «Чернеча балка». 11жовтня 2000 року сесія селищної ради надає згоду на створення на своїй території ландшафтного заповідника місцевого значення.
Значна підтримка постійно надходила від професора М.Ф.Бойка, який тримав розпочату справу під контролем. Саме за його сприяння був прискорений збір пакету необхідних документів та направлений до Державної служби заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України. В Міністерстві екології та природних ресурсів досконало проаналізували наданий матеріал. Так, 3 січня 2002 року члени загону «Голос степу» отримали від Державної служби заповідної справи України Подяку «за велику проведену роботу, змістовне проведення та наукове обґрунтування щодо створення об̕єктів природно-заповідного фонду України». Матеріали для подальшого впровадження були надіслані до Держуправління екології та природних ресурсів у Херсонській області. Дана установа 11 лютого 2002 року надіслала юним екологам листа, у якому зазначалося, що робота учнів прийнята до уваги і завершення її планується на 1 липня 2002 року.
Нажаль, справа залишилася недоведеною до кінця, а юні природоохоронці закінчили навчання в школі, так і не дочекавшись присвоєння заповідному об̕єкту статуса «ботанічного заказника». Та на загальнодержавному та міжнародному рівні тема балок Янчекрак та Чернечої всеодно залишається обговорюваною. У 2000 році на ІІ Міжнародному симпозиумі «Степи Північної Євразії» М.Ф.Бойко виступив з доповіддю «Степи півдня України: стратегія збереження біорізноманіття».
Це ж питання було підняте юними природоохоронцями під час роботи екологічної конференції в рамках міжнародної програми співробітництва «Канзас – Верхній Рогачик» у 2006 році .
В останній час, у зв̕язку із складною екологічною ситуацією в країні, рядом вчених запропоновано створення екомережі на рівні ключових територій та екокоридорів міжнародного за загальнодержавного значення. У своїй статті «Ескіз екологічної мережі Північного Причорномор̕я» І.І. Мойсієнко наголошує на необхідності створення вододільного меридіонального Дніпровсько – Молочанського екологічного коридору, до якого входитиме низка природних об̕єктів, серед яких балка Янчекрак Верхньорогачицького району Херсонської області:
Враховуючи вказані факти, колишній керівник загону «Голос степу» Давиденко Т.М. вирішує поновити роботу гімназійної природоохоронної організації й продовжити розпочату справу. Вже в оновленому складі юні екологи постійно підтримують громадський контроль за унікальним осередком збереженої природної рослинності. Разом з батьками вони здійснюють виїзні рейди до балки Янчекрак, знайомляться з унікальними представниками флори, закликають громадськість до збереження ландшафту даної території. Зважаючи на те, що Верхньорогачицька районна державна адміністрація підняла питання про впровадження та розвиток в районі сільського туризму, члени екологічного загону «Голос степу» вирішили звернутися до представників місцевої влади з пропозицією про внесення балки Янчекрак та Чернечої балки до об̕єктів туристичної зони та з питанням про сприяння в наданні їм статусу ботанічного та ландшафтного заповідників місцевого значення.
Досконало проведена робота показала, що в балках Чернеча та Янчекрак виявлені представники рослинного й тваринного світу, занесені до Червоної книги України. Ці території мають унікальний для даної місцевості ландшафт . Наукові дослідження довели, що балки Янчекрак мають право на присвоєння їм статусу «Ботанічний заповідник місцевого значення».