Трипільська кyльтура. Первісні форми співжиття в Україні.

Люди заселили Україну приблизно 1,5 млн років тому, і їхній розвиток відбувався в основному в тих же напрямках, що й у інших областях. Вивчаючи артефакти, пов’язані зі знаряддями праці, на основі матеріалу, з якого вони були виготовлені, можна виділити декілька основних періодів розвитку первісного ладу (за традицією їх називають віками): кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-бронзовий і залізничний.

Для деяких дослідників після кам'яного це перехідний вік, який називають мідно-кам'яним (енеолітом). З моменту появи першої людини на нашій території приблизно 1,5 мільйона років тому до 8-10 тис. років до н. е. період Палеоліту тривав. Первісна людина вміла виготовляти примітивні засоби праці з каменю та дерева (рубила, шкребачки, загострені гілки). Збирання та полювання були основними заняттями людини. Оскільки колективне буття було єдиним способом вижити в складних природних і кліматичних умовах раннього палеоліту, людське стадо було соціальною формою існування. Люди того часу жили в хижах із дерева та кісток мамонта.

Недалеко від села Королеве у Закарпатській області, у районі м. Амвросіївка на Донбасі та у селі Лука-Врублевецька на Житомирщині археологи виявили сліди перебування людини періоду раннього палеоліту.

За середнього палеоліту (150 тис. - 40-35 тис. років тому) з’являється неандерталець, людина нового фізичного типу. Його найважливішим досягненням було використання вогню, що значно зменшило її залежність від природи. Пам’ятки середнього палеоліту були знайдені в с. Молодово, яке знаходиться в Чернівецької області, у Криму, у басейні річок Дністра та Десни.

Кроманьйонець — «людина розумна», яка виробляє знаряддя праці та споживає дарунки природи — прийшов на зміну неандертальцеві в епоху пізнього палеоліту. Різці, вістря стріл і кістяні гарпуни з’являються. Будуються житлові будинки. Родова община, яка має колективну власність на засоби виробництва, є наслідком значних змін у соціальній організації, яка передувала первісному стаду. У зв’язку з тим, що родинні зв’язки визначаються за материнською лінією, є підстави стверджувати, що матріархат виник у цей період часу.

Удосконалення житла та поява одягу зі шкіри значно розширили географію розселення первісної людини. Стоянки пізнього палеоліту на всій території України, такі як Мізинська, на Десні, Рилівська, Межиріч і т. д., свідчать про це.

Релігія у первісних людей

Релігія (ритуальні заходи) і палеолітичне мистецтво (магічні малюнки, різьблення по кістці) з’являються в період пізнього палеоліту. Чотири основні різновиди язичницької релігії:

• Віра в душу в усіх речах, незалежно від того, живі чи неживі, є основою анімізму;
• Тотемізм - це віра в те, що кожна людина походить від одного пращура, будь то тварини чи птаха;
• Магії — це ритуали, які виконуються перед полюванням;
• Фетишизм - це віра в те, що речі мають надприродні властивості.

Розвиток суспільства в епоху мезоліту

Мезоліт змінює палеоліт приблизно 10-11 тис. років тому.

Зникають льодовики, носороги та мамонти вимерли, а природа Європи стає все більш сучасною. Люди створюють стріли та луки. Полювання, рибальство та приручення тварин — спочатку собаки, а потім свині — є основними видами господарювання.

З мезолітичних стоянок можна виділити Журавську на Чернігівщині, Фатьма-Коба та Мурзак-Коба в Криму та Гребеники в Одеській області. Вже до цього часу пам’ятники матеріальної культури вказували на існування окремих етнокультурних зон.

У кінці мезоліту відбувається поступовий перехід від збиральництва та полювання до землеробства та скотарства, які остаточно розвинулися в епоху неоліту (VI–III тис. до н. е.). У той час ще існувало продуктивне господарство, тому цей період вважається розквітом первісного ладу. У результаті шліфування та свердління каменю виробляється обпалена глина, а потім тканина.

Родова організація людей змінюється сусідською громадою. Патріархат є альтернативою матріархату. Сьогодні відомо понад 500 поселень неолітичного часу в басейнах Десни, Дністра, Південного Бугу та Прип'яті.

Енеоліт. Трипільська культура

Енеоліт, перехідна епоха від кам’яного до мідного віку (III-II тис. до н. е.), пов’язаний з опануванням металів, одним із найважливіших змін у житті людини. У цей період дві основні групи племен формуються на території України: землероби на Правобережжі та скотарі на півдні та південному заході. Це було першим прикладом суспільного поділу праці. Люди почали збирати більший врожай за допомогою тяглової сили худоби, що призвело до надлишків сільськогосподарської продукції, майнової нерівності та обміну продуктами. Поступово виділяється родоплемінна верхівка, яка поступово отримує владу над гуртом, привласнюючи йому свою роботу.

Найбільше досліджено трипільську культуру цієї епохи. Київський археолог В.Хвойка знайшов перше таке поселення саме в селі Трипілля Київської області. У наш час досі не вирішені питання щодо походження трипільців, хронології їхньої культури та, можливо, території, яку вони заселяли.

Сучасні археологи припускають, що трипільська культура існувала з початку IV - кінця III тис. до н. е. Трипільці населяли територію між Словаччиною та Румунією та Слобідською Україною, від Чернігова до Чорного моря. Більшість археологів вважають, що на ранньому етапі Трипільської культури основу складали балканські землеробсько-скотарські племена. Фактично, найдавнішим племенем хліборобів були трипільці, які поселилися на Правобережжі України. Вони вирощували просо, ячмінь і пшеницю, обробляючи землю дерев'яним плугом з кам'яним або кістяним лемехом. Прості кам’яні жорна використовувалися для молотіння зерна. Трипільці також розводили свиней, коней і дрібну рогату худобу. Трипільці жили в басейнах річок. Сьогодні археологи досліджують кілька значних поселень із населенням від 10 до 20 тис. осіб, включаючи Майданецьке, Доброводи та Талянки на Черкащині. Населення жило в постійних чотирикутних глиняних будинках з кількома кімнатами на кожному поверхі.

Через високий рівень розвитку кераміки Трипільська культура також називається «Культурою мальованої кераміки». Посуд виготовлявся у спеціальних гончарних печах, а потім фарбувався характерними візерунками білою, червоною та чорною фарбою. Крім того, були знайдені керамічні фігурки тварин і людей, а також іграшкові макети житл. Ткацтво розвивалося.

Археологічні знахідки вказують на те, що трипільські племена мали зв’язки з Малою Азією та Кавказом.

Розвиток знарядь праці, створених із сплаву міді та олова до бронзи, був значним досягненням цієї епохи, яке також призвело до зміни суспільних відносин. Бронза, більш міцний метал, дозволила вдосконалити транспортні засоби та знаряддя виробництва.

Потім виникли різні професії, такі як гончарство, каменярство та виготовлення бронзи. Відокремлення ремесла від землеробства створює другий суспільний поділ праці. (Третій стосується відокремлення торгівлі). У період соціального розшарування суспільство поступово переходить від первісного ладу. Це не могло не призвести до конфліктів як між племенами, так і між самими племенами.

Ямна, Зрубна, багатопружкова керамічна культура, катакомбна та інші культури існували на території України протягом бронзової доби.

На території України бронзова епоха була фактично кінцем первісного ладу.