This website works best with JavaScript enabled

Молоде покоління відкриває собори своїх душ

Сучасний світ надзвичайно активно і стрімко змінюється. Зміни відбуваються і в людях, в першу чергу молодих людей.
Молодь… Яка вона?... Зухвала, невихована, нечесна?... Або ж справедлива, вихована, розумна? Я гадаю, що більшість молодих людей згодні зі словами Дж. Кеннеді: «Не питай, що держава зробила для тебе, питай, що ти можеш зробити для неї?».

«Мій рідний край» – Міжнародний конкурс учнівської та студентської молоді. Мета даного заходу – вивчити, пізнати, дослідити правдиві сторінки історії України, рідного краю. Дослідження маловідомих сторінок історії України, краєзнавства, етнографії, культури набуває сьогодні нового змісту і глибини завдяки продуктивній діяльності різноманітних громадських організацій, серед яких і Союз українок України, який активно пропагує у суспільстві ідеї розбудови нашої країни як незалежної демократичної держави через відродження її правдивої історії, відновлення давніх традицій народу, його генетичної пам’яті та створює сприятливі умови для їх формування у молоді.
Дійсно, проблеми, які хвилюють сучасну молодь, різноманітні. Сьогоднішні молоді люди здаються набагато дорослішими своїх однолітків 60-х або 70-х років. Але це означає також і те, що сьогоднішня молодь розумнішає і розуміє, що сподіватися, окрім як на себе, ні на кого.
Учні ЗОШ №7 невеличкого шахтарського міста Новогродівка в Донецькій області приймають участь в цьому конкурсі з 2007 року. Пам’ятаю нашу першу зустріч, нагородження у м.Києві, наші перші нагороди, наше перше знайомство
з пані Ростиславою Федак… Як давно це було…
З кожним роком кількість учасників та переможців конкурсу зростала. Станом на 2016 рік ми їх нарахували одинадцять. Кожна зустріч-це свято! Свято друзів, бо ми подружилися, підтримуємо зв’язки, вітаємо зі святами; свято однодумців, бо зу-стрічаються українці-патріоти, які не лише говорять, але й працюють для добра України; свято молодої інтелектуальної еліти країни, бо майже усі регіони України представляють свої пошукові, дослідницькі, наукові доробки.
Доброю традицією є духовна настанова та благословення усіх присутніх отця Ореста Фредини, пароха Храму Різдва Пресвятої Богородиці, отця Михай-ла Гарвата. Святі отці завжди щиро бажають творчої наснаги, будувати свій на-ціональний, духовний храм справедливості, добра, пошанування, любові, Божої ласки й великої єдності.
Донеччина майже кожен рік представлена на конкурс чи не найпотужніше
з усіх областей України. Так у далекому 2011 році 27 учасників із Донецька, Маріуполя, Волновахи, Амвросіївки, Дружківки, Новогродівки, Ясинуватої представили свої роботи, над якими юні дослідники працювали упродовж року. Конкурсанти досліджували генеалогічні корені своєї чи відомої родини краю, вивчали історію виникнення та розвитку народних ремесел та промислів, характеризували етнографічні особливості регіонів, давали оцінку ролі окремих 10 особистостей і цілих регіонів у розвитку країни, прогнозували перспективи розвитку держави. На жаль, останні роки кількість учасників помітно зменшилася, оскільки третій рік на Сході триває війна. Змінилася тематика учнівських робіт, змінилися цінності нашої молоді, але доробок кожного учасника конкурсу «Мій рідний край» є невеликою краплинкою у потужному потоці наших спільних зусиль зробити нашу Націю кращою. Головне, що кожний учасник конкурсу розуміє, що від нього залежить досить багато: чи збережемо ми духовні скарби, нажиті минулим, чи будуть спроможні наші діти творити життя навколо себе, чи буде майбутнє у наших правнуків.
Хочу згадати прізвища та тематику робіт моїх конкурсантів за період 2009-2015 рр.: 2009-2010 рр. – Костіна Аліна – «Поетичне мереживо юної громадян-ки нашої країни» в номінації «Поетичний голос, художньо-літературна твор-чість», Іванов Артур – «Безпека виробництва – безпека шахтарського життя» в номінації «Україна на новому шляху»; 2010-2011рр.- Гергель Юлія «Писанка-безцінний скарб українського народу» в номінації «Етнографічне досліджен-ня», Чернова Ангеліна «Не треба слів, хай буде діло!» (сторінки життя та твор-чості Олени Теліги) в номінації «Видатні жінки України»; 2012-2013рр.- Кості-на Аліна «Щоби нація могла жити, мусять її найкращі герої вмирати» та Ільєв-ський Владислав «Культурно-просвітницька діяльність Легіону Українських січових стрільців в роки Першої світової війни», обидві роботи в номінації «Ми-горда нація»; 2013-2014 рр. на конкурс приїхали ті ж самі учні, але тема-тика робіт була іншою. Так, Ільєвський В. працював над темою «Віктор Чукарін
– зірка української гімнастики» в номінації «Видатні постаті – гордість Украї-ни», а Костіна Аліна дослідила роль українського танцю в естетичному вихо-ванні старшокласників. Робота була представлена в номінації «Криниця духов-ності». Останню перемогу в конкурсі здобула дуже талановита та працьовита дівчина Бойко Єлизавета. Свій твір-роздум вона присвятила дуже актуальній проблемі сьогодення – волонтерській діяльності, назвавши роботу «Неможливо завжди бути героєм, але завжди можна залишатися людиною». То ж ми бачимо які різні проблеми хвилюють нашу учнівську молодь, як по-різному вони оці-нюють історичне минуле, і як по-різному вони бачать майбутнє.
На жаль, час мине дуже швидко. Не встигнеш зробити вдих, як ти сидіти-меш у кріслі-качалці й милуватимешся своїми онуками. Та чи будуть вони щас-ливі, якщо ти не працюєш на це зараз? Ось це і є той переломний пункт. Зрозу-мівши це, хтось ступає на слизький шлях забуття, а хтось завзято, з усіх сил продовжує боротися. І ті, хто продовжує боротися, справді заслуговують на по-вагу. Загалом же, наша сьогоднішня молодь прекрасна. У лавах її ми все-таки бачимо більше студентів, ніж неуків, набагато більше працюючих, аніж нарко-манів. І це не може не тішити. Пройде час, і сьогоднішні молоді люди будуть вирішувати проблеми молоді 20-х років двадцять першого століття і, напевно, застосують свій досвід, нелегко засвоєний ними на рубежі тисячоліть. А поки вони продовжують жити і радіти життю, і вирішувати нагальні проблеми, по суті, самостійно. І, попри все, сподіваються на краще і прагнуть зберегти крихке, але ні з чим не зрівняне відчуття єдності заради майбутнього. Хоча, перш ніж творити майбутнє, потрібно вирішити багато проблем сьогодення! Конкурс «Мій рідний край» – це невеличка сходинка на цьому шляху!

Любов Гаврилова,
учитель історії та правознавства, учитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель методист, Відмінник освіти України, ЗОШ №7 м. Новогродівка, Донецька обл.

Створення і підтримка сайту pbb.lviv.ua

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123