Працюємо в ім'я української нації

Саляк Ліна, м. Ходорів, Львівська обл.

(З історії діяльності Союзу українок міста Ходорова)
Я, учениця 10-Б класу Саляк Ліна, обрала тему своєї роботи про розвиток жіночого руху на Ходорівщині. Споконвіків жіноцтво України було національно-свідомою частиною суспільства і організовувало культурно-просвітницьку роботу серед населення.

Досліджуючи питання розвитку жіночого руху я ознайомилась із цілою плеядою жіночих постатей, які своєю жертовною працею служили розвитку української державності. Це Мілена Рудницька, Олена Киселевська, Наталя Кобринська, жінки-шестидесятниці: Ірина Калинець, Атена Пашко, Степанія Шабатура та інші.
Вивчивши діяльність Мілени Рудницької, засновниці Союзу українок в Галичині, я взяла за основу своєї роботи дослідження діяльності Союзу українок мого міста.

Ось тут я народилась і зросла,
У місті цім живуть мої батьки,
Із перших хвиль життя, зачарувала
Краса містечка цього на віки.

О рідний Ходорове, як же не любити,
Краси твоєї? Лагідних вітрів?
Неначе цілий вік без неньки жити,
Ось так без тебе, Ходорове, мій.

Тут зачаровує усе: і та травинка,
І повітря чисте, й пташечка літа,
І та маленька чистая краплинка,
Яка на сонечку безслідно висиха.

Куди закине доля, я не знаю
Чи буду я у рідній стороні?
Та щиро вірю, що запам’ятаю
Містечко над ставом в усій красі!!!

Отже, як відбувався процес виникнення і розвитку Союзу українок і його діяльність на сучасному етапі ?
На ці питання я постараюсь відповісти своїм дослідженням.
У 1911-1914 роках, напередодні Першої світової війни, Ходорів відзначався пожвавленням культурного життя – тут працювали читальня «Просвіта», товариство «Сокіл», Товариство апостола Павла при церкві Косми і Демяна. Уся просвітницька робота зосереджувалась у Народному домі.
1914 року в Ходорові організовано жіночий гурток Українського педагогічного товариства ім. Т.Шевченка (УПТ). Ініціаторами його створення стали дружина залізничного урядовця Северина Кабарівська і дружина священика із с. Отиневичі п. Стефанія Крвавич. Саме вони зібрали бажаючих і уклали статут.
Членкинями товариства стали мешканки Ходорова : Ксеня П'ясецька, Теодозія Вербовська, Текля Бойчак, Юлія Дубаневич та ін.
У червні цього ж року відбулися перші загальні збори, на яких головою товариства обрано п. С. Кабарівську. Однак Перша світова війна перервала освітянську працю ходорівського жіноцтва.
28 червня 1922 року чергові збори жіночого гуртка скликала п. Стефанія Крвавич, таким чином жіночий гурток відновив свою діяльність, маючи затверджений статут воєводським урядом Львова.
З 15 червня 1925 року товариство перейменовано в громадську організацію Союз українок.
Організація розгорнула широко просвітницьку роботу. Так, 24 листопада філія Союзу українок у Ходорові влаштувала зібрання членів округи. На цих сходинах голова п. Косовичева оголосила привіт ходорівчанам від централі СУ Львова, а п. Герасим'юкова прочитала реферат під назвою «Значення книжки».
26 листопада на зборах філії Союзу українок організовано комітет допомоги бідній шкільній дітворі. Комітет розпочав активну діяльність і зібрав 100 золотих. 7 листопада організовано чайний вечір, а дохід від нього пішов також на потреби бідних дітей.
Разом із «Просвітою» Союз українок влаштовував різні свята.1912 року у Ходорові з канонічною візитацією побував митрополит Андрей Шептицький. Ходорівчани величаво привітали главу УГКЦ. 1913 року ходорівська земля низько вклонилася великому синові України І. Франкові. Делегацію від Ходорова після повітового свята очолила С.Кабарівська.
Членкині Союзу українок 1937 року брали участь у відзначенні 100-річчя альманаху «Русалка Дністровая». Після святкової літургії натхненну промову виголосив професор Г.Костельник, а хор під диригуванням С.Прокоп'яка заспівав пісню «Підлисся».
Також влаштовували здвиг на могилі січових стрільців у Ходорові.
Активну працю Союзу українок перервала Друга світова війна(1939-1945 роки).
У 1992 році відновив свою діяльність Союз українок Ходорова – з настанням незалежності Української держави.
Ходорівська міська організація Союз Українок свою діяльність спрямовує на залучення українського жіноцтва до активної праці у державотворенні і розвитку незалежної української держави. Особлива увага приділяється активізації української молоді до суспільного життя.
Міська організація об’єднує три осередки: міський осередок м. Ходорова. Бортниківський та Піддністрянський осередки, які очолюють пп. Ірина Лозиська, Олександа Коновал, Людмила Хлопоніна – Зубрицька. Організація об’єднує 50 національно-свідомих та активних у громадському житті жінок м. Ходорова, сіл Бортники та Піддністряни.
Союз українок співпрацює із координаційною радою Львівської управи СУ, з координаційною радою при міській та селищних радах, знаходить підтримку міського голови п. О. Коцовського та голів сільських рад.
В своїй діяльності організація тісно пов’язує свою роботу і координує плани із тов.. «Просвіта», товариство політв’язнів та репресованих (гол. П. М. Носик, п. Р Осімницький)
Плани роботи на кожен рік узгоджуються із рекомендаціями та планом Львівської управи.
Союз Українок є спадкоємницею організації, яка була створена у 1925р. і проводила широку просвітницьку роботу до 1939р. Для організації творчої праці обрано раду СУ членами якої стали пп. І. Лозинська, М. Грицишин, пп. Хлопоніна – Зубрицька, п. О. Коновал, п. О.Охнич, С. Ленишин, п. З. Лобойко
Велика увага звертається на відновлення і продовження традицій СУ та впровадження нової форм роботи у час відновлення української держави.
Головою Ходорівської філії Союзу українок на установчих зборах обрано Г.Набитович (1992-1994 рр.).У 1994 році Союз українок у Ходорові очолила
п. Г.Горечко(1994-1996 рр.).
З 1996 року діяльністю Ходорівської філії Союзу українок керує Ірина Лозинська.
Упродовж 20річної діяльності було проведено заходи, спрямовані на розвиток жіночого руху як однієї із важливих ланок усіх політичних сил України:
1.Фестини Різдвяних вертепів, які представляли колективи шкіл та осередків Союзу українок.
2. Відзначено Свято Злуки та День пам'яті героїв Крут.
3.Разом із «Просвітою» відзначено річницю з дня народження Лесі Українки.
4.Прочитано лекцію «Герої України»(до Дня жінок-героїнь).
5.Під час Великодніх свят проводилися виставки крашанок і писанок та конкурс на кращу місцеву гагілку.
6.Урочисто відзначено День Матері, День Конституції, День прийняття Декларації про державний суверенітет.
7.Активну учать брали союзянки як спостерігачі та члени комісії у період виборчої кампанії до Верховної Ради України.
8.Членкині Союзу українок беруть участь у духовному житті:
а) взяли учать у прощі до Києва, Зарваниці, Унева, Почаєва;
б) разом із вчителями духовної етики підготували дітей до Св. Причастя;
в) взяли учать у пере захороненні мощей о. Чернецького.
Союзянки разом із членами товариства «Милосердя» опікуються одинокими дітьми-сиротами і напівсиротами. Через товариство «Милосердя» забезпечують продуктами харчування, за допомогою гуманітарної допомоги з Німеччини через наших земляків п. Марію і п. Івана Саляків допомагаємо цим людям одягом, білизною тощо.
10.Активні членкині і в розвитку художньої самодіяльності . П.Анізія Пушкар, Михайлина Зем'як, Галина Набитович – учасниці хорової акапели «Мрія», а п. Юзефа Коцовська – заслужений працівник культури України та керівник самодіяльного ансамблю «Наддністрянка».
11.Мали велику приємність приймати у себе п. Калину Ватаманюк, автора книжок «Між зорями та хрестами» та «Від Тебе, Господи, душа моя іде», та о. Володимира Серенчука вчителька-союзянка, п. М. Пеліховська проводила в школі презентацію цих книг).
12.Вшанували пам'ять тих, що загинули у Скнилівській авіакатастрофі поминальною панахидою.
Кожного року союзянки беруть активну участь у проведенні днів пам'яті Героїв під час святкування Зелених свят, вечорах-реквіємах пам'яті жінок-героїнь. Особливо цікавим за своїм змістом був вечір, присвячений 100-річчю з дня народження провідників ОУН Степана Бандери та Романа Шухевича.
На вечір було запрошено п. Ольгу Ільків, зв’язкову Романа Шухевича, яка розповіла про особливості праці українських жінок у підпіллі в 1945-1947 рр. На вечорі пам'яті жінок-героїнь союзянки сіл Бортники і Піддністряни розповідали про своїх жінок-односельчанок, які пройшли важкий шлях до Сибіру, перебуваючи у засланні за підпільну діяльність у своєму селі. Також не було байдужих на вечорі-реквіємі пам'яті жертв голодомору, який щорічно відзначається як трагічна сторінка нашої історії.
Цікавим і змістовним був вечір, присвячений пам'яті Я.Стецько в 2010 році, який був роком в її честь. На вечір були запрошені союзянки с. Юшківець, де у свій час працювала Я. Стецько. Сьогодні там відкрито перший в Україні музей.
Союз українок тісно співпрацює з учительськими колективами шкіл та учнівською молоддю.
Щорічно учні шкіл беруть участь у конкурсах «Мій рідний край», який щорічно відзначається та ім. Рудницької, на яких завойовують призові місця. Так, у всеукраїнському конкурсі «Мій рідний край» призерами були Р.Урус за роботу «Вишивка – її життя» про народну майстриню п. О.Возницю, Р.Книш, І.Калинець – учень 11 кл. ЗОШ №2 м. Ходорова за роботу «Калина – моя Батьківщина, а я її Калинець», одержав гран-прі та став «перлиною конкурсу».
Призерами конкурсу у 2010 р стали: Ярина Колодницька за роботу «Свята спадщина. Вона народилась українкою» – учениця 10 кл. ЗОШ №2
м. Ходорова. Учнівські роботи написані на конкурс вражають своїм дослідницьким і літературним хистом, свідчать про глибокі знання історії рідного краю. Цікаві думки висловлювали учні: Л.Пуздрак – уч. СЗШ №3
м. Ходорова визасудила нинішню владу за негативне ставлення до питань голодомору в Україні; Н.Зубік – уч.СЗШ№1 м. Ходорова, основуючись на архівних матеріалах, широко розкрила історію свого міста Ходорова, а учениця Матулка Маряна зробила життєвий опис творчої діяльності народного художника України, заслуженого діяча мистецтв, нашого краянина З.Кецала, ім'я якого присвоєно Народному домові міста.
Високо оцінило авторитетне журі роботу «Жінка в національній історії та культурі» учениці Антонюк Тетяни СЗШ № 3 м. Ходорова.
Особливо цікавою була дослідницька робота учениці СЗШ №3 Яворської Ірини, яка розкрила історію Ходорівської СЗШ №3, керівник роботи Лобойко З.І., вчитель українознавства. На Київському конкурсі «Мій рідний край» в номінації «Проблеми національного виховання» одержала 3 місце.
За свою 20річну діяльність Союз українок мого міста започаткував проведення заходів, в яких висвітлюються героїчні сторінки боротьби за незалежність. Зокрема святковим і урочистим був вечір до 100річчя народження Олени Степанів, першої жінки - військовика, учасниці боїв на горі Маківці в 1915 році в рядах січового стрілецтва.
Приємно нам відзначити, що в час подорожі до Рогатина Олена Степанів побувала у нашому місті і мала зустріч із членами української інтелігенції.
Особливе місце в патріотичному вихованні молоді має зв'язок Союзу українок із осередком Союзу українок села Княгиничі.
Важливим у житті Союзу українок було відзначення дати – 20річчя відродження СУ.
З цією метою 25 листопада у міському Палаці культури Союз українок Ходорова урочисто відсвяткував двадцятиріччя відновлення своєї діяльності. Урочистості розпочались із Гімну Союзу українок у виконанні першої голови СУ Г.Набитович і Н.Татомир та молитви «Отче наш», яку виконали І.Штурмак, Д.Атаманів, вихованці представниці молодіжної гілки СУ С.Ленишин. Голова Союзу українок Ходорова І.Лозинська проаналізувала діяльність жіноцтва Ходорівщини за два десятиліття.
Історія СУ – це трагічна сторінка життя нашого жіноцтва. Десятки тисяч розумних, свідомих дівчат, які любили Бога та Україну, берегли дух родини й нації, опинилися у сибірських таборах і на засланні. Це – О.Левицька, Ю.Кебало, О.Єфремова, А.Прокопів, Г.Гошко-Кіт.
І.Лозинська відзначила вагомий внесок союзянок старшого покоління – С.Горинь, Є.Піндри, Р.Ворощак, М.Василик, М.Грицишин, М.Стеців, О.Змисної, О.Осімницької, М.Кравець в утвердження ідеї свідомої, активної у суспільстві жінки у Ходорівському краю. Голова СУ Ходорова подякувала союзникам, вчителям міських шкіл – Л.Дерещук, С.Кухарській, З.Лобойко за активну співпрацю у підготовці учнів до участі в конкурсах імені МілениРудницької, «Мій рідний край», «І слово, і пісня, матусю тобі».
Із двадцятилітнім ювілеєм Союз українок Ходорова, який є опорою влади, привітав міський голова О.Коцовський і наголосив на вагомому внеску жіноцтва у громадське життя міста.
Заступник голови Союзу українок України Р.Федак закликала жіноцтво Ходорівщини берегти і наполегливо працювати, забуваючи особисті інтереси, над тим, щоб Україна стала державою свободи, правди і добра. Р.Федак вручила нагороди від проводу Союзу українок України зв’язковій Р.Шухевича О.Ільків почесним членянкам СУ України – голові Союзу Українок м.Ходорова І.Лозинській, голові осередку Союзу Українок с.Піддністряни Л.Хлопоніній-Зубрицькій, голові Бортницького осередку СУ О.Коновал, подякувала за співпрацю міському голові Ходорова О.Коцовському та передала міській бібліотеці добірку книг про жіночий рух в Україні.
Почесна гостя, зв’язкова легендарного генерала Чупринки 92-літня О.Ільків розповіла про життєвий шлях, закликала ходорівчанок бути активними у громадському житті, пам'ятати героїчне минуле українського жіноцтва, плекати нові покоління українських патріоток.