This website works best with JavaScript enabled
Joomla

Роль інтернет – журналістики в сучасному медіа – просторі

Цура Соломія, 16 р., гімназія «Євшан», м. Львів

Перелік маловідомих слів
Аккаунт – сукупність наданої інформації про користувача, засобів та прав користувача відносно багатокористувацької системи.
Блог – це веб-сайт, головний зміст якого – записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються.

Гіпертекст – текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами; читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного тексту, активізувавши посилання.
Гіпертекстуальність – це внутрішньо властива, іманентна текстова характеристика, яка виникає при певному поєднанні лінійності (на рівні фрагменту тексту) та нелінійності зв’язків між фрагментами.
Інфографіка – це графічне візуальне подання інформації, даних або знань, призначених для швидкого та чіткого відображення комплексної інформації.
Конвертація – перетворення.
Контент – інформаційне наповнення.
Ньюзрум – приміщення, в якому журналісти (репортери, редактори, продюсери) разом з іншими співробітниками засобу масової інформації збирають і обробляють інформацію з метою виробництва новин для газет, радіо, телебачення чи Інтернет - видань.
Провайдер – організація, яка надає послуги доступу та передачі (інформації) певними інформаційними каналами.
Вступ
Кінець ХХ століття ознаменувався появою Інтернету, а пізніше і Інтернет - журналістикою – явища дуже специфічного і незвичайного. Швидкий темп життя ставить певні вимоги: подання інформації швидко, надійно та в будь – які куточки світу. Виконати ці завдання під силу лише Інтернет – журналістиці.
Інтернет – журналістика – різновид журналістики, що перебачає поширення журналістських матеріалів через мережу Інтернет.
Це різновид журналістики, що передбачає поширення журналістських матеріалів через мережу Інтернет. Близькими до Інтернет - журналістики є поняття «мережева журналістика», «веб - журналістика», «онлайн – журналістика». У вузькому значенні Інтернет - журналістика - матеріали, що публікуються в онлайн – ЗМІ, тобто у мережевих версіях традиційних ЗМІ, або в самостійних онлайн – виданнях.
У широкому значенні до Інтернет - журналістики можуть відносити також блоги, соціальні медіа та інші засоби масової комунікації, що використовуються в Інтернеті. Для їх позначення закордонні фахівці вже давно використовують термін «соціальні медіа». З одного боку, Інтернет – журналістика диференціювалась як четвертий вид ЗМІ, а з іншого саме онлайн-видання поєднали в собі риси всіх інших різновидів медіа. Поняття «нові медіа», «Інтернет – ЗМІ», «Інтернет – медіа» зазнали відчутного впливу процесів, які унеможливили в багатьох випадках чітке й однозначне окреслення їхніх меж.
Інтернет - синонім засобів масової інформації
Часто використовують фрази «Як пишуть в Інтернеті», «Інтернет стверджує» вислови, що впродовж останніх 20 років набули рис сталих мовних зворотів. Інтернет став синонімом засобів масової інформації.
Порівняльна характеристика вікових категорій користувачів Інтернет – новин
Було проведено соціологічне дослідження людей, які користуються Інтернет – ресурсами для отримання інформації про останні події в Україні та світі. Опитування було проведене Київським міжнародним інститутом соціології в період 4 – 15 листопада 2011 року. Методом особистого інтерв'ю було опитано 2037 респондентів у всіх областях України та АР Крим. Теоретична помилка вибірки для без врахування дизайн – ефекту становить 2,2%.
На думку керівника напрямку маркетингових досліджень КМІС Олександра Красновського, збільшення числа користувачів Інтернет – новин прямо пов'язане, як із розширенням покриття, так і з активним підключенням до Всесвітньої мережі молоді.
Опитування людей різних вікових категорій щодо використання Інтернет – ресурсів
Щодня збільшується кількість людей, які користуються Інтернет – ресурсами для отримання інформації про останні події в Україні та світі. Шляхом опитування випадкових перехожих я спробувала дослідити, люди яких вікових категорій користуються Інтернет – новинами найчастіше.
Я опитала 60 осіб віком від 18 до 70 років. Найчастіше Інтернет – новинами користуються люди віком від 18 до 29 років – 38,7%, від 30 до 39 років – 29,1%, від 40 до 49 років – 18,7%, від 50 до 50 років – 10,3%, від 60 до 69 років – 3% і віком старше 70 років – 0,2%.
Висловлювання про Інтернет – журналістику
Думки відомих людей, стосовно Інтернет – журналістики
Ще в 2002 році І. Михайлин писав, що «Інтернет – новий рівень журналізму, як у технічному, так і в змістовому аспектах». Технічний аспект пов’язаний зі швидкістю поширення інформації, а змістовий – з тим, що зникають всі опосередковуючі обставини. Журналісти та люди, що виступають в ролі журналістів, напряму здійснюють свої інформаційні функції. На думку Михайлина, це сприяє максимальній об’єктивності повідомлень.
Борис Потятиник про Інтернет говорить так: «По суті йдеться про нове інтегроване інформаційне середовище, яке увібрало в себе пошту, бібліотеку, періодичні видання, телебачення, радіо, телефон і навіть музей чи картинну галерею. Додаймо сюди ще віртуальний університет та електронну комерцію, щоб збагнути найголовніше: йдеться не просто про арифметичну суму старих ЗМІ. Ця сума створює принципово нове комунікаційне середовище».
Д. Мак – Квейл порівнює Інтернет із медійними інституціями та пише, що він «відійшов від них вже за трьома з п’яти пунктів. По - перше, тепер він займається не лише виготовленням та поширенням повідомлень, а й нагромадженням, переробленням, обміном. По – друге, нові медіа – це інститут і особистої, і громадської комунікації, і контроль за ними залежить саме від цього. По-третє, діяльність таких медій непрофесійна, їх не організовують бюрократично, як діяльність мас – медій». На думку Д. Мак – Квейла, ці розбіжності дуже вагомі, адже підтверджують, що в нових медій така ж поширеність та доступність, як і в мас-медій. Також він зазначає, що «Інтернет поступово переймає багато функцій «традиційних» мас-медій, наприклад, рекламу, новини та інформацію».
На думку Герда Штромаєра, збільшення кількості користувачів Інтернету, послаблення «типовості» користувача всесвітньою павутиною ніяк не впливає на той факт, що Інтернет ще ніхто не використовує, як «класичний» ЗМІ. Окрім того, в Інтернеті відбувається не лише безпосереднє, одностороннє спілкування одного комуніката з великою кількістю дисперсних комунікантів (схема, за якою працюють традиційні ЗМІ), а й пряма, особистісна та інтерактивна комунікація двох чи більше комунікаторів. Тобто Інтернет – журналістика є лише невеликою частиною Інтернету загалом.
Характеристика Інтернет – ЗМІ
На відміну від друкованої журналістики, журналістику Всесвітньої павутини характеризує наявність таких речей, як:
Інтерактивні компоненти журналістики – поєднання традиційно – видавничої справи та сучасних способів роботи з аудиторією (подача матеріалу через медіа – матеріали та повідомлення).
Орієнтованість матеріалу на персонального користувача – робота для конкретної аудиторії (спеціальні, вузьконаправлені сайти), робота для користувача, кожен з яких є особливий.
Інфоцентричність – Інтернет – видання якщо розглядати це поняття, як складене слово (інформаційний центр), то можна сказати, що інформація в мережі говорить тільки про найголовніше (поверхнево), не вдаючись у докладне вивчення деталей.
•    Миттєва передача даних на відстані – швидкість такого повідомлення значно більше, ніж швидкість передачі друкованої версії його аналога.
•    Широке охоплення – як і миттєвість передачі, одержувачів повідомлення по мережі Інтернет значно більше, ніж отримують таке ж повідомлення в ЗМІ.
Гнучкість – на багатьох сайтах існує так звана форма зворотного зв'язку (форум, відгук, коментар). Це дозволяє творцям сайту змінювати хід бесіди і пропонувати нові теми – її відгалуження.
Тісний взаємозв'язок з аудиторією – так званий гіпертекст пов'язує текст з картинкою, відеосюжетом, дозволяючи користувачам миттєво переходити з тексту на медіа - додаток, не витрачаючи на це багато часу і сил.
Економічна і порівняно невелика фінансова витратність – якщо ми порівнюємо фінансові витрати на відкриття та утримання видавничого проекту та Інтернет – проекту, то електронна версія лідирує. Окупність другого за рахунок внутрішньої і зовнішньої реклами відбувається значно швидше і простіше – швидкість підписання документів може зайняти кілька хвилин або годин на відміну від друкованих ЗМІ. При створенні порталу ми витрачаємо початкову суму для оплати послуг, що надаються хостером і провайдером.
Ознаки Інтернет – журналістики
М. Чабаненко вважає, що виділити Інтернет – ЗМІ можна за такими ознаками:
•    наявність редакції;
•    інформація на сайті організована професійно, відчувається рівняння на кращі зразки світової журналістики;
•    повідомлення мають соціально-значущий характер і можуть зацікавити масову аудиторію;
•    більша частина повідомлень-власні матеріали;
•    передруки з інших видань оформлені належним чином;
•    використання різних журналістських жанрів;
•    помітні партнерські зв'язки сайту з іншими Інтернет – ЗМІ;
•    медіа-контент сайту оновлюється не рідше ніж раз на тиждень;
•    достатній рівень відвідуваності або, якщо сайт новий помітною є турбота про його підвищення.
Переваги Інтернет – ЗМІ порівняно з традиційними
До достоїнств Інтернет – журналістики відноситься, в першу чергу, її оперативність. Безсумнівно, підготовка виходу газети чи телевізійної програми вимагає досить тривалого часу, в той час як для появи матеріалу в Інтернеті досить лише натиснути декілька кнопок і стаття миттєво з’являється в мережі.
Крім того, у мережі можливо двостороннє спілкування між журналістом та аудиторією. Будь – яка людина може залишити коментар відносно того чи іншого журналістського матеріалу. Часто влаштовуються дискусії, присвячені актуальним темам. Газети зазвичай позбавлені такої можливості.
В Інтернет – журналістиці не можна відмовити в практичності й зручності. Ніхто не стане сперечатися з тим, що прочитати новину, скориставшись комп’ютером або мобільним телефоном, який завжди під рукою, набагато простіше, ніж у пошуках газети йти до найближчого кіоску. Не можна забувати і той факт, що в Інтернеті користувач може ознайомитися з різними виданнями, тому що більшість з них вже мають електронну версію. Крім цього це:
•    відносно невисока вартість проектів;
•    відсутність часових і просторових обмежень;
•    особливе конкурентне середовище й підвищені у зв'язку з цим вимоги до контенту та оформлення;
•    мультимедійність;
•    інтерактивність та пов'язані з нею явища, як - от масове репортерство;
•    гіпертекстуальність;
•    електронний архів і пов'язані з ним можливості швидкого пошуку потрібної інформації;
•    персоналізація, пристосовування інформаційного продукту до індивідуальних потреб;
•    значно більша ефективність реклами (веб – сайт надає значно ширші можливості доступу до цільової аудиторії та спілкування з нею (опитування, вираховування онлайн поведінки тощо)).
Недоліки Інтернет – журналістики
Інтернет - журналістика має певні недоліки у наданні інформації деяким верствам населення. Далеко не кожен громадянин України має доступ до глобальної мережі, у той час як газети (хоч і з запізненням) отримують практично всі, та й телевізори з радіоприймачами є майже в кожному будинку. Інтернет – журналістика на сьогоднішній день не така доступна, як, наприклад, телебачення чи радіожурналістика.
Ще одним значним недоліком є невисокий рівень грамотності в Інтернеті. Часто дивлячись на колонку новин, можна виявити граматичні чи орфографічні помилки в статтях, що не тільки ускладнює процес читання, але й погано впливає на освіченість людей в цілому. Газети й інші засоби масової інформації не можуть дозволити собі такої вільності.
На сьогодні мережа настільки розрослася, що контролювати її стало дуже складно. У свою чергу, це викликало відчуття вседозволеності і безкарності. Якщо підготовлений матеріал, призначений для виходу на радіо, телебаченні чи в газеті, повинен пройти через попередню перевірку редактора, то в Інтернеті через відсутність якого – небудь контролю зі сторони, журналіст має можливість опублікувати практично все. Навіть те, що може принести шкоду.
Соціальні мережі в допомогу Інтернет – журналістиці
Соціальні мережі виявилися вкрай цікавими платформами з погляду презентації новин в режимі реального часу, і як комунікаційні інструменти вони продовжують буквально чарувати журналістів. Недивно, що багато професійних медіа поспішають інтегруватися в Google+, Facebook, YouTube та Twitter з метою досліджувати потенціальних соціальних мереж в аспекті нових можливостей для журналістики.
Деякі з журналістів персонально реєструвалися в цих соціальних мережах, інші ж – створили аккаунти від імені своїх видань. Вони експериментують, обдумуючи, які інструменти є найбільш корисними для обміну інформацією і взаємодії з аудиторією.
П’ять причин, по яких журналісти використовують Google+
•    Google+ – нова соціальна мережа
Не дивно, що користувачам Google+ цікаво говорити про нову соціальну мережу – і журналісти не виключення. Багато хто з них публікував поради і рекомендації по роботі з цією платформою.
Працівники ЗМІ очевидно і надалі обговорюватимуть новинки і інструменти Google+, а також міркуватимуть про нову соціальну мережу, як про вкрай оперативний спосіб комунікації і розповсюдження новинного контенту.
•    Хостинг, зустрічі і тусовки
Журналіст Сара Хілл з Колумбії, штат Міссурі, запросила своїх g+ – фанів приєднається до неї на медіатусовках за допомогою відеочату. Її телеканал публікуватиме щовечірні підкасти, показуючи глядачам, що відбувається «за кадром» ньюзрума. Потім вона планує брати інтерв'ю в учасників відеотусовки, щоб почути їх коментарі відносно новин дня.
Один такий відеочат вже відбувся і об'єднав людей з Пакистану, Нової Зеландії, Орландо, Нью-Йорка, Лос-Анджелеса, штатів Міссурі і Айова, а також Англії. Компанія учасників була убита здатністю Хілл працювати, виконуючи декілька завдань одночасно.
Подібні відеотусовки через свій неформальний характер можуть стати для журналістів відмінним способом розширити аудиторію своїх шанувальників. Таким чином можна бачити безпосередню реакцію людей на події, і навіть одержати ідеї для нових журналістських сюжетів, розпитуючи у знайомих, які теми для них зараз важливі.
Як ЗМІ можуть використовувати Facebook у своїй роботі
Facebook — веб – сайт популярної соціальної мережі, що почав працювати 4 лютого 2004 року. Засновником сервісу є Марк Цукерберг. Станом на вересень 2012 року сайтом активно користуються понад 1 мільярд користувачів, більше половини з яких користується сервісом через мобільні пристрої.
За останні декілька років Facebook є 7 – им за відвідуваністю сайтом в Україні та 2 – им за відвідуваністю сайтом і має всі перспективи вже цього року стати сайтом №1. Станом на березень 2013 року тут зареєстровано 2,87 млн. українців, яких до кінця року вже може бути до 4 млн. Щорічне зростання української аудиторії цієї соціальної мережі складає 300 – 400%, і це один з найвищих показників у світі.
Як медіа використовують YouTube в своїй роботі
Відеоконтент сприймається легше, ніж текст, і дає більш повну уяву про ту чи іншу подію. Через це журналісти онлайн – видань все частіше використовують відео для висвітлення подій та явищ, і це може бути, як самодостатній елемент матеріалу, так і ілюстративний додаток.
Хоча зараз існує багато сервісів, що дозволяють завантажувати й розміщувати відео в інтернеті (наприклад: Vimeo, Яндекс.Відео), проте абсолютним лідером є YouTube.
6 років тому YouTube навіть не був створений, а сьогодні для багатьох користувачів не проходить й дня, щоб не побачити хоча б одне відео, розміщене на цьому сервісі. І це зрозуміло, адже YouTube – найбільший і, завдяки його нинішньому власнику компанії Google, напевно, й найнадійніший відеосервіс в інтернеті. Через високу конкуренцію за можливість першим висвітлити подію, сучасні медіа використовують усі підручні засоби – камери мобільних телефонів, фотоапаратів і відеокамери. Крім того, кожен сучасний журналіст повинен володіти базовими навичками редагування відео, щоб швидко відредагувати відео, додати титри, ефекти і сконвертувати його у необхідну для вас якість та розмір.
Як ЗМІ використовувати Twitter у своїй роботі
За останні роки Twitter набув широкої популярності у всьому світі, і, очевидно, завдяки тому, що він перетворився в справжній інструмент для розповсюдження та споживання новин в режимі реального часу. Поки щоденна газета готує до друку новину, або журналіст на сайті пише і форматує текст, користувач цієї соціальної мережі вже знає основні подробиці події, що відбувається прямо зараз, завдяки твітам друга, репортера чи просто випадкового очевидця, але таким же чином Twitter стає у нагоді й засобам масової інформації. Є чотири основні причин, по яких журналісти використовують Twitter:
•    Джерело первісної інформації
Контент генерується людьми, і генерується дуже швидко, бо написання ста сорока символів займає пару хвилин, і це набагато легше, аніж виділяти цілий запис у блозі. Але оптимізація використання Twitter як джерела інформації потребує певного підходу. Далеко не всі можуть публікувати цікаві та корисні факти та думки, тому важливо обирати саме тих людей, які відповідають вашим інтересам та потребам. Звісно, не можна вважати, що все, що пишуть люди у Twitter є достовірним, але принаймні вони створюють інформаційні приводи, які можна надалі розвивати.
•    Засіб розповсюдження інформації
Через власні акаунти люди поширюють власні думки і спостереження, а ЗМІ анонсують та публікують посилання на власні матеріали.
•    Twitter – це люди
В них можна спитати поради або попросити висловитися з того чи іншого приводу, що стане в нагоді журналістам, які хочуть більш широко освітити певне питання. А якщо є необхідність провести інтерв’ю, то список питань можна доповнити тими, що запропонують ваші читачі. Вони також можуть інколи брати участь в доповненні репортажу, якщо є фахівцями у необхідній для вас темі чи були очевидцями подій, про які ви пишете.
Завдяки великій і щоденно зростаючій кількості долучених до Twitter людей стає набагато простіше зрозуміти настрої суспільства, актуальні теми та проблеми, адже більшість записів знаходяться у відкритому доступі і аналізуються різноманітними сервісами статистики.
•    Засіб для розширення аудиторії та популяризації засобу масової інформації
Будь – яке ЗМІ має бути зацікавлене в якомога більшій кількості каналів поширення власного контенту, до яких відноситься і Twitter. При правильній стратегії соціальна мережа може принести аудиторію читачів абсолютно нового типу, які будуть готові реагувати на матеріали, критикувати та доповнювати їх. Публікація посилань на новини в Twitter є ще одним сучасним способом дістатися до своїх читачів та розширити їх аудиторію.
Висновки
Інтернет – журналістика значно скоротила відстань між ЗМІ та читачами. Аудиторія отримала можливість не тільки читати, але й оцінювати, коментувати, вказувати на помилки, пропонувати нові ідеї, врешті - решт, самостійно створювати контент. Стає очевидно, що активна взаємодія з читачами все більше впливає на популярність та конкурентоспроможність медіа.
Оскільки журналіст пише матеріали для своїх читачів, то важливо дати їм можливість висловитися, зробити свій вклад у роботу, дати їм відчуття причетності. Це не тільки підвищує лояльність ЗМІ в очах аудиторії, але й може допомогти журналісту в подальшій роботі. Наприклад, поштовхом до написання матеріалу про «Межигір’я» журналістові Української Правди Сергію Лещенку став саме коментар читача до однієї з його статей.
Блоги на сайті ЗМІ – можливість для читачів на постійній основі висловлювати свою думку, формувати додатковий контент, який знову ж таки може бути коментованим. Таку можливість має переважна більшість популярних сайтів як в Україні, так і за кордоном. В результаті взаємодії з читачами виникає можливість зрозуміти, що вони очікують від засобу масової інформації та змінити його стратегію в разі потреби.
У сучасному суспільстві велика кількість журналістів користуються соціальними мережами, і певну інформацію про події у всьому світі вони отримують саме звідти. Професійне використання журналістами соціальних мереж також передбачає поширення власних матеріалів, презентацію новин свого та інших ЗМІ, коментування важливих подій, пошук контактів, що в комплексі є формулою журналістської самопрезентації.
У сучасному журналістикознавстві питання належності Інтернету до ЗМІ остаточно не вирішене. На мою думку, інтернет в жодному разі не можна безумовно вважати засобом масової інформації. По – перше не всі люди використовують його як ЗМІ, і по – друге не у всіх є доступ до інтернету. Проте переваг є значно більше у порівнянні з недоліками.
Інтернет – журналіст уміє писати побудовані на фактах великі обсяги тексту в найкоротші терміни. Донедавна Інтернет не міг розглядатися у якості загальнодоступного засобу масової інформації на кшталт традиційних радіо, телебачення чи друкованих ЗМІ. Проте нині Інтернет – журналістика стала вагомою складовою інформаційної індустрії в Україні, а Інтернет – ЗМІ для українських користувачів – впливовим джерелом інформації.

Створення і підтримка сайту pbb.lviv.ua

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123