This website works best with JavaScript enabled
Joomla

Демократичні ціннісні орієнтації сучасних підлітків

 

 

 

Герус Олександра м. Шпола, Черкаська обл.

ВСТУП

Робота присвячена визначенню рівня сформованості демократичних ціннісних орієнтацій у молоді шкільного віку (на прикладі старшокласників Шполянщини).
Дана тема є досить актуальною, адже в сучасній Україні становлення ціннісних орієнтацій зростаючої особистості відбувається в умовах суперечливої державної риторики, яка, з одного боку, закликає громадян до активності, критичності та відповідальності, а з іншого – обмежує участь громадян їх голосуванням на виборах і пасивним спостереженням ідеологічних дебатів на рівні політичної еліти.

Це формує в учнів старших класів переконання в тому, що від них нічого не залежить, вони нічого не можуть змінити в житті суспільства та окремої громади, що, в свою чергу, блокує потребу шукати конструктивні рішення для покращення суспільного життя. Натомість система демократичних цінностей характеризується ставленням особистості до себе як суб’єкта громадянського суспільства, критичним мисленням, оптимізмом, активним ставленням до соціальної дійсності, потребою брати участь у суспільно значущих процесах і змінах.
Історія розвитку людства засвідчує: майбутнє має тільки та держава, яка піклується про підростаюче покоління. Згідно соціологічних досліджень, саме молодь є тією силою, яка має величезний потенційний ресурс і за певних соціальних обставин швидко перетворюється в активну силу соціально-економічних, політичних і культурних трансформацій. Головне – правильно оцінити молодь, зрозуміти її, вчасно виявляти і вирішувати її проблеми. Усе це сприятиме розв’язанню багатьох молодіжних проблем сьогодні та проблем нашого суспільства в майбутньому, тому що життєві цінності молоді «сьогодення» визначатимуть спосіб життя «завтра».

Розділ І. Висвітлення проблеми формування демократичних ціннісних орієнтацій зростаючої особистості у працях науковців

1.1.Існуючі демократичні цінності.
Актуальність вивчення проблеми розвитку зростаючої особистості, її освіти, виховання, соціального становлення, участі у суспільному житті перебувають у центрі уваги і на стику різних наук: соціології, педагогіки, психології, політології, філософії. А філософське осмислення природи і суті цінностей привело до створення аксіології (від грецьк. axios — цінність), філософського вчення про цінності.
Дослідження ціннісних орієнтацій привертало увагу багатьох авторів. Та найбільш ґрунтовно була розроблена класичною німецькою філософією, особливо І. Кантом, який поняття цінності пов'язує з поняттям доброї волі. Кантівську концепцію цінності сприйняли, в основному, з деякими змінами, всі представники класичної німецької філософії.
Сучасна соціально-філософська література характеризується різноманітністю поглядів на природу цінностей та їх розуміння. Вони зрештою є або конкретизацією проблеми, наміченої в німецькій класичній філософії, або розробляються через протиставлення останній.
Найбільш аргументованим, поширеним і прийнятним є твердження, згідно з яким цінності є предметом потреб та інтересів людини. Цими предметами виступають речі, явища чи ідеї, думки. Залежно від цього виділяють дві групи цінностей:
•    матеріальні, які пов'язані з задоволенням суто практичних потреб, і тому їх мірилом виступає практична корисність предметів (знаряддя і засоби праці, предмети і речі безпосереднього споживання);
•    духовні – які, у свою чергу, можуть бути пізнавальними, науковими, естетичними, художніми, моральними ( ідеї, теорії, думки: політичні, правові, моральні, естетичні, філософські, релігійні, екологічні тощо).
У системі духовних цінностей важливе місце посідають моральні. Моральні цінності — це різні форми вираження моральних вимог: норми і принципи моралі, моральні ідеали, поняття добра, справедливості, честі, гідності, обов'язку, життя людини, її моральні якості, моральні характеристики вчинків, діяльності та стосунків тощо. Моральні цінності є добром і для людини, яка здійснює їх вибір, і для її оточення, на яке цей вибір впливає. Вони тісно пов'язані з такими моральними якостями, як: доброзичливість, прагнення робити добрі вчинки; терпимість до недоліків і помилок оточуючих, здатність просити вибачення і прощати, прагнення не відповідати злом на зло; людинолюбство, повага до думки оточуючих, відповідальність за своє рішення, чесність, правдивість, справедливість, здатність бачити свої недоліки, визнавати помилки; відповідальність, дбайливість, чуйність до людей, співчуття, послух; працьовитість, дбайливе ставлення до праці іншого, бажання радувати своєю працею інших; совісність, сором'язливість, здатність слухати «голос совісті».
Найбільш успішна спроба створити класифікацію цінностей, яка широко використовується в соціологічних дослідженнях, належить професору соціальної психології, Мілтону Рокичу. В залежності від того, якій меті та яким завданням слугує та чи інша цінність, цінності поділяються на дві групи:
•    цінності-цілі (термінальні) - ті, що орієнтовані на тривалу життєву перспективу), до яких люди прагнуть заради їх самих (краса природи, мистецтво, творчість, кохання, дружба, самореалізація, служіння Богу, служіння своєму народу, Батьківщині тощо);
•    цінності-засоби (інструментальні) - ті, що відбираються для досягнення цілей життя), за допомогою яких можна реалізувати матеріальні, духовні цінності (вихованість, дисциплінованість, незалежність, працелюбство, сміливість, чесність, терпимість, тверда чи сильна воля тощо).
Розмаїття цінностей передбачає класифікацію за їх рівнем. Так, виділяються цінності особистості, соціальних та професійних груп, національні, загальнолюдські.
Ціннісні орієнтації, у широкому значенні даного поняття, можна визначити як вибір людиною певних матеріальних і духовних цінностей як об'єктів, що визначають її цілеспрямовану життєдіяльність, весь спосіб життя.
Демократичні ціннісні орієнтації базуються на цінностях демократії. За Г.А. Назаренко, термінальними цінностями демократії є громадянин, його життя і гідність, громадянське суспільство, свобода, рівність, справедливість. На думку вченої, в умовах розвиненого громадянського суспільства ці цінності реалізуються за допомогою таких інструментальних цінностей, як-от: невтручання в особисте життя громадянина, сприяння його саморозвитку; суверенітет народу, верховенство закону, права і свободи людини-громадянина; свобода слова, суспільний діалог, політичний плюралізм, свобода вибору, свобода самореалізації, свобода совісті; конституціоналізм, самоорганізація та самоврядування. Погоджуємось з думкою Г.А. Назаренко про те, що сучасному громадянському суспільству необхідні молоді громадяни, які усвідомлюють зазначені вище термінальні й інструментальні демократичні цінності, самостійно мислять, активно діють, здатні до самореалізації в умовах демократичних змін.
У роботі української дослідниці Г.І.Ломакіної зазначається, що утвердження людини-громадянина як найвищої цінності демократії зумовлює потребу формування її ціннісної сфери, а сучасне виховання розглядається як процес залучення вихованця до засвоєння вироблених людством демократичних цінностей та створення сприятливих умов для самовизначення, самореалізації та саморозвитку зростаючої особистості в контексті демократизації суспільного життя.
1.2. Основні чинники, що впливають на формування ціннісних орієнтацій.
Юнацький вік - один з відповідальних періодів формування особистості, який включає усвідомлення сенсу життя та її цілей. Більшістю вчених визнається, що підлітковий і юнацький вік є головним періодом формування власних переконань і вміння самостійно будувати свій життєвий шлях.
Науковці, так чи інакше досліджуючи поняття цінностей та ціннісних орієнтацій, дійшли висновку, що ціннісні орієнтації особистості не виникають нізвідкіль, а формуються протягом усього її життя під впливом різних чинників.
Серед провідних чинників, що здійснюють вплив на формування ціннісних орієнтацій молодих людей, учені виділяють такі:
•    сімейне виховання, як одну з перших та найґрунтовніших основ формування особистості ;
•    освітнє середовище, де розвиток особистості продовжується, доповнюючись новими значимими людьми;
•    група однолітків, лідерів, яких копіюють, до думки яких прислухаються.
•    мультимедійний простір (ЗМІ та Інтернет-технології);
Сім'я, родина - найвища цінність на Землі, яка робить життя кожної людини щасливим, повноцінним, плідним. Сім'я - це справжній університет людських відносин, в якому людина росте, розвивається і вдосконалюється. Недарма ще Аристотель говорив, що сім'я — перший вид спілкування людей.
Сімейна атмосфера впливає на формування у дітей звички поведінки та критеріїв оцінки добра і зла, дозволеного та забороненого, справедливого та несправедливого. Особистий приклад батьків, їхнє ставлення до праці, громадського життя, принциповість, чесність, відповідальність, дисциплінованість, доброта та чуйність, бережливість, простота і скромність є для дитини прикладами для наслідування.
Пізніше до процесу виховання особистості долучаються й інші інституції.
Однією із таких інституцій, що здійснює вагомий вплив на формування ціннісних орієнтацій сучасного молодого покоління, є освіта. Всім відомо, що школа є потужним чинником становлення особистості та здійснює свій вплив на неї двома шляхами: через навчання та виховання. Ці шляхи є нерозривними, оскільки, навчаючи, педагоги передають знання, які виховують особистість, а виховуючи - передають їй правила, які орієнтують її у житті. Тож школа не тільки дає учням знання, а й розвиває в них пам'ять, творчу фантазію, логічне мислення, спілкування, толерантність до інших. Запорукою морального задоволення учнів є вміння віднайти сенс життя, прагнути не тільки до задоволення особистих потреб, а до самозабуття віддаватись ідейній, громадській, науковій, мистецькій та іншій роботі .
Ще одним чинником, що відіграє важливу роль у формуванні ціннісних орієнтацій сучасної молоді, виступає група однолітків, лідерів якої копіюють, до думки яких прислухаються. Саме група ровесників з її нормами і цінностями відіграє вирішальну роль у засвоєнні молодою особою певного соціального досвіду, в становленні її особистості в цілому. Однолітки є джерелом установок, виступають певним еталоном норм, правил поведінки, поглядів на життя, ціннісних орієнтацій для індивіда. Група однолітків учить особистість жити за сучасними правилами, в сьогоднішніх умовах. Відчуття приналежності до певного товариства допомагає відчути свою необхідність, упевненість у власних силах. Приналежність до якоїсь групи - джерело високої самоповаги, адже саме від неї очікують, а часто і отримують високу оцінку власних якостей, вчинків, що є набагато важливішим за оцінки інших членів суспільства. Це відчуття підтримки для людини має велике значення, вона має певний орієнтир у своєму житті, має на кого рівнятися та до чого прагнути.
Живучи в ХХІ ст., не можна не акцентувати увагу на такому факторі формування цінностей, як засоби масової інформації. Саме через ЗМІ серед різних категорій населення пропагуються певні ціннісні установки, світоглядні стереотипи та моделі поведінки, внаслідок чого спільні смаки і форми культурного споживання поширюються у суспільстві. [8].
Найпомітніший вплив справляє телебачення на формування уявлень про сучасний стан суспільства, про рівень існуючої в ньому соціальної справедливості та найбільш типові риси молодого сучасника.
Поряд із телебаченням, за масштабами впливу на свідомість аудиторії, розташований і Інтернет-простір. Даний канал комунікації з роками став доступним практично кожному. На сучасному етапі розвитку стало можливим говорити про формування Інтернет-субкультури, що володіє практично повним набором необхідних ознак: власним сленгом, внутрішньою ієрархією, ідеологією, визначеними етичними нормами, достатньою кількістю формальних і неформальних лідерів, що формують навколо себе стійкі співтовариства користувачів. Як усяка субкультура, Інтернет поєднує великі групи населення, формує коло інтересів і спілкування, стимулює розвиток міжособистісних відносин. І оскільки молодь вважається найпрогресивнішою частиною людства, можна з упевненістю сказати, що вона є найбільш активним користувачем Інтернету, який впливає на різні галузі життя та діяльності молодих людей.
1.3. Психологічна основа ціннісних поглядів та переконань
У сучасній психології категорія «цінності» вважається однією із найскладніших. Цінності організовують пізнання, мотивують поведінку та діяльність особистості. Вони роблять людське життя наповненим значенням.
Кожна людина розвивається у взаємодії з навколишнім середовищем, проте її життя є індивідуальним надбанням, а процес розвитку особистості завжди – глибоко неповторним явищем. Неповторність кожної людини виявляється в якостях темпераменту, рисах характеру, у специфіці інтересів, інтелекту, потреб і здібностей, природних задатків. В залежності від цього сприймання та відображення реальності в кожного індивідуальна. Та будь-яка діяльність зажди пов’язана з активністю учасників взаємодії: спілкування, переконання, навіювання, наслідування, взаєморозуміння, соціально-психологічний клімат і т.д. В залежності від цих факторів погляди, ціннісні орієнтації, інтереси та переконання можуть змінюватися.
Спрямованість особистості - це сукупність стійких мотивів, поглядів, переконань, потреб та устремлінь, орієнтувальних людину на певні поведінку і діяльність, досягнення щодо складних життєвих цілей. Спрямованість завжди соціально обумовлена і формується в онтогенезі в процесі навчання і виховання, виступає як властивість особистості, що виявляється у світоглядній, професійної спрямованості, у діяльності, пов'язаної з власним захопленням, заняттям чим-небудь у вільний від основної діяльності час. У всіх цих видах людської активності спрямованість проявляється в особливостях інтересів особистості: цілях, які ставить перед собою людина, потребах, пристрастях і установках, які реалізуються у потребах, бажаннях, схильностях, ідеалах тощо.
Звичайно ж, людина активно взаємодіє із соціальним середовищем, яке насичене різноманітними змінами. Наприклад, зміни в економіці, політиці, духовному житті суспільства супроводжуються змінами в поведінці особистості. Адже політико-економічна ситуація, науково-технічний прогрес радикально змінюють середовище взаємодії та спілкування людини, ієрархію соціальних цінностей і пріоритетів, формують новий тип та нову соціальну поведінку.
Російський психолог Костянтин Платонов, вивчаючи проблему взаємозв’язку особистості і суспільства, довів, що кожна людина – це певне співвідношення біологічного і соціального. Вони існують в єдності, зв’язку і взаємодії.

Розділ ІІ. Дослідження рівня сформованості демократичних цінностей у старшокласників

2.1. Рівень сформованості демократичних ціннісних орієнтацій сучасної шкільної молоді.
На початку нашого дослідження з метою визначення соціальних проблем українського суспільства, що найбільше турбують українську молодь, респондентам було запропоновано визначити своє ставлення до деяких з них, а також назвати проблеми, які молоді люди найчастіше обговорюють зі своїми друзями.
У результаті анкетування з’ясовано, що найактуальнішою темою для обговорення серед старшокласників є питання особистого життя: наявність чи відсутність друга, подруги, коханої людини тощо (45, 6% ). Неабияк хвилює підлітків питання про низьке матеріальне становище батьків та платне навчання у вузах (36, 3%). Проблеми здорового способу життя ( паління дівчат, вагітність у ранньому віці, велика кількість наркозалежної молоді) стоїть на третьому місці (12, 2%). А проблеми рідного міста (стан екології, відсутність місць змістовного відпочинку) хвилюють лише 6 % опитуваних.
Таким чином, доходимо висновку, що у системі ціннісних переваг і орієнтацій сучасної української молоді безперечну першість посідають цінності мікрорівня (сім'я, родичі, кохана людина, друзі). Тобто у молодих громадян України формується сприйняття навколишнього світу крізь призму насамперед особистих інтересів. У нинішніх умовах молоде покоління найбільше стурбоване економічними проблемам, станом свого здоров'я, станом освіти в Україні.
Досліджено, що більше половини учнів не усвідомлюють себе членами української політичної системи, що свідчить про низький рівень обізнаності про можливості участі. Лише 32% учнів цікавляться політичним життям країни. 79 % відсотків цінують свою свободу, однак лише 39% відчувають свою свободу. 86% впевнені, що вміють визначити пріоритети свого життя, 75% усвідомлюють цінність людської гідності і впевнені, що зможуть її захистити. Але 26 відсотків старшокласників не хочуть брати участь у житті українського суспільства. Насторожує та цифра, що тільки 70 % у майбутньому планують брати участь у виборах.
45% учнів впевнені, що верховенство закону у всіх сферах життя України реалізуються частково, а 41 % вважають що не реалізується взагалі. Стільки ж учнів вважають, що закон враховує вимоги рівності і справедливості. Майже 60% учнів частково чи повністю впевнені у гарантуванні прав особистості На відсутності реальної відповідальності держави й особистості наголосили 60 % учнів. Не впевнені у незалежності законодавчої і виконавчої влади – 45% старшокласників.
Більшість учнів впевнені, що держава недостатньо турбується про благополуччя громадян і створює гідні умови для їх життя (68%). На думку старшокласників, у незначній мірі реалізується соціальна справедливість і забезпечення соціального миру (57% опитаних), а 12 % учням було важко визначитись з відповіддю на це запитання.
Лише 60% учнів зазначили, що вміють висловлювати і відстоювати власну позицію, та лише 51% готові й спроможні приймати відповідальні рішення.
Для діагностики старшокласників була також застосована методика «Шкала соціальної компетентності», яка розроблена А.М. Прихожан й дозволяє виявити компетентність в окремих сферах життєдіяльності. Виявлено, що рівень самостійності учнів – 52%, впевненості в собі – 59%, виконання своїх обов’язків – 60%, розвитку спілкування – 63%, організованості, розвитку самостійності – 62%, інтересу до суспільного життя – 49%.
Ми переконані, що в основі діяльності будь-якого суб’єкта громадянського суспільства, а тим більше – представника владних структур мають бути й моральні цінності. Саме тому під час діагностування ми використали методику «Ціннісні орієнтації М. Рокича», на основі якої було складено анкету «Які моральні якості в людях я ціную понад усе?». За даними опитування з переліку термінальних та інструментальних цінностей, учні надали перевагу: 28% - доброті, 26, 5% учнів – чесності. Чуйних людей поважає 23, 5% школярів, а щирість - серед моральних якостей на четвертому місті (11, 1%). 5, 2% учнів захоплюються людьми, впевненими у собі, а ввічливість цінує лише 3, 7 % респондентів. І на останньому місті – вірність (2 %).
Найкращими для досягнення мети школярі визначили такі якості: цілеспрямованість (36%), наполегливість (20%), самовпевненість (15%), нестандартне мислення (12%), працелюбність (10%), кмітливість (7%).
Результати діагностування стали підґрунтям для розробки наших пропозицій щодо покращення рівня сформованості демократичних ціннісних орієнтацій старшокласників.
2.2     Вплив різних чинників на формування демократичних ціннісних орієнтацій старшокласників та їх співвідношення з показниками дослідження попередніх років, проведених Інститутом соціології академії наук України.
Аналізуючи дані моніторингових досліджень, які проводилися Інститутом соціології НАНУ, починаючи з 1994 року, для визначення рівня значимості та довіри молодих людей до соціальних інституцій, які здійснюють першочерговий вплив на їхнє виховання, отримали такі дані. За п’ятибальною шкалою середній бал довіри сім'ї та родичам протягом 1994-2010 рр. дорівнює 4, 5 балу, що свідчить про те, що молодь схильна цілком довіряти даним людям.
Рівень довіри молоді до своїх друзів набрав дещо меншу кількість балів і становить 3, 3, що вказує на те, що людям важко сказати про те, довіряють вони одноліткам чи ні.
На третьому місці серед чинників, що впливають на формування молодих особистостей, за рівнем довіри опинилися ЗМІ, середній бал довіри до яких, за період проведення соціального моніторингу, дорівнює - 2, 9. Вони свідчать про те, що молоді люди найчастіше рівень своєї довіри оцінювали у 2 («переважно не довіряю») та у 3 бали («важко сказати, довіряю чи ні»). Цікавим є факт того, що рівень довіри молоді до вищеназваних соціальних інституцій упродовж останніх 16 років залишається майже незмінним. Це свідчить про усталеність рівня довірливого ставлення як до сім'ї та друзів, так і до ЗМІ, коли навіть при соціальних та політичних змінах у суспільстві, довіра до них не змінюється.
Провівши власне дослідження за допомогою Інтернет-опитування, ми з’ясували, що для сучасної учнівської молоді батьки є найдорожчими людьми, яким довіряють, які здатні вирішувати матеріальні проблеми, складні життєві ситуації, про що свідчить 62, 0% опитаних старшокласників. Та більшу частину свого вільного часу вони проводять з друзями, довіряють їм свої таємниці, обговорюють актуальні теми, звертаються за порадою ( 28, 9 % респондентів). Тож прийнятою цінністю у старшокласників є наявність хороших і вірних друзів, пошук однодумців, здатних розділити шукання у філософському осмисленні світу і себе в ньому, з усвідомленням своєї неповторності і унікальності.
Серед чинників, що неабияк впливають на формування учнівської молоді є Інтернет, за допомогою якого вирішують свої проблеми 6, 8% опитаних школярів. Як з’ясувалось, практично кожен старшокласник проводить за комп’ютером щодня більше 8 годин. Причому, значна кількість користувачів Інтернету в основному використовує його для спілкування з друзями в соціальних мережах ( 68%). Для перегляду пригодницьких кінострічок та бойовиків користується Інтернетом 17% учнів, а для підготовки домашніх завдань - 13%. І лише 2% школярів зізнались, що Інтернет їм потрібен для он-лайнових ігор.
Якщо раніше телебачення для підлітків було своєрідним «духовним наркотиком», то зараз старшокласники проводять за телевізором не більше 2-3-х годин. Інтернет практично витіснив цей засіб комунікації. В ході Інтернет-опитування ми дізнались, що значна частина підлітків віддає перевагу розважальним телепрограмам (62%), на другому місті - перегляд художніх фільмів та серіалів(26%) і останній в рейтингу - перегляд новин та пізнавальних програм – (12%).
Цікаво було дізнатися, наскільки школа впливає на формування ціннісних якостей підлітків і яку саме роль вона відіграє в їх житті. Стосовно рівня довіри учителям можна сказати, що лише 2, 2 % опитаних старшокласників звертаються до наставників за підтримкою, порадою та вбачають в них старших товаришів. Проаналізувавши зведені дані відділу освіти, я з’ясувала, що учнівська молодь є досить активною - 7% зайняті у діяльності органів шкільного самоврядування, 25% учнів охоплені гуртковою роботою, 24% школярів займаються науковою діяльність, беручи активну участь в різноманітних конкурсах, предметних олімпіадах. 23% старшокласників активно займаються спортом, і лише 11% зізналось, що їх шкільне життя абсолютно не цікавить.
Несподіваним виявився той факт, що школярі, які охоплені науковою діяльністю і відмінно навчаються, абсолютно не впевнені в своєму майбутньому. Значна частина з них переконана, що для здобуття професії та улюбленої роботи необхідно мати гарне фінансове становище (50% опитуваних), наявність зв’язків ( 40%) і лише 10% старшокласників покладаються на особисту працьовитість, ініціативність, наполегливість.
2.3. Пропозиції щодо шляхів формування у старшокласників демократичних ціннісних орієнтацій.
Оскільки сучасне покоління підлітків батьківську підтримку в основному сприймають на фінансовому рівні, значна частина підлітків віддає перевагу друзям та Інтернету. Інтернет «виводить» молодь із реальності соціального життя, відволікає від природних інтересів і обов'язків, а он-лайнова активність заступає собою активність у реальному соціальному середовищі, що призводить до згортання справжніх соціальних контактів, звуження інтересів, формування хибних моральних уявлень та цінностей, збіднення емоцій, егоїзму, дратівливості, то ми пропонуємо використовувати онлайн-середовище у навчально-виховних цілях. А саме: Інтернет-клуби, дистанційні факультативи, онлайн-проекти, блоги, освітні портали. З цією метою на шкільному сайті органів самоврядування створені блоги активістів-лідерів шкільної держави ДЮМА, де кожен відвідувач має можливість переглянути цікаву та пізнавальну інформацію, обмінятись думками між однолітками з різних шкіл та регіонів, та займатись організацією цікавих і корисних справ засобами Інтернету. Також цікавою виявилась робота наших учнів в Інтернет-клубах «Моя громадянська позиція», «Парадигма», «Омо-політика», під керівництвом вчителів історії та правознавства нашої школи. Особливість діяльності таких клубів полягає в тому, що учні мають можливість не тільки обмінюватись думками з приводу тих чи інших суспільних проблем нашої сучасності, а й поглибити свої знання з навчальних дисциплін засобами дистанційних факультативів. Особливістю роботи яких є те, що всі бажаючі можуть опрацювати заняття у зручний для себе час, та виконавши завдання і надіславши його на електронну скриньку вчителя, є можливість покращити свою оцінку з базового відповідного предмету. Даний експеримент впроваджується в життя з першого вересня 2012 року в рамках Всеукраїнського експерименту з проблеми «Формування політичної культури засобами ІКТ». Моніторингові дослідження автора говорять про те, що учням подобається така форма роботи, адже вони мають можливість використовувати свої вміння користуватись Інтернетом під час вивчення навчальних предметів. На запитання «Якій формі роботи Ви надаєте перевагу: дистанційному чи звичайному факультативу?» учні одноголосно зробили вибір на користь дистанційного факультативу. Враховуючи результати власних досліджень, ми прийшли до висновку про необхідність створення такого факультативу, який би впливав на формування в учнів демократичних цінностей.

Програма дистанційного факультативу «Мої орієнтири в сучасному світі».

Пояснювальна записка
Школа, як осередок освіти і виховання, має сприяти формуванню демократичних цінностей та впливати на вибір ціннісних орієнтирів шкільної молоді. Так як на сучасному етапі розвитку суспільства виховання старшокласників як суб’єкта громадянського суспільства набуває особливої актуальності, а демократичні цінності є складовою їхньої політичної культури, то даний факультатив, ми припускаємо, що буде актуальним серед учнів та корисним для формування їх ціннісних орієнтирів.
Враховуючи те, що Шполянський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №2-ліцей» з 2010 року є експериментальним навчальним закладом всеукраїнського рівня з проблеми «Формування політичної культури старшокласників засобами ІКТ», а протягом 2012-2013 років проходить формувальний етап даного експерименту, то ми вважаємо, що він теж може вплинути на формування політичної культури старшокласників.
Даний факультативний курс допоможе підвищити рівень обізнаності старшокласників Шполянського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №2-ліцей» про сутність поняття «демократичні цінності» та його орієнтири.
В ході роботи факультативу учні виконають наступні завдання:
1.    опрацюють літературу з теми;
2.    ознайомляться з історією становлення поняття «матеріальні цінності», «духовні цінності» їх особливості та вплив на формування особистості;
3.    дослідять вплив різних чинників на формування життєвих поглядів, переконань, світогляду;
4.    набудуть навичок використання Інтернету в навчальних цілях та роботу з Інтернет-ресурсами;
5.    навчаться вести Інтернет-дискусії;
6.    отримають знання, які допоможуть у виборі життєвих цінностей;
7.    усвідомлять своє значення як суб’єкта громадянського суспільства.
ТЕМАТИКА
дистанційного факультативу
1.    Ціннісні орієнтири нашої молоді очима науковців.
2.    Існуючі демократичні цінності.
3.    Матеріальні і духовні цінності.
4.    Термінальні та інструментальні цінності.
5.    Вплив сім ’ї на формування ціннісних орієнтацій.
6.    Вплив соціуму на формування світогляду молоді.
7.    Роль освіти у визначенні ціннісних орієнтирів.
8.    Мультимедійний простір і його вплив на молодь.
9.    Психологічна основа ціннісних поглядів та переконань.
10.    Практична робота. Інтернет-опитування «Які моральні якості я ціную в людях».
11.    Обговорення в блозі «Моє місце в житті громадянського суспільства».
12.    Інтернет-проект «Матеріальне чи духовне».
13.    Інтернет-акція «Ось тобі моя рука».
14.    Підсумкова онлайн-конференція «Я і мої цінності».
 
ВИСНОВКИ
Виконавши роботу ми прийшли до таких висновків:
1.    Опрацювання літератури дало змогу визначити систему демократичних цінностей, які мають бути сформовані у підлітків;
2.    Провівши власне моніторингове дослідження, встановили рівень сформованості визначених нами демократичних цінностей учнів старших класів м.Шпола;
3.    За допомогою Інтернет-опитування визначили ступінь впливу різних чинників на формування демократичних ціннісних орієнтацій старшокласників та порівняли отримані дані з даними інституту соціології НАНУ за 2010 рік;
4.    Розробили власні пропозиції щодо впливу на формування демократичних цінностей у молоді шкільного віку.
5.    На матеріалах роботи виготовили учнівський щоденник «Я і мої цінності», розробили тематику дистанційного факультативу «Мої орієнтири в сучасному світі», створили блоги активістів-лідерів, брали участь у роботі Інтернет-клубу «Моя громадянська позиція».

 

 

 

Створення і підтримка сайту pbb.lviv.ua

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123