This website works best with JavaScript enabled
Joomla

Славута у колі сучасних іншомовних запозичень

Ліскова Людмила, м. Славута, Хмельницька обл.

Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну і багатогранну річ, як мова, треба її любити
Василь Сухомлинський

Лексичний склад української мови формувався і нагромаджувався протягом віків, удосконалюючись у всіх своїх компонентах. Лексика сучасної української мови неоднорідна за своїм походженням. Вона складається не тільки з українських слів, але й із слів, запозичених з інших мов.

Іншомовні джерела збагачували українську мову протягом всього процесу її історичного розвитку. Одні запозичення були здійснені ще у давнину, інші – зовсім нещодавно.
М. Я. Плющ наголошує: «Запозичення полягає в засвоєнні слів однієї мови іншою». Відносно того, якими шляхами запозичуються слова, вони бувають: прямі – з мови в мову: стежка, хвороба, повидло, ковадло запозичені безпосередньо з польської; башлик, сарай, карий – із татарської; опосередковані – через інші мови: індійське sakkhara – арабське sukkar -італійське zushero – німецьке zucher -українське цукор; тюркське ходжа -російське хозяин – українське хазяїн.
Відносно того, яким способом запозичуються слова, запозичення бувають: усні: левада, лиман, корабель, квасоля, огірок – із грецької; базар, гарбуз, казан, тютюн – із татарської; книжні: аудиторія, олімпіада, пюпітр, бюро.
Усні запозичення завжди краще пристосовані до законів мови, ніж книжні.
За ступенем адаптації розрізняють: засвоєння – слова, що вже повністю фонетично й граматично пристосувалися до української мови; наприклад, у запозичених колись словах дріт, колір, папір, як і в незапозичених, відбувається чергування голосних; колишнє французьке слово пальто відмінюється, як і будь-яке українське: пальта, у пальті тощо; не відчуваємо іншомовного походження в запозичених словах левада, лиман, базар, кавун; власне запозичення – слова, у яких процес фонетичного і граматичного пристосування ще не завершився; наприклад: бюро, журі, ательє, тротуар – із французької мови; такі слова «мають не властиві українській мові сполучення звуків, форми»; кальки -поморфемні переклади слів; наприклад, українське свідомість – це переклад морфем «латинського con-scіentіa, де соn – за значенням дорівнює українському префіксові з-, а scіentіa означає «знання, відомість», за англійським зразком half-back утворено українське півзахисник»; запозичення значень – українське слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник; наприклад, політичні поняття «правий», «лівий» запозичено з французької мови – «droіt, gauche: у часи французької буржуазної революції в Конвенті помірковані жирондисти сиділи праворуч, а прихильники радикальних дій монтаньяри – ліворуч»; словотвірні запозичення – використання іншомовних морфем; наприклад, грецький елемент теле– «далеко» увійшов до таких українських слів, як телеверсія, телемагазин, телеманія, телепростір, телешоу, телестудія, тележурнал, телемиттєвості, телеанонс та інші; варваризми – слова з особливо виразними ознаками іншомовності; наприклад: олрайт, о'кей, есемес, гуд бай, lіfe, vіsa, Місrоsоft word, хепі енд – з англійської; мерсі, тет-а-тет, селяві – з французької; екзотизми – слова для позначення екзотичних, незвичайних реалій, для яких у мові немає назв: кімоно, меджліс, хурал, кеш'ю.
Словниковий склад мови славутчан постійно поповнюється як словами, що створюються на основі українських словотвірних засобів, так і іншомовними запозиченнями. Значна кількість запозичень з'явилася від російської мови через близьке розташування двох країн, співпрацю, інші стосунки. Також дуже поширеними, як і по всій території України, є англіцизми. Їх вживає і молодь (веб-дизайн, веб-сторінка, гамбургер, гуд бай, дискета, комп'ютер, модем, о'кей, скейт, фастфуд, фрі, хепі енд, чипси) і дорослі люди, в словниковому обігу яких є значно більше новотворів та неологізмів (анонс, антиреклама, банкомат, бойовик, ваучер, депозити, дилер, дисконтна картка, євро, інвестиція, інфляція, іпотека, креативний, ліцензія, логістика, маржинальний, маркетинг, мас-медіа, медіа-простір, менеджмент, мікрохвильова піч, оренда, піар-компанія, плазмовий телевізор, приватизація, референдум, спецпроект, телесеріал, ток-шоу, фірма, фотошоп, холдинг, шафа-купе, шопінг, та інші).
Зміни, які стаються в житті народу, в суспільних відносинах, знаходять відображення в лексиці населення будь-якого міста чи села. Цей процес є аналогічним і щодо Славути. Поява нових предметів, виникнення нових понять фіксується в мові створенням нових найменувань або зміною семантики тих чи інших слів. Є лексичні й семантичні запозичення. Лексичні – це «новоутворені слова, що формуються з уже відомого мовного матеріалу на основі власних словотвірних законів». Вони мають прозору морфологічну будову, а їх значення мотивовані:
народні депутати – нардепи;
броня і двері – бронедвері;
Семантичні – це нові значення, які з'являються в існуючих словах: наприклад: комп'ютерний вірус – спеціально, слово «вірус» відоме в українській мові у сполученні комп'ютерний вірус функціонує із значенням «спеціально створеної програми, що вносить розлад в інші комп'ютерні програми» ; «відмивати» -легалізувати, уводити в обіг гроші, які зароблені незаконно. Сучасні нововведення вживаються, окрім розмовної лексики в побуті, переважно в ЗМІ та інших друкованих джерелах, в торгівлі, в фінансових установах, на будівельних майданчиках, в навчальних закладах та в державних установах, фірмах, підприємствах, рекламних вивісках. Зокрема, в місті основними місцями розміщення реклами є білборди та лайтборди.
Одним із найрозповсюдженіших запозичень є оказіональні неологізми. В місті є значна кількість різних філій, представництв міжрегіональних мереж торговельних, економічних, фінансових, розважальних закладів: «Альфабанк», «Індекс-банк», «Ейвон», «Еко-маркет», «Ігромікс», «Нова лінія», «Приватбанк», «Райффайзен банк Аваль», «Секонд хенд», «Сільпо», «Фокстрот», «Суперціна», «Секонд хенд», «Райцентр», «Ольвія», «Корчма», «Індіго», «Батискаф», «Кіндер ленд», «Еталон», «Інтертелеком», «Кіберон», «Медіа холдінг», «Супермаркет», «Економ», «Флора», «Євробуд», «Ерудит», «Челентано», «Венеція», «Сіріус», «Шик», «Юпітер», «Аква-Родос», «Інсеко» та інше.
Надзвичайно багато різних марок автомобілів ми бачимо на наших дорогах: «Альфа Ромео», «Дачіа», «Інфініті», «Ланос», «Лексус», «Мазда», «Мерседес», «Міцубісі», «Сеат», «Субару», «Сузукі», «Тойота», «Феат», «Фольксваген», «Форд», «Хонда», «Хундай», «Чері», «Шевроле», «Шкода» і ще багато інших, назви яких можна почути в усному мовленні, прочитати в пресі, каталогах, оголошеннях.
На прилавках ми часто надибуємо велику кількість різних мінеральних, газованих чи солодких вод, продуктів харчування, миючих засобів, будівельних матеріалів та різноманітних фастфудів: «Айсі-кола», «Аріель», «Баунті», «Гала», гамбургер, герметик, хот-дог, «Дірол», «Дуру», «Екліпс», кеш'ю, «Кіт-кат», «Кока-кола», ламінад, «Лейс», «Марс», металопластикові вікна, мюслі, «Нескафе», «Нестле», «Орбіт», «Пепсі», «Персіл», піца, профнастил, рідкі цвяхи, салдинг, «Сандора», «Сандорик», «Снікерс», «Спрайт», «Стіморол», суші, «Тайд», «Твікс», «Фанта», фрі, чізбургер, чікенмакнагетс, шаурма, «Шик», «Якобс» та інші.
Отже, мешканці міста Славута є активними користувачами сучасних новотворень та семантичних неологізмів як на професійно-службовому рівні, так і на побутовому. Сучасні місцеві засоби масової інформації зазвичай сприяють широкому застосуванню іншомовних запозичень. Усі зміни в суспільно-політичному, культурному та в науково-технічному житті України відобразились на словниковому запасі жителів міста Славути. Функціонування та розвиток мови у нашому місті не відбувається ізольовано, не суперечить об’єктивним законам розвитку нації, а здійснюється в контексті розвитку національної мови та мов світу. Одним із елементів громадського життя, який активно реагує на суспільні процеси й віддзеркалює їх, та має дуже великий вплив на громадську свідомість є засоби масової інформації. Сучасні українські засоби інформації сприяють широкому застосуванню неологізмів.
За роки незалежності України докорінно змінилося телебачення (навіть в порівнянні з 80-90-ми рр. XX століття). Навіть заголовки чи назви телеканалів звучать по-новому: «Айсітіві», «Діскавері», «Ентер-фільм», «Інтер», «Мегаспорт», «Сіті», «СТБ», ТРК «Україна», «Тоніс», «ТЕТ», «Фокс лайф» та інші (хоча тепер широковживані слова, так як кожен пересічний громадянин України є споживачем «телепродукту»).
Отож вважаємо, що не треба лякатися чужих слів, якщо вони дають змогу точніше й повніше передати думку – “справа тільки в тому, щоб не вживати їх непотрібно”. Окрім того, сподіваємося, що десять найголовніших мовних заповідей свідомого українця – громадянина свого народу, своєї держави (за Іваном Огієнком) стануть керуючими принципами для кожного славутчанина та кожного справжнього українця, допоможуть зберегти і не дозволять зруйнувати мову великого народу, великої культури, славетної історії.
Газети та журнали надзвичайно наповнені статтями із запозиченнями-неологізмами. Всі мас-медіа розміщують рекламу, яка на 50 відсотків складається з англіцизмів. Учасники всіх, без винятку, телепередач та телешоу вживають у мовленні іншомовні нововведення: морфологічно-лексичного способів словотворення.
Для прикладу ми розглянули й охарактеризували лексичний склад телепрограми. Серед назв-заголовків дійсно багато абсолютно нових для нас слів:
«Аудієнція», «Битва екстрасенсів», «Ваші аут», «Гороскоп», «Ексклюзив», «Єврон'юс», «Інфошок», «Маски-шоу», «Огті та кукарачі», «Позаочі», «Прожекторперісхілтон», «Проспорт», «Саунд-трек», «Сіті-терапія», «Спайдермен», «Укравтоконтинент», «Файна Юкрайна», «Футбольний вікенд», «Шоуманія», «Шоу на кухні» та інші.
Проаналізувавши телепрограму, надруковану у місцевій газеті «Пульс», на 11.04.2010 р., ми визначили, що неологізми займають 37 відсотків із 100. Таким чином, стрімко відбувається запозичення іншомовних слів, незалежно від волі й бажання людей, різних за віковими категоріями, соціальним статусом, рівнем освіти. Цей процес диктує саме життя. Але останнє слово за мовознавцями та носіями мови, щоб залишити рідну мову на рівні державної та європейської, адже наша мова заслуговує на найвищу пошану.

Створення і підтримка сайту pbb.lviv.ua

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123