This website works best with JavaScript enabled
Joomla

Церква Святого Миколая – перлина буковинського зодчества

Симонова Вероніка, 16 р., гімназія № 2, м. Чернівці

Вступ

Все йде, все минає
багато століть,
навколо палає
а церква стоїть…

Церква св. Миколая є однією з найцікавіших будівель Чернівців. І не лише тому, що вона така стара. Просто вона не така як інші, не помітна на перший погляд серед кам’яних будинків, вона насправді надзвичайна. Той, хто хоч раз побував у ній, ніколи вже не забуде тепло та затишок, це відчуття блаженства, духовного спокою.

А під час служби здається ніби ось-ось хор небесних янголів заспіває під стелею. Тисячі віруючих молилися у цій церкві, і все це добро й чистота людських душ осіли на покритих кіптявою стінах.
А скільки пережила ця церква? Війни, пожежі, голодомори… Вона зустрічала козацькі загони, терпіла знущання з боку невірних, вистояла за панування Росії, Румунії, Австрії, за Радянської влади, горіла і знов поставала з попелу…
Звичайно, зараз вона зовсім не така як триста років тому; її кілька разів реставрували, добудовували, перефарбовували. А після пожежі 1992 року більшу частину будівлі взагалі довелося замінити.
Крім того, саме вона стала приводом для будівництва всім нам відомого Миколаївського собору по вулиці Руській. Вона надихнула багатьох місцевих майстрів на створення нових музичних, художніх, скульптурних шедеврів. Церква є постійним об’єктом уваги учнів та викладачів Чернівецької дитячої художньої школи. А скільком людям вона просто допомогла знайти своє місце в житті. Так, переоцінити її значення неможливо.
Матеріалів про цю церкву майже немає. В часи СССР релігія була заборонена, тому вся інформація про неї зводиться до року заснування та суто технічного опису. Більш давні джерела можна знайти в бібліотеках та архівах. При цьому виникає нова проблема - на початку столітті державною мовою на Буковині була зовсім не українська; тобто книги, статті, буклети потрібно перекладати з румунської та німецької мов. Залишається література часів незалежної України, але за ці роки була видано дуже мало літератури.
Довелося користуватися путівниками, бібліотечними архівами, даними пожежної служби.
Взагалі, пишучи цю роботу, ми переслідували мету, щоб люди дізналися про це маленьке диво, а може і захотіли би побачити його на власні очі. Бо більшість з нас заклопотані своїми справами, ходять по вулицях нашого чарівного міста навіть не дивлячись по сторонах, не відриваючи погляду від сірого асфальту – не помічаючи тієї краси, фізичної та духовної, яка оточує нас кожен день. Але якщо звернути увагу, життя набуває нового змісту. І, якщо в душі кожного з нас зародиться така любов – потяг до прекрасного, то, може, скінчаться війни, зникнуть проблеми…
Історія Миколаївської церкви
Місто Чернівці – одне з наймальовничіших міст України, яке свого часу називали „ маленьким Парижем”, яке ні в чому не відставало від Відня і було негласною столицею Європи. І ось цей маленький архітектурний шедевр у 2013 році відзначив 605 років з першої письмової згадки.
Пам’ятками, які виникли у XVII-XVIII століттях і збереглися до наших днів є переважно це культові будівлі. Із-поміж усіх старовинних храмів Чернівців молдавсько-турецької доби на своєму первинному місці до наших днів залишилася лише дерев’яна церква Святого Миколая. Саме тому знайомство з архітектурними діамантами Чернівців природно почати саме з неї.
Збудована більш як 400 років тому, у 1607 році за наказом боярина Строєску, вона свого часу була в центрі поселення, трохи підносячись по відношенню до хатинок, що оточували її. А тепер, стиснутий кам’яними будинками храм ледве помітний з вулиці. Невелика довгаста споруда під стрімчастою стріхою нагадує селянську хату (фото№3).
Будівля тризрубна, розташована по осі з заходу на схід; вхідні двері – з південного боку , що також наближує культову споруду до хати. Церква в плані чотирьохчастинна, з квадратним бабінцем (4,5Х4,5м), нефом(7Х7м) та гранчастим п’ятистінним вівтарем (4Х4,5) (фото№4). Зруби вівтаря та бабінця з’єднуються з нефом за допомогою фігурних арок. Стіни церкви виконано з дубових брусів. Вхід сформований двома круглими дерев’яними колонками, вкритими капітелями. На зовнішніх стінах червоним кольором було нанесено квадри. Тому споруда мала вигляд кам’яної(список літератури: пункт№2)
Церква покрита наметами: восьмигранним – над нефом і чотиригранним – над вівтарем. Важливо зазначити, що церква побудована без єдиного цвяха – настільки точно підібрані всі колоди. При церкві була і дерев’яна дзвіниця, але вона не збереглася. Сучасна кам’яна дзвіниця побудована у дворі церкви вже в наші часи, хоча дзвін на ній відноситься до часів побудови самої будівлі.
Відсутність купола, приземкуватість, ,,хатній стиль храму ‘’ – то глухе нагадування про часи турецького панування. Відомо, що в 1514 році Буковина потрапила під тяжке ярмо Османської імперії. Щоб принизити духовну культуру християнського світу, турки суворо забороняли споруджувати храми з високими баштами.
Врахування пропорцій забезпечує прекрасну акустику для спілкування та допомагає духовному зв’язку між пастирем та віруючими.
Художнє оформлення інтер’єру Миколаївської церкви не збереглося, але воно було досить цікавим і вартісним. Михайло Івасюк – відомий письменник, літературознавець, фольклорист, педагог, громадський та культурний діяч, батько Володимира Івасюка, – стверджує, що знаходив у стародавніх требах церкви запис про те, що гетьман Петро Сагайдачний після звитяжної битви під Хотином офірував на церкву поважну грошову суму. Це цілком правдоподібно, адже Сагайдачний, будучи не лише військовим, але й вченим мужем, свого часу щедро роздарював власні гроші на розбудову світських і культових споруд, за що заслужив довічну повагу і шану.
А ще народні перекази стверджують, ніби в церкві молився сам гетьман Петро Конашевич зі своїми загонами.
14 листопада 1992 року в 10 годин 25 хвилин церква зайнялась вогнем. Більша частина будівлі (70%) зникла назавжди. Сильно постраждали стіни бабинця, повністю згорів дах, більш-менш достойно пережив нещастя лише намет.
Першими про відновлення церкви почали піклуватися Мельничук Святослав Васильович і Гордійчук Василь Онуфрійович. З благословення митрополита Данила почалася відбудова. Хоча насправді храм жив навіть тоді, коли існував лише в ескізах та у серцях віруючих - за будь – якої погоди тут щонеділі відбувалася служба Божа.
Всі зруби були змарковані. Деякі зруби зняті, деякі відновлені. Замінили те, що зовсім втрачено: підвалини, дах, билини. На відбудову церкви приходили гроші з усього світу. За сприянням сім’ї Тойпль (Відень) та хранителя церкви з міста Прам (Верхня Австрія), а також завдяки праці буковинських художників було випущено численні листівки. Працювали всі за символічну плату, або во славу Божу. Люди несли ікони, церковні речі, книги , килими, виконували будівельні роботи… Обпалену деревину не шліфували, щоб зберегти для нащадків свідчення історії. Стіни покрили протипожежним розчином.
4 грудня на Введення Пресвятої Діви до храму церкву посвятив митрополит Данило(фото№7)
Після пожежі відновлена церква повністю втратила своє історичне значення, але як культурна пам’ятка свою цінність зберегла.
Висновки
Кожне місто має стільки облич, скільки в ньому людей, будинків, пам’ятників, вулиць, парків, скверів. Одні міста одразу з часу свого заснування займають визначне місце, інші з часом стверджують свою славу і значимість в історії. Чернівці своєю історією, природною красою, дивовижною архітектурою, щедрою душею своїх мешканців давно зайняли визначне місце в реєстрі українських та східноєвропейських міст. Старовинний початок та історичний розвиток наповнюють його шарм та привабливість для людей, які цікавляться Буковиною.
У місті є багато визначних місць та пам'яток архітектури. Серед найбільш значимих за своєю красою та архітектурним вирішенням дерев'яний храм Святого Миколая - це дійсно унікальна архітектурна будова, що збереглося ще з 1607-го року(фото№8), коли було побудовано. З тих пір пройшло вже не одне століття, а дерев'яна Миколаївська церква так і залишилася стояти на колишньому місці. Зроблена церква з дубових брусів.
Дерев'яна Миколаївська церква досі проводить служби і кожен бажаючий може прийти до храму, поставити свічку і помолитися Богу. Тільки так можна повністю відчути всю старовину і велич цього святого місця.
Собор Святого Миколая в Чернівцях - не лише шедевр архітектурного будівництва ,але й осередок,багатий своїми духовними традиціями,що надихає,стимулює до творчості…
 

Створення і підтримка сайту pbb.lviv.ua

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123