This website works best with JavaScript enabled
Joomla

Геологічні пам’ятки Буковини та легенди про них

Ткачук Тарас, Українець Олег, Гуменюк Станіслав, Єсипчук Андрій, 15 р., гімназія № 2, м. Чернівці

Вступ
Геологія — це галузь науки, що об'єднує велику кількість наук. Але геологія, незважаючи на корінь гео в назві, не обмежується вивченням Землі. Дослідження фізичної матерії Землі почалося ще принаймні у Стародавній Греції. Основи понять про будову Землі, корисні копалини вивчалися в Києво-Могилянській академії на курсі натурфілософії та фізики. Як наука геологія сформувалась у XVIII ст.

Предметом вивчення геології є речовинний склад земної кори; внутрішня будова земної кори; процеси, що відбуваються в земній корі і на її поверхні; рухи та історія розвитку земної кори; закономірності утворення й поширення корисних копалин. У нашій школі вже багато років працює керівник краєзнавчого гуртка – Котляр Михайло Давидович.
У геологічній будові Буковини переважає крейдово-палеогеновий фліш, трапляються виходи юрських вапняків, палеозойських кристалічних сланців, аргіліти, мергелі, доломіти і пісковики. З корисних копалин найбільше значення мають будівельні матеріали, нафта, природний газ, озокерит, сірка, мінеральні лікувальні води.
В роботі ми використали інформацію з багатьох літературних джерел про геологію Карпат. Особливо цікавий матеріал ми знайшли в описах досліджень експедиції юних геологів під керівництвом кандидата геолого-мінералогічних наук Меркулова Петра Михайловича і керівника гуртка Котляра Михайла Давидовича, а легенди і перекази ми знайшли у книгах про гуцульський фольклор. У нашій області виявлено 23 геологічні пам’ятки. В роботі надаються відомості про найцікавіші та найпопулярніші з них, які відвідують багато туристів, а саме: «Протяті каміння», камінь «Жабу»(змито повінню у 2008), «Закам’янілу багачку», «Голову Велетня».
Чернівецька область – найменша область України по території та населенню, але природні умови дуже живописні. Вона знаходиться в південно-західній частині України. Область розташована на території трьох природних зон: Дністрово-Прутське міжріччя, Передгірна частина Карпат, Буковинські Карпати (найвища точка – гора Яровіца (1574м)).
Чернівецька область розташована на перетині двох оротектонічних структур:
1)    Пологого північно-західного схилу Волино-Подільської плити Східноєвропейської платформи.
2)    Карпатської області складчастості.
Карпатська частина області складається з інтенсивно зім’ятими в складки покладами крейдового і палеогенового періодів, складених флішем, що ритмічно міняються пісковиками, алевролітами і аргілітами. В книзі “Геологічні пам’ятки України” геологічні пам’ятки України поділяться на шість основних типів: стратиграфічний і геохронологічний, мінералого-петрографічний, палеонтологічний, тектонічний, геоморфологічний, живописний. Геологічні пам’ятки Путильського району Чернівецької області, які описані в роботі, відносяться до живописно-естетичного типу, тобто до геологічних утворень, які мають особливу культурно-естетичну цінність; це, як правило, екзотичні скелі, з якими пов’язані легенди, і нерідко вони є головним елементом прекрасних ландшафтів, які допомагають нам краще відчувати красу і велич природи. Ми не тільки вивчали давно відомі геологічні пам’ятки, але й знаходили витвори природи, які достойні бути визнаними геологічними пам’ятками.
Ми розповідаємо про наші дослідження в класі та робим доповіді на шкільній конфенції “Зроби крок”. Багато людей бажають відвідати ці геологічні пам’ятки. Карпатські гори відносно молоді. Вони виникли приблизно 20-25 млн. років тому в альпійський час гороутворення, і ці процеси продовжуються до нашого часу, але дуже повільно і поступово.
Мета роботи: дослідити геологічні пам`ятки («Протяті Каміння», камінь «Жаба», «Закам`яніла багачка», «Голова велетня»)
Завдання науково- досдідницької роботи:
1.    З’ясувати геологічні особливості природних пам`яток Буковини.
2.     Дослідити фольклорні джерела перелічених пам`яток.
3.    Дослідити сучасний стан перелічених геологічних пам’яток.
Об`єктом дослідження є «Протяті Каміння», камінь «Жаба», «Закам`яніла багачка», «Голова велетня».
Актуальність дослідження: така геологічна та фольклорна розвідка дасть можливість отримати знання про власну територію, оскільки часто ми захоплюємось чужим, не помічаючи свого. А також наша робота буде цікава всім поціновувачам витворів природи – геологічних пам’яток.
Методи дослідження: Вивчення науково-літературних джерел, картографічного матеріалу, путівників і знаходження надрукованих легенд.
Практичне застосування: Наша цікава розвідка може стати в пригоді при вивченні географії та літератури рідного краю.
«Протяті каміння»
Анкета об’єкта
Повна назва: геологічна пам’ятка природи "Урочище Протяті Каміння”.
Місце знаходження: Україна, Чернівецька область, в Буковинських Карпатах, на гірській території, межі Вижницького і Путильського районів в національному парку природи "Вижницький".
Дата виникнення: антропогенний період кайнозойської ери.
Приналежність: геологічна пам’ятка природи державного значення в національному парку природи «Вижницький».
Категорія охорони: охорона Ростоцького лісництва Путильського лісокомбінату і Національного парку "Вижницький”.
Відомості
Розташовані в Покутсько-Буковинських Карпатах, на межі Путильського та Вижницького районів Чернівецької області, біля східної частини хутору Хорови. Скелі лежать за півтори години ходьби на південь від перевалу Німчич, на невисокому гірському хребті, що в межиріччі Виженки і потоку Смугарів.
Великий сивий камінь, подібний на лежачого ведмедя з протягнутою лапою і є початком урочища «Протяті каміння». Величезні скелі вишикувалися частоколом, як башти чи стіни неприступної фортеці. Ці скелі є продуктом геологічного процесу вивітрювання. Час, сонце, дощі і вітри утворили в них тріщини, гроти і печери, утворені з розчленованих потужних пластів пісковика. Ці дивовижні скелі ніби прорізані (протяті) на окремі шматки, через що й дістали назву – Урочище «Протяті каміння». Протяті велетні вражають своєю висотою і формами, які могла створити лише сама природа. На протязі мезозойського та кайнозойського періодів в межах Карпатської геосинкліналі сформувалася могутня товща осадових відкладень. Залягають вони переважно на метаморфічних породах деформованого палеозойського фундаменту. На ньому лежача осадова товща поділена на два яруси, нижній і верхній. В нижньому ярусі найбільш поширеними гірськими породами є: доломіти, мармур і вапняки. Верхній ярус представлений товщами флішових відкладень. Характерною їх особливістю є ритмічне нашарування пісковиків, аргілітів і алевролітів. Таке нашарування склалося внаслідок пульсації морського дна. На дні мілководних басейнів відкладався піщаний матеріал, а в глибоководних басейнах - глинистий.
Головна роль в створенні сучасного рельєфу Карпат належить геологічним процесам вивітрювання і, особливо, ерозійним які обумовлені, в першу чергу, розгалуженою гідромережею в м'яких флішових відкладах, що виходять на поверхню в долинах Карпатських річок. Так, на нашому маршруті схили хребта Берізка підрізаються на півночі річкою Виженка, а з півдня великою річкою Черемош. Тому на хребті створилися асиметричні схили з крутими північно-східними схилами і пологими південно-східними схилами. На одній із вершин гребеня хребта, де пласти пісковиків виходять на поверхню, морозне вивітрювання, вітер та дощі утворили дивовижні великі кам'яні фігури з пісковика, які пробуджують у людей фантастичні уявлення і легенди. Люди надають їм поетичні назви: урочище "Протяті Каміння”, ”Печера Довбуша", "Камінь Довбуша", "Скеля Багачка", "Кам’яна Жаба".
Фантазії природи ще довго будуть дивувати кожного, хто прийде сюди вперше і навіть того, хто тут побував вже багато разів. Найцікавіша і найвища скеля носить назву Соколине Око. Біля підніжжя вершини - великий продовгуватий наскрізний отвір дуже схожий на око хижого птаха Сокола, і тому цю верхню частину скелі називають "Соколине Око” (максимальна відносна висота — 40 м). Також біля підніжжя скелі з північного боку міститься невелика трикамерна печера, до якої можна потрапити через два входи-отвори. Два інші отвори, значно вужчі за перші, проходять скрізь скелю і завершуються з її східного боку. На вершині скелі утворено природній резервуар, діаметром і завглибшки бл. 70 см. Неподалік від Соколиного Ока серед букового лісу розташовані ще кілька, дещо менших, але також мальовничих, скельних масивів.
Про це урочище народні легенди, також дійсно пов’язують з діяльністю опришків і їх ватажка Олекси Довбуша.
... Коли у горах дують могутні вітри, величезні скелі оживають. Тоді із розщелин чути різні звуки – від дуже жахливих до мелодійно запрошуючих. Місцеве населення боїться підходити близько до цих грізних скель, щоб не зустрітися з лютими "бісами". Ще у перших посадах до скель "Протяті каміння" наші гуртківці записали з розповіді старого гуцула Поповича таку легенду:
…У страхітливу грізну погоду ватага опришків Олекси Довбуша сховалася у печерах, розщелинах скель – велетнів від великого загону смоляків (панських жовнірів), які вже наздоганяли опришків. І коли жовніри групами просувалися між страшенними ревучими велетнями скель, на них почали падати каміння. 3 великого загону ворогів мало хто залишився живим. Вони потім розповідали про цих гірських стражів опришків і більше ніхто із жовнірів не переслідував опришків у цьому урочищі "Кам’яних Див".
У наш час урочище "Протяті Каміння” названо заповідником республіканського значення.
Камінь «Жаба»
Відомості
Між селами Мариничі і Петраші лежала велика брила пісковика. Багато тисяч років тому назад вона увірвалася з високої гори і скотилася у бурхливий Черемош, де вода, наче скульптор, надала їй такої химерної форми. На жаль, повінь 2008-го року зруйнувала цю геологічну пам’ятку. Але залишилось багато легенд. Ось одна з них:
Давним-давно, на тому місці, де стоїть Жаба, жила чудової вроди дівчина. Вона зростала сиротою. Мачуха, яка мала свою дочку, не рідну ненавиділа. Заставляла її виконувати щонайтяжчу роботу.
Закохався у дівчину хлопець. Та мачуха не дозволяла їй виходити заміж за того легеня, бо хотіла видати за нього свою дочку, і коли вже було визначено дату весілля, мачуха закляла дівчину, щоб та перетворилася у жабу. Але Бог велів інакше: у жабу перетворилася дочка матері і закам'яніла. А зла мачуха з того горя померла і перетворилася у скелю, яка височить над річкою і ніби остерігає свою дочку від небезпеки.
Дівчина-красуня вийшла заміж за свого коханого, і вони довго та щасливо жили.
«Закам’яніла Багачка»
Анкета об’єкта
Повна назва: геологічна пам’ятка природи "Закам’яніла Багачка”.
Місце знаходження: Україна, Чернівецька область, Путильський район, за селом Усть-Путила, притока річки Бісків, що впадає в р. Путилу.
Дата виникнення: антропогенний період кайнозойської ери.
Приналежність: геологічна пам’ятка природи регіонального значення в Карпатському регіональному ландшафтному парку. Рішення облвиконкому №80/5 від 24. 02. 64
Категорія охорони: Усть-Путильська сільська рада.
Відомості
Село Усть-Путила знаходиться при впадінні річки Путили у Черемош. Відоме з XVIII століття як Межибрідки, а пізніше, як Усть-Путилів.
Село в першу чергу знайоме завдяки пам'ятці природи – скелі Закам'яніла Багачка. Скеля розташована ліворуч від дороги, де річка Бісків впадає в річку Путилу, і представляє собою геологічне утворення пірамідальної форми заввишки 22 м (максимальна – майже 30 м). Доцент Меркулов П. М. в своїй роботі пише так: ”В південно-західній частині Буковинських Карпат біля с. Усть-Путила, по річці Бісків (басейн р. Черемош) прослідковується збільшення потужності ямненських пісковиків, де вона досягає 80-150 м”. В процесі вивітрювання, протягом тисячоліть, з цих пісковиків утворилась подібна до жіночої постаті скеля. На протязі мезозойського та кайнозойського періодів в межах Карпатської геосинкліналі сформувалась могутня товща осадових відкладень. Доцент Меркулов вивчав палеогенові відклади околиць с. Усть-Путили. На основі фауни відклади палеогена Східних Карпат поділяється на три відділи: палеоцен, еоцен, олігоцен. В результаті вивчення палеогенових відкладів Буковинських Карпат Меркуловим виділено три райони їх розповсюдження, що характеризуються різними літолого-фаціальними особливостями розрізів свит: північно-західний район, розташований в околицях м. Вижниця і с. Виженка в басейні р. Черемош (тут розташоване урочище “Протяті Каміння”); південно-східний район – в басейні верхньої течії р. Малий Сірет і його притоки - р. Серетель (тут знаходиться скеля ”Голова Велетня”); південно-західний район – в околицях с. Усть-Путили і с. Дихтенець в басейні р. Черемош (тут знаходиться “Закам’яніла Багачка”).
У давні часи жила на цьому місці зла заможна жінка. І дізналася вона про те, що у сліпої старої бабусі є молода донька неземної краси, і вирішила взяти її в рабині. Одного разу прийшла голодна бабуся до багачки та каже їй: «Верни мені дитятко моє, щоб хлібом мене годувала до смерті. Я ж бо темна, стара, нездужаю». Багачка засміялася, взяла з під ніг великий, як бухань хліба, камінь, і протягнула старій жінці. Взяла жінка камінь та й каже багачці: «Аби ти сама стала каменем!», і багачка відразу перетворилася на скелю. Так і стоїть кам'яна багачка скелею над річкою, нагадуючи про наслідки людської жадності і знущання над бідними.
«Голова Велетня»
Може ще не всі дивні творіння природи у нас відкриті? Ні, особливо в геологічному розумінні! Приведемо тільки один випадок з минулої роботи гуртка «Юні геологи».
…Було це під час зимових канікул, коли група геологів вирушила в одноденний похід з туристичного табору «Лунка», розташованого в Сторожинецькому районі Буковинських Карпат біля р. Серетель. Коли група піднялася з долини на один з гірських хребтів, почалась страшенна буря. Сильний вітер руйнував дерева, які падали з страшенним тріском. Раптом хтось закричав. Всі звернули увагу і підняли голови… і побачили щось схоже на велику голову велетня. Вже потім хтось зауважив, що цей камінь схожий на голову велетня з казки А. Пушкіна «Руслан і Людмила».
Ця скеля утворилась в результаті вивітрювання гірської вершини. Вона, наче страж, височіє на рівному гребні гірського хребта.
Висота “Голови Велетня” 10 м, а ширина – 8 м. Складений з Ямненської світи пісковиків.
Висновки
Робота має цікавий матеріал про геологічні пам'ятки Буковинських Карпат. В ній розповідається про найбільш відвідувані та цікаві пам'ятки, і містяться складені про них гуцулами легенди.
Наше дослідження ще не закінчене. Ми продовжуємо вивчати інші геологічні пам’ятки, деякі з яких ще не відомі широкому загалу, як, наприклад, ‘’Голова Велетня‘’.
Нашою роботою можуть користуватися туристи як довідково-путівним матеріалом.

Створення і підтримка сайту pbb.lviv.ua

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123