Разумович Ірина, м. Запоріжжя
Фантастично-патріотична повість (уривки)
Усі стежки життя злились в одну,
І хоч біда не раз мене косила,
Я всім планетам Світу доведу,
Що Батьківщина – то найвища сила.
Пролог
Десь далеко в місті годинник пробив шосту годину ранку. Професор Буринчук потягнувся в кріслі та відклав у сторону документ, який щойно закінчив читати.
Герасименко Людмила, м. Маріуполь, Донецька обл.
Уривки
У ІІІ діях із прологом та епілогом
Пролог
Коло Січових воріт коїлось щось неймовірне: усе козацтво шепталося, похмуро дивлячись кудись за обрій. У натовпі войовничих запорізьких воїнів загубилися декілька вершників. Ще юний хлопець на ім’я Макар розштовхує козаків, щоб, нарешті, вибратися на вільне місце, де зможе побачити п’ятьох вершників, що мовчазно і велично завмерли, сидячі на своїх конях.
Харченко Олеся, м. Запоріжжя
Частина перша
1
– Відповів? – Машка, поставивши на стіл чашку з гарячим чаєм, сіла коло мене на диван.
Замість відповіді я повернула до неї ноутбук, показуючи повідомлення, а сама втупилась у чашку. Насправді більше мене зацікавила пара над нею. Було в цьому щось.
– Називай мене просто – Ангел, – вголос прочитала вона. – Дивно!
Василенко Олександра, м. Київ
За межею жінки. Добірка поетичних творів
Кревна зрада
Дарувала півусміх синій кометі,
Що пензлем народжує візерунки.
Старий Миколай куняє в кареті.
Волаю, що не потрібні дарунки.
Бабкіна Валерія, м. Маріуполь, Донецька обл.
(легенда-феєрія)
Сонячний літній ранок у степу передмістя стародавнього міста на березі Меотійського моря біля бухти річки Каяли. Який дивний край! Землі родючі, але які норовливі, тільки гідні розуміються з ними та надовго залишаються в цих краях.
Біла Сніжана, м. Запоріжжя
Безтурботний дотик
Збивала ніжками я вранішню росу.
Всміхалась сонечку, промінчиком обнявшись.
Вивищувалось серце гордо за красу,
і мирність неба, – щоб в колисці тихо спати.