This website works best with JavaScript enabled
Joomla

Експериментальне обґрунтування програми профілактики порушень зору у молодших школярів засобами фізичного виховання і лікувальної фізкультури очей

Скотар Ольга, м. Шпола, Черкаська обл.

Вступ
Життя людини – постійна і активна взаємодія з навколишнім середовищем, яка неможлива без складних і досконалих органів відчуття, найважливішим з яких є зір. Встановлено, що 95% інформації про зовнішній світ ми отримуємо завдяки зору.
В даний час різке скорочення рухової активності сучасних школярів і збільшення зорових навантажень призвели до серйозних захворювань і порушень зору.

Сьогодні більше 50% сучасних школярів страждає короткозорістю, зростають і вікові зміни очей, що призводить до далекозорості. Причому, тривожна тенденція збільшення порушень зору в даний час не тільки не зменшується, але й не стабілізується.
Аналіз науково-методичної літератури, що стосується проблеми профілактики порушень зору показав, що достатньо глибоко вивчені причини виникнення зорових розладів, розроблені шляхи їх попередження і корекції при дотриманні основ гігієни, режиму дня, правильного харчування, оздоровлення і загартування організму, розроблена система фізичного виховання школярів, які погано бачать.
Проте до теперішнього часу не існує програм, спрямованих на попередження порушень зору школярів в режимі навчального дня, де зорове навантаження особливо велике. Спостерігається відсутність профілактики порушень зору в чинних програмах з фізичного виховання, що проявляється у недотриманні гігієнічних вимог в процесі навчання школярів в сучасних загальноосвітніх установах, в умовах постійно зростаючих зорових навантажень.
Враховуючи вищесказане, розробка програми профілактики порушень зору засобами лікувальної фізкультури очей та постави і введення її у режим навчального дня школярів є надзвичайно актуальним.
Розділ 1. Сучасний стан проблеми профілактики порушень зору
Стан зору школярів в даний час і його взаємозв’язок з рівнем їх фізичного розвитку
Молодший шкільний вік є одним з важливих періодів у процесі розвитку дитини. Саме в молодшому шкільному віці найбільш інтенсивно розвиваються різноманітні психофізичні якості. В теперішній час соціальні та екологічні умови, труднощі в організації медичного обслуговування призвели до зростання всіх видів захворюваності. Серед дітей, які щойно пішли до школи, здорових лише 20%, потребують лікування - 35%, мають хронічну патологію - 20 % і інші захворювання - 25%. У структурі захворюваності збільшилася частка хвороб нервової системи і органів чуття, а також хвороб органів травлення і кістково-м’язової системи. Дослідження стану здоров’я школярів за останні роки показали, що в структурі захворюваності на лідируючому місці виступає патологія органів зору, найчастіше прогресує короткозорість. На думку вчених короткозорість починає формуватися в шкільному віці та надалі прогресує. Крім того, виявляються випадки розвитку далекозорої рефлексії у молодших школярів. Встановлено, що діти з вадами зору в показниках психофізичного розвитку відстають від своїх здорових однолітків. Вони мають значні відхилення в розвитку рухової сфери. Таким чином, виникнення порушень зору в шкільному віці починає набувати масштабів справжньої катастрофи.
За даними наукової літератури кількість дітей, що мають порушення зору, коливається в шкільному віці від 2,3% до 16,2%. Відзначають, що до 3-4 класу цей показник складає 15-17%, а до закінчення школи - 25%.
Дослідження останніх років показали, що кількість школярів з порушеннями зору значно зросла. Так, за деякими даними, порушеннями зору страждає близько 28% школярів.
Зниження зору школярів вчені пов’язують з низкою причин. Так, на думку, погіршення зору пов’язано з умовами сучасної цивілізації, широким розвитком інформаційних та комп’ютерних технологій, інакше кажучи новітніх досягнень науково-технічного прогресу, що ставлять підвищені вимоги до зорового аналізатора школярів. Автор відзначає, що збільшення навантаження на очі, перевтома при слабкості очних м’язів у дітей є основною причиною зниження зору школярів. Провідне місце серед причин, є відхилення у показниках фізичного розвитку слабозорих дітей молодшого шкільного віку та дефекти постави як у сагітальній, так і фронтальній площині.
Дослідження останніх років істотно поповнили і поглибили уявлення про причини виникнення порушень зору. Авторами встановлено, що короткозорість частіше виникає у дітей з недостатнім фізичним розвитком, що дозволяє по-новому оцінити значення фізичної культури в профілактиці короткозорості та її прогресії. Наслідками порушень фізичного розвитку в дітей цієї категорії є зниження рухової активності через складність зорово-рухової орієнтації та недостатня рухова підготовленість. Розвитку короткозорості сприяє також ослаблення очних м’язів, що є результатом недостатньої тренованості. При значних зорових навантаженнях циліндричний м’яз, який регулює зміну кривизни кришталика, працює на межі своїх можливостей, і організм вимушений перебудовуватися. Для цього, як стверджують автори, є тільки один шлях - подовження очного яблука в передньо-задньому напрямку, і організм, особливо в період росту і розвитку, легко справляється з цим завданням, роблячи око короткозорим. Отже, недостатній фізичний розвиток і слабкість м’язів очного яблука є однією із головних причин зниження зору школярів.
 
Найпоширеніші захворювання очей
Око - дуже точний і крихкий механізм, що складається з безлічі різних за будовою частин. За даними дослідників основною причиною виникнення порушень зору є зміна форми очного яблука, що являється результатом ослаблення окорухових і акомодаційних м’язів. Порушення зору характеризуються наступними ознаками: головний фокус оптичної системи не співпадає з сітківкою (при міопії - знаходиться перед сітківкою, в результаті порушується далекий зір; при гіперметропії - за сітківкою, відбувається порушення ближнього зору); порушення зору часто супроводжується зміною форми очного яблука (при міопії око подовжується в передньо-задній осі, при гіперметропії – сплющується, при астигматизмі - порушується не тільки сферичність оптичної системи, але і змінюється форма ока в двох головних меридіанах).
Пошкодження або тривала перевантаження будь-якої частини ока загрожує погіршенням зору. Порушення рефракції - це неправильне заломлення світла всередині ока. Воно може бути викликано надмірним напруженням зору, а може бути вродженим. До цієї групи захворювань очей відносяться короткозорість, далекозорість та астигматизм.
Майже 20% дошкільнят і один з чотирьох школярів мають проблеми із зором. Найчастіше це один із шести порушень зору: короткозорість, далекозорість і астигматизм, косоокість, амбліопія і кон’юнктивіт.
Короткозорість (міопія) – це нездатність чітко бачити на далеку відстань - обумовлена неправильною (подовженою) формою очного яблука або надмірною оптичною силою рогівки. Дані порушення призводять до зміни оптичних властивостей ока: проходячи через рогівку світлові промені у короткозорих людей надмірно переломлюються та фокусуються на деякій відстані перед сітківкою, внаслідок чого сприйняте зображення розмите. Розрізняють вроджену та набуту короткозорість. Істотну роль грає спадковість.
Далекозорість (гіперметропії) – це аномалія клінічної рефракції, при якій промені, що йдуть до ока від розташованих вдалині об'єктів, з'єднуються у фокус не на сітківці, а за нею, внаслідок чого на сітківці виходить нечітке зображення. У абсолютній більшості випадків причиною далекозорості є недостатня довжина очного яблука, коротка передньозадня вісь ока (ПЗО) (осьова або аксіальна далекозорість) і дуже рідко - зменшення заломлюючої сили рогівки або кришталика (далекозорість рефракції).
Астигматизм – це монохроматична польова аберація оптичних систем, яка полягає в тому, що зображення однієї і тієї ж точки предмета нескінченно тонкими пучками променів, розташованими у взаємно перпендикулярних площинах (меридіональній і широтній), має вигляд двох точок, що не збігаються з площиною зображення цієї точки паралельними променями. У телескопічних системах астигматизм виражається в діоптріях; у зорових трубах значення астигматизм допускається не більше 3-х діоптрій. Зовнішній ефект астигматизму — перекручування зображення оптичною системою, пов'язане з тим, що заломлення (або відбиття) променів у різних частинах системи неоднакове. Внаслідок астигматизму зображення предмета стає нерізким. Кожна точка предмета зображується розмитим еліпсом. Астигматизм ока усувається за допомогою окулярів з циліндричним склом, контактних лінз.
Крім незручностей, пов'язаних з поганим зором і пов'язаної з ним астенопією (зоровим стомленням), при короткозорості та астигматизму можуть розвиватися різні ускладнення, наприклад, кератоконус.
Кератоконус - це конічне випинання рогівки в її центрі, що розвивається під час статевого дозрівання, веде до зміни анатомії і топографії рогівки, що у свою чергу спричиняє прогресивне зниження гостроти зору. Захворювання виявляється в молодому віці у працездатного населення, і питання лікування кератоконуса є однією з ключових тем у сучасній офтальмології. Захворювання проявляється зниженням зору через розвиток астигматизму й короткозорості. Пацієнти скаржаться на необхідність частої зміни оптичної сили окулярів і поява нестерпності м'яких контактних лінз.
Косоокість - це патологія окорухового апарату, що полягає у періодичному або постійному відхиленні зорової вісі одного або обох очей від загальної точки фіксації. Супроводжується порушенням бінокулярного зору і значним зниженням гостроти зору на оці, що косить. Косоокість – це періодичне або постійне відхилення зорової вісі одного або обох очей від загальної точки фіксації, яке супроводжується порушенням бінокулярного зору і значним зниженням гостроти зору на оці, що косить. Простіше кажучи, косоокість – це розлад зору, при якому очі дивляться в різні напрямки.
Ще одне порушення зору – амбліопія, або «ледаче око». Часто воно є наслідком косоокості. Це порушення зору, при якому одне з двох очей мало задіяне в процесі зору. Амбліопія – це зворотне зниження гостроти зору. Амбліопія розвивається при таких захворюваннях, як косоокість, далекозорість, астигматизм, катаракта та ін. Лікування амбліопії – основний первинний етап лікування косоокості, тому що від його ефективності залежить результат хірургічного лікування косоокості. Лікування амбліопії можна проводити в домашніх умовах під контролем офтальмолога. Якщо цього не достатньо, існує апаратне лікування амбліопії. Якщо її виявити вчасно, то причина може бути виправлена, і зір відновлений.
Багато людей страждають і від кон’юнктивіту. Кон’юнктивіт - запалення або інфекція кон'юнктиви, прозорої мембрани, яка покриває білок ока і ліній повіки.
Як правило, кон'юнктивіт протікає без яких-небудь серйозних ускладнень, і для його лікування достатньо дотримуватися максимальної гігієни очей протягом певного часу і пройти курс лікування антибіотиками. Тим не менше, якщо збудником кон'юнктивіту стали хламідії або гонорея, ускладнення від такої форми хвороби можуть бути дуже небезпечними.
Зв’язок постави і стану зору
Виникнення порушень постави у слабозорих дітей обумовлене зоровою деривацією та нерідко поєднується із захворюваннями хребта, внутрішніх органів і нервової системи. Вимушене вибирання слабозорими дітьми неправильного положення тіла при читанні, письмі, прийнятті їжі тощо призводить до систематичної втоми м’язів шиї та спини , а отже, до формування деформацій опорно-рухового апарату. Дефекти постави серед слабозорих дітей молодшого шкільного віку є основним відхиленням їх фізичного розвитку. Тому, ця проблема потребує особливого підходу при розробці програма з корекції зору та постави у дітей.
Постава є інтегральним показником стану здоров’я дітей, навіть незначні функціональні порушення можуть спричинити стійку деформацію опорно-рухового апарату, мати важкі наслідки для здоров’я очей. Близько 80 % дітей, які мають порушення зору, мають деформації хребта. У короткозорих дітей частіше, ніж у здорових, зустрічаються зміни опорно-рухового апарата – порушення постави, сколіоз, кіфоз, плоскостопість. Це пов’язане з неправильною позою при читанні, а також швидким стомленням м’язів шиї та спини. Отже, існує й пряма, і зворотня залежність між фізичною активність дитини, її здоров’ям, з одного богу, та розвитком короткозорості, з іншого. Якщо дитина із ранніх років багато та різноманітно рухається, добре загартована , в неї рідше виникає короткозорість, навіть при спадковій схильності. І, навпаки, у короткозорих дітей, якщо їх не тренувати, не стежити за їхньою поставою, харчуванням можуть виникнути різні захворювання і подальше прогресування короткозорості.
Розділ 2. Завдання, методи та організація дослідження
Методика дослідження
Методика визначення гостроти зору. Стан зору молодших школярів визначався за загальноприйнятою методикою. Як основний показник при визначенні стану зору використовувалася гострота зору.
Гострота зору молодших школярів визначалася за спеціальними таблицями: Орлової, Головіна-Сивцева та «кільця Ландольта».
На початку навчального року ще не всі першокласники добре знали букви, тому при їх обстеженні застосовувалася таблиця Орлової, на якій зображені десять знайомих дітям предметів: зірка, гриб, літак та інші. Величина зображень предметів, розташованих горизонтальними рядами, зменшується зверху вниз. На таблиці зліва по вертикалі для кожного рядка вказана дистанція, чітке бачення з якою відповідає гостроті зору, рівній одній одиниці. Для верхнього рядка вона складає 5,0 м для нижньої - 2,5 м. Праворуч від кожного рядка вказана гострота зору. Для верхнього рядка це 0,1 одиниць, для самої нижньої - 2,0 одиниць.
Для визначення гостроти зору піддослідний з відстані 5 метрів розглядають по черзі рядки, починаючи з верхнього.
Показником гостроти зору вважається рядок з найменшим за розміром зображенням, яке може побачити піддослідний.
Для визначення гостроти зору в других, третіх та четвертих класах використовувалася таблиця Головіна-Сивцева, на якій замість предметів зображені букви різного розміру, і таблиця «кільця Ландольта» із зображенням кілець з розривом в різних місцях.
Для отримання точних показників гостроти зору виконувалося декілька простих, але обов’язкових умов.
По-перше, таблиця знаходилася в просторому приміщенні, освітленому лампою з прозорого скла потужністю 40 ватів. Висота закріплення таблиці залежала від росту обстежуваних, при цьому рівень очей знаходився дещо нижче за середину таблиці.
По-друге, досліджуваний сидів на стільці на відстані 5 метрів від таблиці. При цьому потрібно було стежити, щоб учні голову і тулуб тримали прямо і не примружували ока. Окуляри та контактні лінзи під час визначення гостроти зору знімалися.
По-третє, шкільний лікар стояв біля таблиці так, щоб не закривати падаюче на неї світло, показуючи всі знаки в одному рядку. Кінець указки фіксувався біля знаку, який показувався. Експозиція на екрані не перевищувала 2-3 секунд.
По-четверте, при визначенні монокулярної гостроти очі по черзі прикривалися щитком білого кольору.
Якщо досліджуваний читав всі знаки, то зір його вважався нормальним, і результат обстеження фіксувався в протоколі.
Діти, що не прочитали всі знаки, за нашими рекомендаціями підлягали обстеженню у офтальмолога.
Експеримент. Для перевірки висунутої гіпотези був проведений експеримент, мета якого полягала у визначенні змісту і технології попередження порушень зору у школярів в режимі навчального дня засобами лікувальної фізкультури.
Для цього була розроблена експериментальна програма яка складалась з двох частин: I експериментальна програма „Попередження порушень зору з використанням окорухової гімнастики”; II експериментальна програма „Попередження порушень зору з використанням окорухової гімнастики у поєднанні з вправами на зміцнення постави”.
Методи математичної статистики. Для обробки результатів дослідження були використані загальноприйняті методи математичної статистики. Отримані дані були оброблені за допомогою Microsoft Office Еxcel. Для кожного з досліджуваних показників розраховувалися середні значення, середньоквадратичні відхилення. Оцінка достовірності відмінностей середніх значень показників, визначалася за t - критерієм Ст’юдента при 5% рівні значущості.
Організація дослідження
Дослідження проводилося на базі Шполянського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №2-ліцей».Дослідження проводилося в чотири етапи. На першому етапі (вересень-листопад 2010 рр.) аналізувалося питання процесу фізичного виховання в загальноосвітній школі, проведений аналіз стану зору учнів і видів його порушень. Вивчалась література з функціонування зорової сенсорної системи і методи її дослідження. Особливе місце займало вивчення особливостей дитячої короткозорості, способів її профілактики і корекції. Підбиралися методи дослідження.
Другий етап дослідження (грудень 2010р.) полягав у:
-    обґрунтуванні змісту програми з профілактики порушення зору молодших школярів на основі аналізу літератури та отриманих даних;
-    розробці двох експериментальних програм з профілактики порушень зору школярів.
Третій та четвертий етапи полягали у проведенні експерименту. Для вирішення поставлених завдань був проведений експеримент впродовж січня - травень 2011р. (третій етап) та січня – травня 2012р. (четвертий етап). На початку навчального року був визначений початковий рівень зору і фізичного стану учнів молодшого шкільного віку. Кількість учнів, з урахуванням віку і статі представлено в (табл. 2.2.1)
Таблиця 2.2.1.
Дані про учнів молодших класів, які взяли участь у експерименті (кількість учнів)
Стать    Перший клас    Другий клас    Третій клас    Четвертий клас
    1 а    1 б    2 а    2 б    3 а    3 б    4 а    4 б
Хлопці    22    12    14    10    16    18    12    14
Дівчатка    6    16    8    14    10    10    10    10
Усього разом    28    28    22    24    26    28    22    24

Зі 202 обстежених було сформовано дві експериментальні групи (ЕГ), одна з яких займалася лише окоруховою гімнастикою, а інша окоруховою гімнастикою та вправами для покращення осанки експериментальну і дві контрольні (КГ) групу. Дані про склад груп представлені в таблиці. (табл. 2.2.2)
Таблиця 2.2.2.
З використанням лише окорухової гімнастики
Стать    Групи
    Експериментальна (ЕГ)    Контрольна (КГ)
    1а    2а    3а    4а    1а    2а    3а    4а
Хлопці    11    7    8    6    11    7    8    6
Дівчатка    3    4    5    5    3    4    5    5
Усього з класу    14    11    13    11    14    11    13    11
Усього в групі    49    49

З використанням окорухової гімнастики та вправ для покращення осанки
Стать    Групи
    Експериментальна (ЕГ)    Контрольна (КГ)
    1б    2б    3б    4б    1б    2б    3б    4б
Хлопці    6    5    9    7    6    5    9    7
Дівчатка    8    7    5    5    8    7    5    5
Усього з класу    14    12    14    12    14    12    14    12
Усього в групі    52    52

Учні експериментальних і контрольних груп мали майже однаковий стан зору. При статистичному аналізі показників гостроти зору достовірних відмінностей виявлено не було.
У режим навчального дня експериментальних групи, згідно наявним інструктивно-методичним рекомендаціям, з метою профілактики втоми та покращення зору та осанки, була введена оздоровча гімнастика очей та спини.
Учні контрольної групи гімнастику на уроках не виконували. Відповідно для ЕГ були розроблені експериментальні програми з профілактики порушень зору в молодших школярів у режимі навчального дня.
Гімнастика в режимі навчального дня, проводилася вчителями початкових класів. Заздалегідь для вчителів були організовані теоретичні і практичні тренінги, де нами був поданий докладний інструктаж з методики проведення гімнастики на уроках читання, письма і математики, технології її виконання, а також про застосування тренажерів, що використовувались в плані уроку, спільно з вирішенням певних дидактичних завдань.
Після визначення початкового рівня зору вчителі повинні були розмістити учнів за вказівкою лікаря на максимально зручну для кожного учня відстань від шкільної дошки з урахуванням типології порушень зору, щодня проводити окорухову гімнастику в режимі навчального дня, дотримуватись гігієнічних вимог відповідно умов навчання.
На третьому етапі дослідження (січень - травень 2011р.) була проведена оцінка ефективності використання лише окорухової гімнастики з профілактики порушень зору.
На четвертому етапі досліджень (січень – травень 2012р.) був проведений експеримент з використанням окорухової гімнастики та вправ для покращення осанки.
Оцінка ефективності розробленої програми визначалася нами, по-перше, за зміною кількісних показників гостроти зору в експериментальних групах в порівнянні з контрольними до і після експерименту, по-друге, за порівнянням змін в рівні зору в експериментальних групах до і після експерименту. Обстеження стану зору проводилося на початку, в середині і в кінці досліджень.
Розділ 3. Аналіз стану зору школярів
3.1. Стан зору учнів молодшого шкільного віку
Для оцінки стану зорового аналізатора в учнів молодшого шкільного віку як основні показники використовувалася гострота зору, яка визначалася за спеціальними таблицями.
Оскільки зір у дітей зазнає певної вікової еволюцію, відповідність гостроти зору нормі визначалися нами за таблицею «Вікові норми гостроти зору у дітей». Учні, у яких в результаті обстеження було виявлено зниження гостроти зору, підлягали повторному обстеженню у дільничного лікаря-офтальмолога.
В результаті проведеного нами обстеження кількість учнів, що мали зниження гостроти зору (0,8 од. і нижче), склала 41%, нормальну (0,9 од. і вище) – 59 % школярів.
Згідно з результатами наших досліджень, порушення зору в 1-4 класах розподілилися таким чином: у перших класах кількість учнів, що мають порушення зору склала 37%, в других - 44%, в третіх - 42%, в четвертих – 44%. Достовірних відмінностей за поширеністю порушень зору між 1-4 класами не виявлено.
Дані початкового стану зору учнів молодшого шкільного віку, розділені за віком і статтю.
У перших класах кількість учнів, що мають нормальний зір, складає 63%, з порушеннями - 37%. Кількість порушень зору в групі хлопчиків перших класів склала 33%, дівчаток - 41%.
У других класах кількість учнів з нормальним зором склала 56%, з порушеннями - 44%. Кількість порушень зору в групі хлопчиків і дівчаток однакова. У третіх класах стан зору знаходиться на такому ж рівні. У четвертому класі кількість учнів, які добре бачать рівна 53%, які погано бачать – 47%.
За ступінню порушень зору серед молодших школярів слабкий ступінь зниження зору було виявлено у 32% учнів, середній - 7%, високий - 2%. Отже, більша кількість дітей має слабкий ступінь зниження зору, учнів з середнім і високим ступенем зустрічаються рідше. Достовірних відмінностей за кількістю і ступінню порушень зору між хлопчиками і дівчатками різних вікових груп нами не виявлено.
При аналізі показників гостроти правого і лівого ока в учнів 1-4 класів нами було виявлено, що кількість учнів, яка має слабкий ступінь зниження зору за гостротою правого ока, в групі хлопчиків склала 20%, дівчаток - 26%, за гостротою лівого ока в групі хлопчиків - 23%, дівчаток - 30%. Кількість учнів, що мають середній ступінь зниження зору за гостротою правого ока, в групі хлопчиків і дівчаток опинилася на рівні - 6%, за гостротою лівого ока в групі хлопчиків - 6%, дівчаток - 3%.
Кількість учнів з високим ступенем зниження зору за гостротою правого ока в групі хлопчиків склало 4%, дівчаток - 2%, лівого ока - в групі хлопчиків - 2%, дівчаток - 3%.
Достовірних відмінностей в групі учнів з нормальною і зниженою гостротою, між хлопчиками і дівчатками за гостротою правого і лівого ока нами не виявлено. Виявлену достовірність у відмінності правого ока між першими і другими класами ми вважаємо випадковою.
Виходячи з вищесказаного, нами зроблений висновок про те, що характер порушень зору в учнів молодших класах приблизно однаковий, достовірних відмінностей не виявлено ні за віком, ні за статтю, ні за гостротою правого та лівого ока. У зв’язку з відсутністю відмінностей немає необхідності, на наш погляд, диференціювати програму профілактики порушень зору залежно від віку і статі.
Вплив фізичного розвитку на стан зору
Провівши аналіз науково-методичної літератури, ми дійшли до висновку, що дефекти опорно-рухового апарату є у всіх слабозорих дітей. Дефекти постави у молодших школярів з поганим зором є вторинним і супутнім порушенням постави, тому такі діти потребують особливого підходу при профілактики порушень зору. Біомеханіка ходьби дітей з послабленими зором має ряд відмінних рис, порівняно їз ходьбою здорових дітей. У школярів із послабленим зором формується рухомий стереотип, який проявляється у збільшених значеннях кута нахилу тулуба відносно вертикалі, що впливає на погіршення гостроти зору. Порушення хребта та постави як у сагітальній так і фронтальній площині призводить до порушення зорового аналізатора. Недостатній обсяг рухової активності призводить до значних негативних наслідком у формуванні зорового аналізатора дитячого організму.
Однією з причин розвитку зорових дефектів є перенапруження шийних м’язів. Під час довгої сидячої роботи м’язи шиї швидко стомлюються, тоді людина все більше нахиляє голову, роблячи малу відстань між очима та столом. Це спричиняє збільшення опуклості кришталика. Систематична втома м’язів шиї та спини та інші деформації опорно-рухової системи, які спричинені низьким фізичним розвитком, призводять до вимушеного обирання дітьми неправильного положення тіла, при виконанні певних робот. Це спричиняє певні дефекти зору.
Розділ 4. Експериментальне обгрунтування програми профілактики порушень зору у молодших школярів засобами фізичного виховання та лікувальної фізкультури очей
Програми профілактики порушень зору засобами лікувальної фізкультури очей
Результати проведених нами досліджень стану зору учнів молодшого шкільного віку показали, що значна частина дітей (41%) має знижену гостроту зору. Отримані дані відповідають дослідженням В.А. Ковальова.
Результати досліджень дозволили визначити, що профілактику порушень зору в школі необхідно починати в молодшому шкільному віці.
В даний час існують різні підходи, методи і способи профілактики та корекції порушень зору. Проте в рамках режиму навчального дня потрібний ретельний підбір засобів і методів, пов’язаних з обмеженим навчального часу, віковими, психолого-педагогічними особливостями учнів молодшого шкільного віку.
Проте здійснені нами спостереження за навчальним процесом школярів не виявили наявності таких заходів, які б застосовувались для профілактики порушення зору, не дивлячись на те, що стан зору школярів погіршується з кожним роком.
Необхідність введення фізкультурно-оздоровчих заходів в режим навчального дня молодших школярів пов’язана з віковими та психологічними особливостями даного віку.
Ми вважаємо, що в рамках режиму навчального дня з метою профілактики порушень зору у молодших школярів необхідно застосовувати методи релаксації, особливо на уроках читання, писання і математики, де зорове навантаження особливо велике.
В даний час розроблені спеціальні вправи для тренування внутрішньоочних і навколоочних м’язів.
Спеціальна методика тренування найголовнішого внутрішньоочного (циліндричного) м’язу заснована на принципі скороченні і розслабленні м’язів при переключанні погляду з ближнього на дальній об’єкт і назад за методикою „Мітка на склі” з використанням нерухомих і рухомих об’єктів.
Тренування циліндричного м’язу проводиться в режимах: монокулярному – „Для кожного ока окремо”; бінокулярному – „Двома очима одночасно з використанням допоміжних різновіддалених предметів”.
Тренування навколоочних м’язів проводиться при розфукусованому зорі. Вправи рекомендується виконувати з розплющеними і закритими очима по 10-15 секунд в кожному з наступних напрямів: повороти очей по горизонтальних і вертикальних траєкторіях; повороти очей по діагональних траєкторіях; повороти очей по колу.
Таким чином, другою складовою двох експериментальних програм з профілактики порушень зору у молодших школярів є застосування вправ, спрямованих на тренування очних м’язів.
Тренування очних м’язів в режимі навчального дня молодших школярів бажано проводити в середині уроку з метою зняття зорової втоми, зміцнення навколоочних та акомодаційних м’язів у вигляді короткочасних комплексів, тривалістю 2-3 хвилини, або в комплексі вправ для цілісного організму, наприклад, у поєднанні з вправами на зміцнення постави.
З метою підвищення інтересу до занять окоруховою гімнастикою в молодшому шкільному віці необхідно застосовувати ігровий метод. Наприклад вправи для очей можна перетворити в спеціальні зорові ігри. Ігри рекомендується застосовувати як на уроках після напруженої зорової роботи, так і на подовжених перервах.
Застосовуючи зорові ігри в групах подовженого дня, ставилось завдання підвищити рухову активність учнів, а також зняти розумове та фізичне навантаження. Спеціалізовані зорові ігри були включені в режим навчального дня експериментальної групи.
Програма профілактики порушень зору у молодших школярів засобами фізичного виховання
Для покращення зору потрібно виконувати вправи не лише для м’язів ока, а й спини та шиї. У зв’язку з цим, ми розробили комплекс вправ для покращення постави. Заняття з ЛФК спрямовані на корекцію дефектів зору молодших школярів, які мають дефекти постави. Щоб ці вправи були найбільш правильні ми провели ряд досліджень. Дослідили особливості програм з корекції постави дітей молодшого шкільного віку з вадами зору. Проаналізували ефективність існуючих програм, спрямованих на корекцію постави слабозорих дітей. Корекція порушень постави дітей із вадами зору потребує специфічного, суворого регламентованого використання засобів оздоровчої фізичної культури. Засоби корекції постави й окремі показники фізичного розвитку слабозорих молодших школярів ми умовно поділили на дві групи: традиційні та сучасні. До традиційних засобів увійшли комплекси корегуючи фізичних вправ, з використанням різних предметів (гімнастичні палиці, м’ячі, обручі, мішечки, тощо), спрямовані на розвиток наступних показників:
-    Виховання звички правильно утримувати положення тіла під час сидіння, стояння, ходьби, бігу та виконання різних рухових завдань
-    Зміцнення м’язового корсету, необхідного для утримування правильної постави;
-    Сучасні засоби, які ми віднесли до програми ЛФК, спрямовані як на формування та корекцію правильної постави, так і розвиток окремих рухових якостей слабозорих дітей. До сучасних засобів відносилися:
-    Елементи спортивних ігор, спрямовані на розвиток координації, швидкості, уваги;
-    Фізичні вправи на тренажерах.
Висновки
1. Аналіз динаміки порушенні зору в сучасний період виявив погіршення стану зору у всіх вікових групах. В середньому кількість порушень зору серед школярів зросла з 12,2% до 45,1%. Встановлено, що кількість учнів з порушеннями зору збільшується з віком і досягає максимуму в старших класах.
2. Визначення стану зору в молодшому шкільному віці дозволило встановити високий рівень порушень зору (41%). Аналіз ступеня порушень зору виявив переважання учнів із слабким ступенем зниження зору (32%), середній і високий ступінь зниження зору зустрічається значно рідше (7% і 2% відповідно). Достовірних відмінностей по кількості і ступеню порушень зору між хлопчиками і дівчатками різних вікових груп нами не виявлено.
3. В цілях профілактики порушень зору в процесі використання школярами лікувальної фізкультури необхідно: включати релаксаційні вправи для зняття зорової навантаження у фізкультхвилинках на початку уроків, використовувати спеціальні вправи для тренування окорухових і акомодаційних м’язів у фізкультхвилинках в середині уроків та проведення вправ для покращення осанки.
4. Результати проведеного експерименту показали, що стан зору покращився у всіх експериментальних групах. У всіх контрольних групах як у хлопців так у дівчаток стан зору не змінився.
5. Результати, отримані в ході експерименту, дозволяють рекомендувати всі розроблені нами програми з профілактики порушень зору молодших школярів до використання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Створення і підтримка сайту pbb.lviv.ua

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123