Волонтерська діяльність родини Мельників

Чирко Олександра, 12 р., зош І-ІІІ ст. № 8, м. Рівне

Завжди найкращою винагородою, яку пропонує життя, є шанс важко працювати над чимось, що варте таких зусиль.
Теодор Рузвельт

Я – Чирко Олександра, учениця 6 класу, сьогодні представляю загальноосвітню школу за числом 8 міста Рівного на цьому конкурсі.
Вже рік точиться війна на Сході нашої країни. І слова «Герої», «героїзм» набули для нас особливого значення. Герої – це ті, хто зі зброєю в руках захищає свою землю.

А є і герої – мирні люди. Це волонтери.
Тому я разом зі своєю вчителькою історії вирішила організувати і провести невелику екскурсію учням молодшого та середнього шкільного віку нашої школи. А проведеним дослідженням вирішила поділитися і з учасниками даного конкурсу, адже вважаю, що саме від таких людей сьогодні багато в чому залежить життя тих, хто за нас воює на Сході України.

Тема мого виступу: «Волонтерська діяльність родини Мельників»

Я буду розповідати про волонтерство на прикладі діяльності сім’ї учнів нашої школи. До речі доньки, старша Дарина і менша Софія вчаться у нашій школі.
За цей рік слово «Волонтер» не чула хіба якась зовсім далека від політики людина.
Тому я вирішила глибше зануритись у проблему і дізнатися історію виникнення волонтерського руху. Коли я відкрила сторінку «Вікіпедії» і ввела слово «волонтер», то дізналась наступне.
Як суспільний рух волонтерство виникло на Заході, а першими волонтерами були самаритяни, які надавали допомогу усім, хто її потребував. Більш впевнено можна говорити про виникнення феномену волонтерства вже з середини ХІХ ст. 1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі. Саме в цей період Анрі Дюран, відомий французький письменник і журналіст, вражений наслідками кривавої битви при Сольферіно, запропонував створити Червоний Хрест – організацію, яка б працювала на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу полоненим та пораненим. Принципами, сформульованими Анрі Дюраном користуються волонтери всього світу.
Деякі дослідники виокремлюють ХХ ст. як головну віху у розвитку волонтерського руху. У Європі після закінчення Першої світової війни з'явилися люди, готові надавати допомогу постраждалим у війні. Саме в цей час були створені перші волонтерські організації.
В Україні волонтерство активно поширюється на початку 90-х років ХХ століття. 5 грудня щороку відзначається Міжнародний день волонтера.
Волонтер (від лат."voluntarіus"- воля, бажання, від англ. " voluntary"- добровільний, доброволець) – це особа, яка за власним бажанням допомагає іншим. На мою думку, волонтери – це ті, хто надає допомогу людям, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.
Кенн Ален, президент американської волонтерської організації "Poіnts of Lіght" писав: "волонтери – це люди, які не обмежуються оплачуваною роботою і виконанням звичайних життєвих потреб, витрачають свій час і сили на справи, що не приносять матеріальної користі. Доброчинність існує всюди, де є люди, які піклуються про інших і про проблеми суспільства".
А ще я знайшла документ, який називається Загальна декларація волонтерів. Його прийняла Всесвітня конференція в Амстердамі у 2001 році.
2001 рік був визнаний Всесвітнім роком волонтерів. Однак, Україна для себе зрозуміла зміст волонтерської діяльності лише зараз. Про волонтерство знають і дорослі, і діти.
Підтвердженням цих слів є результати власного соціологічного опитування. Ми пропонували учням, вчителям, батькам і жителям мікрорайону Ювілейний відповісти на питання "Для мене волонтер – це....". Відповіді цих людей дали можливість впевнитись у розумінні і актуальності даного явища.
Опрацювавши документи та купу додаткової літератури, я спробувала сформулювати найважливіші риси для волонтера.
• Це доброта, чуйність і турбота про людей. Адже співчуття, моральна підтримка, допомога, піклування сприяють формуванню атмосфери взаєморозуміння та взаємопідтримки. Люди потребують не лише матеріальної і фінансової підтримки, а й теплого слова, тепла, уваги.
• Солідарність і взаємна допомога. Люди добровільно жертвують вільним часом заради благополуччя інших.
• Милосердя, толерантність, співробітництво. Адже часто доводиться знаходити спільну мову з людьми, які опинилися у скрутних ситуаціях.
• Відповідальність як суть активної громадянської позиції. Адже волонтерство – це фундамент громадянського суспільства.
А ще я зрозуміла, що отримують волонтери за свої добрі справи:
• задоволення результатами своєї роботи;
• позитивні емоції;
• вдячність людей, відчуття необхідності та можливість змінити щось на краще;
• нові знайомства та нових друзів;
• набуття досвіду, отримання навичок;
• саморозвиток, самореалізацію, самоосвіту та самовиховання.
Отже, волонтерство дає змогу людині знайти себе та привнести у своє життя ті цінності та звички, які дозволять їй мати здорове, продуктивне і насичене життя. Допомагаючи іншим, люди стають впевненими у своїх силах, здібностях, опановують нові навички, знаходять нові зв'язки.
Для України, як і для всього світу, волонтерство є актуальним і важливим з різних причин.
Як свідчить багаторічний досвід, використання праці волонтерів, це ефективний спосіб вирішувати складні проблеми окремої людини, суспільства та довкілля.
Волонтерство приносить у соціальну сферу нові, як правило, творчі та сміливі ідеї щодо вирішення найгостріших і найскладніших проблем. Тому саме завдяки йому безвихідні, на перший погляд, ситуації знаходять своє вирішення.
Волонтерство – це спосіб, за допомогою якого кожний представник суспільства може брати участь у покращенні якості життя і це механізм, за допомогою якого люди можуть прямо адресувати свої проблеми тим, хто здатний їх вирішити.
Ознайомившись з історією волонтерського руху і засадами волонтерства, стало цікавим дізнатися, як же розвивався волонтерський рух на теренах моєї маленької Батьківщини – Рівненщини.
На інформаційному сайті «ОГО» разом із моєю вчителькою історії Іриною Слободенюк ми знайшли статтю «Рівненські волонтери у Першій світовій війні». Звідти дізналися, що, як і нині, так і тоді, 100 років тому, Рівне славилося традиціями волонтерства. Тут можна прочитати про те, що у далекому 1914 році волонтери пов’язували свою діяльність із теперішнім військовим госпіталем, де на той час перебували поранені з фронту.
Під час Першої Світової війни в одному із рівненських військових шпиталів працювала рідна сестра останнього російського царя Миколи ІІ – княжна Ольга. Вона доглядала поранених і, як писали тогочасні газети, її руки творили справжні дива. Імператор Микола ІІ під час війни кілька разів відвідував Рівне і зустрічався тут з Ольгою. Спільно вони провідували поранених у військових шпиталях. Про це писав сам імператор у своїх щоденниках, які дійшли до наших днів.
А ще я дізналася, що патріотично налаштована учнівська та студентська молодь Рівного організувала збір благодійної допомоги армії, відправляючи на передову речі, яких так не вистачало солдатам: куфайки, теплі сорочки, рукавиці, шарфи, шкарпетки, чай, цукор, папір, мило, конверти, листівки тощо. У відповідь військові написали учням листа з подякою.
Цікаво було дізнатися, що педагогічні колективи Рівного тоді вирішили щомісячно перераховувати 2% із зарплатні на потреби війська.
Упродовж декількох місяців волонтерський рух в Україні виріс до якихось небачених масштабів. Точні цифри зараз не може назвати ніхто, адже часто волонтери залишаються неназваними. Втім, краще них самих за них говорить їхня невтомна праця.
На сьогодні складено список волонтерів російсько-української війни (2014-2015рр.). Серед них волонтерська організація «Воїни світла», яка виникла у нашому місці не так давно.
Громадська організація «Волонтерська група допомоги армії України «Воїни світла » була організована у жовтні 2014 р., а зареєстрована 5 грудня 2014 р.
Ідея виникнення організації – зустріч двох людей, які хотіли будь-чим допомогти нашим бійцям в зоні АТО. Це Олександр Фомінков та Роман Мельник, чоловік Ольги Мельник, які стали її засновниками. Спочатку все почалось із збору продуктів біля одного супермаркету м. Рівне. На даний час ця організація нараховує зареєстрованих 12 чоловік і тисячі людей, які готові допомогти у будь-яку хвилину.
Ольга Мельник повідомила нам, що за час, коли долучилась до волонтерського руху, її чоловік Роман Мельник, секретар волонтерської організації тричі був у зоні АТО. Він повідомив, що лише за січень – лютий 2015 року зібрано понад 398 тис. гривень, за кошти рівнян придбано 5 автомобілів, серед них реанімобіль. А також відправлено комплекти військової форми, берци, термобілизну, шкарпетки, ліхтарики, різноманітні продукти харчування: консервації, шоколадки, крупи, ковбаси, чай, кава, печиво тощо.
За час існування нашої організації було проведено дві великі акції.
Перша з них – "Врятуй життя солдату" проведена 21.12.2014р. Мета акції – збір коштів на придбання реанімобіля в батальйон "Айдар". На акції були присутні такі музичні колективи – гурт "Карамельки" зош №8, колектив с. Городок "Намисто", учні зош №8, які цитували патріотичні вірші, гурт скрипалів тощо. Також можна було поласувати домашнім печивом, (випікали десятки небайдужих рівнян) і стравами української кухні, серед яких куліш, бульйон і печена картопля. Зокрема куліш варився в двох польових кухнях. На акції були проведені майстер-класи для діток по виготовленню різноманітних виробів власними руками. Всі вироби були передані героям у зону АТО. А на зібрані кошти придбано реанімобіль, освячений рівненськими священниками.
Ще одна велика акція "Зігрій душу солдату" проведена 15.02.2015р. Мета акції – збір коштів на екіпірування наших бійців в зону АТО, а саме військова форма, берци, светри, шкарпетки, спідня білизна, наколінники і налокотники, малтітули, карімати і цей список можна ще довго продовжувати. Одним словом – все, що потрібно. Акцію підтримали різні музичні колективи Рівненського району, а особливо хотілося б відзначити Горбунову Дарину і гурт "Карамельки". Під час акції було організовано виставку зброї Другої Світової війни, а також продаж сувенірної продукції з українською символікою. Також можна було поласувати домашньою випічкою і стравами української кухні. Знову були проведені майстер-класи для діток, які робили вироби своїми руками, а потім продавали їх на ярмарку. Всі зібрані кошти використані на придбання обладунку для бійців.
Хотілося б зауважити, що цю організацію і акції, які вона проводить, підтримують Кафедральний Свято-Покровський собор м. Рівне і Християнська Медична Асоціація Рівненської області..
Наша школа не стоїть осторонь волонтерської діяльності.
Я хочу запропонувати уривок із телерепортажу про те, як учні нашої школи теж долучилися до волонтерської діяльності і Ольга Мельник разом із учнями 4-В класу, де навчається її дочка Софія, передали воїнам АТО освячену ікону, а учні старшокласники підготували вже другу маскувальну сітку.
А воїни передали нам у школу фотографію із обладнаної каплички, яку зробили собі там на Сході і зображення цієї ікони.
Хотілося б додати, що у нас у школі є два державні прапори. Один – привезла родина Мельників із однієї із поїздок для учнів 4-В класу після того, як воїни АТО отримали малюнки учнів і листи, а другий передали вчителям захисники Вітчизни, як подяку за смачне домашнє печиво та консервації, що навіяли спомин про рідну домівку.
Я не просто так вирішила разом з вчителькою підготувати невеличку екскурсію про родину Мельників. Ми, діти, повинні вчитися на прикладах історії.
Я думаю, що і серед присутніх теж є чимало людей, які по-різному долучались до волонтерської допомоги, а тому на завершення хочу сказати: волонтерство – це один із проявів людської сутності. Якщо людина робить добро, а це основне призначення волонтерства, його треба робити без вимоги подяк і якихось нагород.
Завершуючи виступ, хочу сказати, що у кожній справі повинна бути людина, яка веде за собою. Мельники дуже сприяли тому, що наша школа долучилася до волонтерської діяльності.
Я вважаю, що такі люди є творцями історії наших днів. А волонтерська діяльність буде існувати доти, доки існує потреба людей у допомозі.

Є доброта лиш для сенсацій,
відома нам її мета,
Існує й інша доброта,
що вимагає компенсацій.
А є така, що від людини
Вона сама назустріч лине.
Із слова, вчинку, із очей.
Все більше й більш таких людей.
Ось кануть злигодні у вічність,
Серця перейме яснота.
І прийде в світ її Величність -
Одна вселюдська доброта.