Єгіазарян Анаїда, 20 р., Львівський національний університет ім. Ів. Франка, м. Львів
1. Рвійний, як вітер…Юний, як вічне тривання життя...
Із чим Вам асоціюється дитинство? Я відразу ж пригадую барвисті ілюстрації своїх дитячих книжок, які супроводжують мене до сьогодні. Можливо, саме завдяки цим книжкам, мене вабить прекрасний світ мистецтва. Ще донедавна, гортаючи сторінки з ілюстраціями, я не замислювалась над тим, хто їх створив. Соромно, бо ще вчора назвати кількох сучасних український ілюстраторів було для мене важким завданням. А їх же так багато! Усі працьовиті, талановиті та неповторні особистості, що живуть і творять поруч з нами.
Стиславська Оксана, 16 р., гімназія ім. Володимира Великого, м. Рогатин, Івано-Франківська обл.
Вступ
Я – українка. Я народилася на благословенній Богом землі, де споконвіку у піснях і молитвах люди прославляють Божу Справедливість і Мудрість, і передають їх від покоління до покоління. З молоком матері я всотала в свою душу любов до рідного краю, до його історії, до злетів і падінь мого народу. Ми горда нація, яка хоч і з великими труднощами, все ж отримала свою незалежну Соборну державу Україну.
Малиняк Вікторія, 16 р., Калуська гімназія, м. Калуш, Івано-Франківська обл.
Вступ
Не лякає тебе полум’я блискавки,
Не страшить глибочінь моря бурхливого.
Григорій Сковорода
Траєкторія руху падаючої зірки в пам’яті Всесвіту не зникає. Василь Стус – зірка незрівнянної величини на небі нашої пам’яті. Вона не повинна загаснути, бо її світло випромінює таку вібрацію, яка благодатно впливає на розум і почуття тих, хто ідентифікує себе вільною людиною. Життєвий шлях поета – це ненаписана поема боротьби добра зі злом, ненависті з любов’ю, людяності і тоталітарної жорстокості, лицарський подвиг за істину, ім’я якій – Україна.
Мельник Діана, 15 р., школа-гімназія, м. Дубно, Рівненська обл.
Вступ
В розбудові Української держави постає чергове завдання: формування національної самосвідомості та історичної пам’яті українського народу. В його реалізації велика роль належить скарбниці пам’яті народної - історичному краєзнавству. За вивчення рідного краю, біографії його міст і сіл взялися сотні, тисячі ентузіастів, котрі хочуть всебічно знати, хто ми є в Україні сущі, чиї ми діти і якою була наша минувшина далека і близька.
Ільєвський Владислав, 15 р., зош № 7, м. Новогродівка, Донецької обл.
Вступ
Чемпіон Олімпійських ігор –
Абсолютний, двократний – Віктор!
Перемога – характеру сутність,
Феномен – його працелюбність.
В міжнародному конкурсі «Мій рідний край» я приймаю участь вдруге. Перша моя робота була присвячена «Культурно-просвітницькій діяльності Легіону Українських січових стрільців у роки Першої світової війни».
Козак Юлія, 15 р., дошкільний навчальний заклад – зош І-ІІІ ст., с. Топільна, Черкаська обл.
«Пересаджене дерево... Скільки воно зможе витримати на своєму корінні материнської рідної землі, щоб далі проростати в чужинецькому ґрунті? А скільки вражень може винести молода людина із отчого поля, щоб потім у емігрантському житті годувати свою молоду душу золотими зернами спогадів, грітися при світлі минулого. Для поета в такій ситуації, мабуть, найтяжче зберегти своє творче обличчя - адже уява, не підживлена свіжими враженнями, призводить його жити лише минулим, що наближається до самознищення, або оживлювати свої поезії спостереженнями, взятими на чужині. Тим самим занапастити свою душу».
Петро Засенко
Із проголошенням Незалежності України перед нами відкрився духовний скарб української діаспори. До того часу твори визначних майстрів слова залишалися невідомими для материкової України, будучи позначеними тавром «націоналістичної літератури».